Верховний Суд пояснив, чи можна притягнути до відповідальності особу за неподання декларації без повідомлення їй від НАЗК

Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду про те, що відсутність повідомлення НАЗК про факт неподання декларації особою виключає можливість притягнення її до кримінальної відповідальності.

Як пише Судово-юридична газета, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду розглядав справу №629/5254/21. У ній йшлося про те, що держчиновник умисно не подав декларацію за 2020 рік.

Місцевий суд засудив особу за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК (Умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), але звільнив її від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строку позовної давності у справі.

Потім апеляційний суд скасував вирок місцевого суду та закрив кримінальне провадження через відсутність в діянні особи складу кримінального правопорушення. Суд це вирішив тому, що для необхідності притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК має бути доведено факт отримання нею повідомлення НАЗК про неподання декларації.

Прокуратура опротестувала це рішення у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду, і той скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ККС ВС не погодився з позицією суду апеляційної інстанції про те, що відсутність повідомлення НАЗК про факт неподання декларації особою виключає можливість притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК.

Положення ст. 366-3 КК не містить гіпотези, яка б ставила в залежність застосування диспозиції цієї статті від письмового повідомлення НАЗК суб’єкта декларування про факт неподання декларації.

Відповідно до Закону «Про запобігання корупції» НАЗК здійснює письмове повідомлення суб’єкта декларування, коли подія неподання декларації вже відбулася, що не звільняє відповідного суб’єкта від обов’язку подання такої декларації. При цьому у законодавстві взагалі не передбачено обов’язкового попереднього письмового повідомлення НАЗК суб’єкта декларування про факт неподання декларації.

За 2024 рік Національне агентство з питань запобігання корупції виявило в деклараціях недостовірні відомості на 3,8 млрд грн. Було зафіксовано ознаки незаконного збагачення на 192 млн гривень.

Раніше повідомлялося, що Національне агентство з питань запобігання корупції проводить повну перевірку декларації заступниці головного лікаря з медичної роботи Львівського областного центру Медико-соціальної експертизи Іваночко Руслани Богданівни та її чоловіка Кравчука Ігоря Володимировича.

Також Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює повну перевірку декларації за 2022 – 2023 рік Нестеренко Тетяни Василівни. Перевіряється також інформація про статки та майно членів її родини.