В Україні внесли зміни у Виборчий кодекс: як будемо обирати
Після ветування президентом Виборчого кодексу у Верховній Раді підготували новий законопроект. Ключову позицію про «відкриті списки» зберегли, проте з'явилася низка несподіваних новацій.
Як пише DW, Зеленський надав 17 пропозицій у новий кодекс, однак більшість з них сформульовані узагальнено і охоплюють тематичні напрями з різних частин документу. Тому в парламенті заново опрацювали весь законопроект.
Виборчий кодекс після правок скоротився майже вдвічі: з 588 статей він «схуд» до 289. Раніше проект об'єднував п'ять документів - три виборчі закони та закони про ЦВК і Державний реєстр виборців (ДРВ). Зараз же два останні виключили, і вони лишаться функціонувати як окремі акти, за наполяганням нинішнього складу Центрвиборчкому. Новий документ складається з чотирьох книг: загальна частина, вибори президента, вибори народних депутатів і місцеві вибори.
«99 відсотків змін - це інша редакція норм щодо усіх виборчих процедур», - розповів експерт з виборчого права, віце-президент Асоціації народних депутатів України Олександр Барабаш.
Ключове положення кодексу про відмову від «мажоритарки» і п'ятивідсотковий прохідний бар'єр до Ради залишили. Як передбачається, наступні парламентські вибори пройдуть за пропорційною системою з відкритими партійними списками у 27 регіонах.
Виборці зможуть проголосувати за конкретного кандидата і одночасно за партію, яку він представляє. При цьому попередня редакція передбачала, що перші десять кандидатів у списках гарантовано потрапляють до Ради, якщо партія долає виборчий бар'єр. Саме цей пункт експерти називали загрозливим аналогом «закритих списків». Зараз цю норму прибрали й лишили тільки одне гарантоване прохідне місце - для першого номера партії.
Норма, яка викликала серед фахівців чи не найбільше критики, стосується новації щодо Служби безпеки України (СБУ). У проекті несподівано з'явилося положення, що ЦВК може скасувати реєстрацію кандидатів за зверненням СБУ. Йдеться про можливі сепаратистські, терористичні, диверсійні дії або причетність до інших злочинів проти держави.
Поряд з низкою змін, деякі пропозиції президента були абсолютно проігноровані. Так, у новому законопроекті не з'явилися норми щодо захисту виборчих прав людей з інвалідністю, на яких наполягав президент. Деякі положення взагалі прибрали. Зокрема, про титрування або переклад жестовою мовою передвиборної агітації в ЗМІ.
Водночас фахівці схвалюють те, що в новій редакції передбачено запровадження електронної подачі документів до ЦВК і ДРВ документів від виборців і кандидатів. Також у новому документі відновлюється право участі в місцевих виборах для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та трудових мігрантів, яким надали право змінювати виборчу адресу за спрощеною процедурою.
Самі ж місцеві вибори також мають проводити за оновленими правилами. Депутатів обласних і міських рад з населенням понад 90 тисяч пропонують обирати за пропорційною системою з відкритими регіональними партійними списками. Вибори депутатів районних, районних у містах, сільських, селищних рад відбуватимуться за мажоритарною системою у багатомандатних округах. Однак досі не зрозуміло, чи стосуватимуться нові норми прийдешніх місцевих виборів 2020-го року. Адже нові норми, згідно з кодексом, вступають в дію з дня втрати чинності законом України «Про місцеві вибори».
Нагадаємо, 11 липня депутати підтримали новий Виборчий кодекс (№ 3112-1). Документ вводить пропорційну систему виборів народних депутатів з єдиним загальнодержавним виборчим списком і 5% прохідний бар’єр для партій. Кодекс також вводить обмеження на розміщення політичної реклами.
Новий кодекс повинен набрати чинності 1 грудня 2023 року.
Наприкінці серпня голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Виборчий кодекс, схвалений народними депутатами парламенту 8 скликання.
Однак у Зеленського ще у липні не були впевнені, що президент підпише ухвалений Верховною Радою Виборчий кодекс. Це пов’язували з порушенням регламенту. Представник Зеленського Руслан Стефанчук заявив, що кодекс «безперечно буде проаналізований».