Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков заявив, що постанову про місцеві вибори змінювати не можна, оскільки це поставить під сумнів їх проведення 25 жовтня. Також глава ВР прокоментував кадрові зміни у Кабміні, ефективність Авакова, розпуск парламенту та конкурс на Великий герб України.
Політик в інтерв’ю Українським новинам також озвучив ставлення до рішення КСУ по Ситнику, легалізації зброї, легких наркотиків і проституції, оцінив ситуацію у Білорусі та розповів, які зарплати мають отримувати топ-чиновники. Усе інтерв’ю за хвилину.
Відсутність одностайності у фракції «Слуга народу» - «нормальний парламентський процес». А те, що монобільшість добирає голоси в опозиції лише плюс. «Слуги народу» часто відсутні у сесійному залі через роботу на окрузі, відрядження, спілкування зі ЗМІ, «але це не означає що немає монобільшості або консенсусу в Раді».
Підстав для розпуску Верховної Ради на сьогодні немає, проте Разумков не береться прогнозувати, чи з’являться підстави «завтра або через місяць». Якщо Зеленський видасть указ про розпуск парламенту, Разумков його виконає.
Рада утретє оголосила конкурс на ескіз Великого Державного Герба України, бо «Кабміну, за часів якого проходили попередні конкурси, вже немає» і Рада не затвердила законом ескіз 2009 року. Тому попередні рішення уряду не «можна вважати повністю легальними».
Між парламентом і Кабміном «завжди є дискусії, іноді навіть занадто жорсткі». Відносини із прем’єром Шмигалем у Разумкова «людські, і професійні, абсолютно нормальні».
Пропозицій про відставку міністрів «від депутатів або подань від прем’єра поки не надходило». Глава МВС Арсен Аваков – «ефективний міністр». «Що стосується «довголіття, то, мабуть, він просто добре справляється зі своєю роботою». Хоч «незамінних людей не буває», але Разумков не чув про альтернативних кандидатів на пост міністра внутрішніх справ.
Призначення Ситника ще у 2015 році «викликало велике застереження» з боку експертної спільноти. У президента не було таких повноважень згідно з конституцією, а зміни до Основного закону тоді не вносились. Після вердикту КСУ «необхідно буде розширювати повноваження президента, або визначати в законі, хто буде призначати директора НАБУ». Нардепи поки не висловлювали жодних пропозицій щодо проблеми.
«Наразі неможливо внести зміни» до постанови про місцеві вибори, як пропонував глава української делегації у ТКГ Леонід Кравчук. Це суперечитиме нормі про оголошення виборів за 90 днів до їх проведення. «Внесення змін у постанову, а тим більше прийняття нової постанови може поставити під сумнів проведення виборів 25 жовтня». Зараз лист Кравчука розглядається у комітеті.
Серед українських нардепів є абсолютно різні позиції щодо Білорусі: «хтось підтримує опозицію, хтось із народних депутатів підтримує Лукашенка». У порядку денному ВР нема заяв про визнання чи невизнання виборів. Сам Разумков хоче, щоб «Білорусь була мирною, незалежною державою і щоб на її території ми не побачили те, що спостерігаємо на Сході». Глава ВР вважає, що із кризової ситуації Білорусь повинна вийти мирно. Олександр Лукашенко з’явився з автоматом, бо «можливо була потреба ходити зі зброєю». Разумков «завжди ходив без зброї».
Разумков поки не думає про висунення у президенти у 2024 році. «Сьогодні говорити про якусь конкуренцію як мінімум нелогічно», бо важливіше «працювати на результат».
Зарплати топ-чиновників повинні бути «нормальними», але «співмірними з тим, що отримують громадяни», «Має бути так, як у Європі» де держслужбовці «не отримують мільйони, але у них нормальна заробітна плата + соцпакет і повага суспільства». Важливо, щоб держава не лише забезпечувала гідні умови роботи посадовців, а і жорстко контролювала. Зарплата Разумкова до відрахувань складає 52 тисячі гривень (на руки 38-40 тисяч грн.). Йдучи на роботу у держсектор глава ВР розумів, що «не буде тут заробляти» і що потрібна «фінансова подушка». «Моїй родині вистачає. Я не бідна людина, мені вистачає».
Разумков не підтримує легалізацію короткостволу, медичної марихуани та секс-роботи. Щодо зброї він «не впевнений що суспільство готове». Також голова ВР проти легалізації легких наркотиків, зокрема у медичних цілях, бо «у нас часто під красивою вивіскою з'являються погані ідеї. Я сам ніколи не вживав». Легалізація проституції також «не для українських реалій» через менталітет, релігійні переконання та історію.
