Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт про Рахункову палату

Верховна Рада проголосувала в першому читанні законопроєкт про Рахункову палату (10044-д).

За проголосували 246 нардепів. Про це стало відомо з трансляції парламентаря Олексія Гончаренка.

Законопроєкт покликаний покращити зовнішній аудит відповідно до міжнародних стандартів. Це є однією з вимог Євросоюзу.

Документ посилює фінансову незалежність палати, розширює її повноваження (передбачає здійснення зовнішнього контролю щодо надходжень і використання коштів усіх місцевих бюджетів, державних і комунальних суб'єктів господарювання , надходження та використання коштів фондів державного соціального і пенсійного страхування, доходів і витрат НБУ, використання зовнішніх коштів.

Також там прописані зарплати членів Рахункової палати. Голова отримуватиме посадовий оклад у 55 прожиткових мінімумів працездатних осіб (зараз мінімум – 3023), плюс доплати в 20-50% від окладу та премії не більше 30%.

Нардеп Ярослав Железняк пояснив, що законопроєкт встановлює:

• Розширення мандату на усі публічні фінанси (бюджети ОМС, кошти ДП і позабюджетні фонди),


• Посилення фінансової, політичної та адміністративної незалежності РП,


• Прозорий конкурс на членів РП з вирішальним голосом міжнародних експертів,


• Формальні парламентські процедури для розгляду звітів та моніторингу виконання рекомендацій


• Рахункова буде мати 11 (замість 13 зараз) членів


• Впровадження періодичного зовнішнього оцінювання незалежними експертами з міжнародним досвідом аудиту.

Також змінюють принцип призначення голови палати, повідомила нардепа Ірина Геращенко.

«Якщо раніше секретар Рахункової обирався її членами, то цим проєктом пропонується одноосібне призначення головою палати. Цей законопроєкт є в переліку маяків МВФ і наших партнерів для отримання фінансової допомоги. Але його зміст , на думку «ЄС» , не відповідає українській Конституції і посилює вплив ОП на Рахункову», – пояснила вона.

Геращенко додала, що законопроєкт дає РП ті самі функції, що в Держаудитслужби. Законопроєкт не був розглянутий на комітеті євроінтеграції, попри те, що він євроінтеграційний.

Раніше Верховна Рада проголосувала у першому читанні за законопроєкт про збільшення податків на 58 мільярдів гривень у цьому році та 137 мільярдів — у наступному.

14 вересня Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2025 рік. Головним пріоритетом є оборона.

Також Кабмін пропонував відмовитися від підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, від яких залежать розміри соціальних виплат.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.