В Україні не залишиться інтернатів до 2026 року: інтерв'ю дитячого омбудсмена за хвилину

Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба заявив, що до 2026 року в Україні зникнуть усі великі інтернати, дітей повернуть у сім’ї а держава та громади створять умови для їх виховання та розвитку.

Дитячий омбудсмен в інтерв’ю УНІАН також поскаржився на фінансові схеми в інтернатах, пояснив проблеми з усиновленням та уточнив, що після реформи інтернатів послуги отримають не лише діти, а і їх батьки. Усе інтерв’ю за хвилину.

Трансформація інтернатів передбачає запуск послуг для дітей та родин на місцях. Це створення денних навчальних центрів, груп продовженого дня, робота у школах та дитсадках, психологи, логопеди та асистенти для дітей з особливими потребами й  інвалідністю у межах навчального закладу, а також інфраструктура для таких дітей.  Йдеться  не лише про програми для дітей шкільного віку, а і послуги для матерів на час вагітності і після народження дитини - сучасні перинатальні центри, покращення умов у пологових будинках, програми здорового харчування для вагітних, грудного вигодовування, раннього втручання для дітей з порушеннями розвитку. «90% дітей можуть вже сьогодні повернутися з інтернатів додому, якщо за місцем їхнього проживання будуть надаватися відповідні послуги»

Утримання інтернатів дуже дороге і обходиться бюджету у 12 мільярдів гривень. Тому значно вигідніше розвивати освітні сервіси і програми для дітей у громадах. «Маємо перестати витрачати мільярди гривень на мертву систему інтернатів». Створення центрів і програм на місцях за ці ж кошти дозволить охопити півмільйона дітей. Важливо чітко визначити, з яких бюджетів, на які послуги надходитиме фінансування. До 2026 року в Україні не буде великих інтернатів, а лише групові будинки на рівні громади для 10-15 дітей. На їх будівництво виділено субвенцію із бюджету. Усі діти отримають сім’ї. «Немає бути потреби у великих інтернатних закладах, і це реально зробити в Україні». У громаді можна створити спеціалізовану школу та транспорт до неї, але «щоб дитина там не жила». Сам Кулеба проти подібних шкіл. Долю інтернатів має вирішувати громада, «а держава фінансово підтримати».

 «Держава має відмовитися від сліпого направлення дітей до інтернатів» та працювати із батьками. Таку роботу варто проводити якомога раніше, до навчання у школі. В інтернатах перебуває 100 тисяч дітей, із них 95 тисяч мають батьків.  Частина з них не піклуються про дитину, можуть її кривдити. У такому випадку дитині треба надати статус сироти і можливість бути усиновленою.

Проблему нестачі коштів на виховання у сім’ях допоможе вирішити громада. Можна створити групи продовженого дня, денні центри для дітей з інвалідністю і знайти роботу батькам. «Сім’ї треба надати спроможність та доступність до послуг, щоб дитина залишилася в сім’ї». Кулеба вважає, що «відсутність батьківських компетенцій» більш актуальна проблема, ніж бідність.

На системі інтернатних закладів «шалено заробляють», це підтверджують постійні скандали та результати розслідувань. Керівники інтернатів звинувачують державу у поганих умовах, але самі нічого не роблять для покращення. Контроль працівників інтернатів та камери спостереження в установах не вирішить проблему фінансових зловживань. Потрібно «закривати інтернати».

 Проблеми із усиновленням в Україні викликані тим, що лише 5 тисяч дітей мають статус сироти. А багато із них мають братів та сестер, тож їх можна усиновлювати  тільки разом. Діти з інвалідністю залишаються без сім’ї через нестачу кваліфікованої допомоги та коштів на їх виховання.

Українці здебільшого не хочуть всиновлювати дітей з інвалідністю через брак послуг та коштовну реабілітацію. «Українська родина у 95% випадків хоче усиновити маленьку здорову дитину максимум до 5 років». А от іноземці з розвинених країн забирають дітей навіть з важкою формою інвалідності, бо у них удома є умови для розвитку дитини.