Сьогодні, 5 червня, президент Володимир Зеленський провів кадрові ротації у Службі зовнішньої розвідки України. Замість Валерія Євдокимова посаду глави відомства зайняв генерал-лейтенант Валерій Кондратюк. Що відомо про офіцера українських спецслужб, розповідаємо детально.
Розвідник і генерал часів Порошенка
Валерій Кондратюк – дипломований військовий, кадровий офіцер і розвідник, уродженець Кіровоградської області. З його офіційної біографії відомо, що за часів правління Петра Порошенка він був заступником глави Адміністрації президента (2016-2019). До цього керував Головним управлінням розвідки Міноборони та був очільником Департаменту контррозвідки СБУ. Також працював військовим аташе України у Сполучених Штатах.
У пресі зустрічаються відомості про те, що ініціатором пам'ятника «Козак-переможець», встановленого в Києві біля офісу СБУ у 2015 році на честь воїнів АТО, є Валерій Кондратюк.
Також можна почерпнути дані, що звільнення з посади заступника голови АП генерал прийняв добровільно, через незгоду із політикою Порошенка.
Офіцер, який взяв відповідальність за військову розвідку в Україні
Валерій Кондратюк стояв біля витоків військової розвідки України, коли держава зіткнулася з російською агресією. В інтерв'ю ОПК у жовтні 2019 року офіцер говорить про те, що до окупації в країні не було військової розвідки як такої:
Після окупації військову розвідку довелося створювати з нуля, розповідає Кондратюк:
У поточних умовах Україні необхідно посилити законодавче врегулювання розвідувальної діяльності, зокрема, що стосується соціального захисту розвідників, вважає глава СЗР. І зрівняти їх права з військовослужбовцями.
Розвідник, це така ж людина, як і всі інші, жартує Валерій Кондратюк. З тією різницею, що він обов'язково повинен володіти певними талантами, мужністю і високими моральними якостями. На посаді розвідника повинні працювати патріоти, для яких українська державність – це аксіома, вважає генерал:
Про Росію Кондратюк каже як про режим, який без оголошення війни, але за допомогою «звичайних збройних сил і засобів, досягає своїх політичних цілей, в тому числі і в Україні».
Українська розвідка потребує реформування, говорить глава СЗР, проте це – не самоціль. Дивитися на реформу зовнішньої розвідки необхідно крізь призму підвищення ефективності служби, а результативність вимірювати не тільки виявленням загроз, а й їх відбиттям.