Верховина: що подивитися, де посмакувати, та куди піднятися, аби перехопило подих

Дєкую, афини, данцувати, бербениця, бартка. Чи знайомі ви з цими словами? Дайте взагадаємо, якісь слова чули, але не знаєте значення усіх. А чи куштували ви справжній бануш, смакували вино чи карпатський чай? Ні? Тоді зараз ми розповімо вам про унікальний край, де точно варто хоча б раз побувати і який нікого не залишить байдужим.

Гуцульщина. Подумки уявляються гори, туман і сонце, яке чергується протягом дня, шум струмочків, величезні ліси. На нашу думку, найкращим знайомством з цим краєм є його столиця - Верховина. Колись Жаб’є, або як кажуть гуцули - Жєб’є. Тож вмикайте цю мелодію, вмощуйтеся зручненько на кріслі чи в ліжечку й гайда знайомитися з столицею Гуцулії разом. 

Уявімо, що ви обрали туристичний шлях без автомобіля й приїжджаєте на автостанцію селища (потяги сюди не курсують). Що одразу бачите: ринок, магазини, міст і дорогу. Курсуйте до мосту й виходьте на нього. Тут у всій красі розлігся Чорний Черемош - річка, яка тече всією Верховиною. Далі обираєте категорію знайомства: 

• музеї


• кухня


• ринок


• оглядові майданчики


• прогулянка містом (куди ноги заведуть)

P/S: В цій статті представлена наша суб’єктивна думка. Оскільки кожне місце дійсно унікальне, ми б радили відвідати все з цього списку

Музеї

У Верховині їх настільки багато, що обійти всі місцини за один день виявиться ще тим випробуванням. Тут про традиції гуцулів, побут, магію, музичні інструменти, про напитки та наїдки (напої та іжу), фільми, які знімалися у Верховині, про життя видатних людей, які проживали на Гуцульщині. Ми ж лишимо посилання на весь перелік музеїв та розповімо про ті, які зможуть найкраще познайомити вас з Гуцульщиною:

Музей Гуцульщина

 За назвою музею вже можна багато чого зрозуміти. Сюди варто прийти, аби побачити верхівку гуцульського айсбергу й пірнути у його середину. А в середині вже є наука, культура, мистецтво, етнографія тощо. В музеї розміщений одяг, верстати, прикраси, кераміка, посуд, рушники, картини. Загалом налічується близько 1000 експонатів та є 5 залів: два експозиційні та три виставкові на першому поверсі.

Музей “У Трембітаря”

Якщо вас Дихнула мелодія, посилання на яку ми лишали вища, і ви хочете почути частину гуцульських інструментів наживо. Ба більше, потримати, та пограти на них, то вам точно варто завітати в цю місцину. 

Музей створив Микола Ілюк, який знається на музичному житті гуцулів. Він розповість про застосування музичних інструментів в побуті, під час відпочинку та на святах. Також всі бажаючі зможуть створити власний оркестр, де кожен зіграє на гуцульському музичному інструменті.

Музей гуцульської магії

Ці люди не могли не знатися на магії. Зараз кожен це слово розуміє по-своєму, але природа краю, мова і стиль життя сам по собі вже є магічним. В музеї розкажуть про духовну культуру, мистецтва, тісний зв'язок між гуцулами і горами. Якщо бажаєте глибше пірнути в атмосферу цього краю, зазирніть до цього музею.

Криївка - Музей УПА

Гуцули завжди були рішучими й відданими своїй землі та державі. Звісно, що це не влаштовувало і не подобалося радянському союзу. Ми знаємо, що Захід України чинив потужний супротив режиму СРСР. Українські повстанці віддавали свої життя за ідею бути вільними. В цьому музеї ви дізнаєтесь про минуле цих людей за часів УПА і побуваєте у відтвореній криївці.

Хата-музей з кінофільму “Тіні забутих предків”

Чули Ви щось про культовий фільм “Тіні забутих предків”? А ви знали, що його знімали на Гуцульщині? Так, друзі. І тут збережені експонати з картини, костюми, прикраси і будинок, де жив режисер фільму Сергій Параджанов. Власники оселі Петро і Євдокія Сорюки. У їх оселі в 1963-1964 роках жив режисер. Гостювали в будинку й творчий колектив фільму: оператор Юрій Іллєнко, художник Георгій Якутович, актори Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова та інші. 

Музею ви дізнаєтесь про різні історії зі знімального майданчика, про які не написано у відкритих джерелах. Ви побачите унікальні світлини, костюми і відчуєте себе ніби в той час. Якщо ви фанат кіно, вам варто відвідати музей.

Музей штопора

Так, ви все правильно прочитали. У Верховині є музей, де 1 гуцульська родина довгий час збирала штопора. Вона назбирала їх в такій кількості, що для експонатів побудували окремий зал, розвісили їх на стіни і тепер показують людям. Однак не лише штопори приваблюють туристів до цієї місцини. Господарі продають вино, сир та смаколики. За бажанням можна продегустувати бокал червоного і посмакувати копченим будзом. Тож якщо ви хочете торкнутися до найбільшого і найменшого штопорів, випити смачного вина і відчути рецепторами смак поєднання гуцульських сирів та вин, то включить цей музей у прогулянкову програму.

Кухня

Одразу хочемо сказати, що справжня гуцульська їжа калорійна і ситна. Гуцули мали йти на полонину пасти вівців. Цей процес є довготривалим, тому що треба бути постійно біля отари. А якщо вівця кудись втече й доведеться доганяти її? Тому гуцул мав однією порцією наїстись і йти працювати. 

Місцева кухня досить різноманітна. Звичні нам ковбаси, борщ, деруни, галушки, голубці й унікальні пироги, кулеша, бануш, книш, затерка, гуслянка, грибна зупа тощо.

Гуляючи Верховиною можна натрапити на запах, який виведе вас до їстівної місцини. А можна заздалегіть обрати для себе заклад й вирушити до нього:

Колиба “Магурка”

Колиба виконана в дерев'яному стилі, тут є 2 просторі зали, камін та барна стійка. Вона знаходиться трохи за Верховиною, однак вид звідти відкривається неймовірний. В меню можна скуштувати українську так й гуцульську кухні:

• Борщ гуцульський - 160 грн


• Грибна юшка - 160 грн


• Картопля печена з часником та зеленню - 99 грн


• Бануш з бриндзьою - 130 грн


• Голубці гуцульські - 110 грн


• Королівський дерун 


• Форель запечена - 110 грн за 100 г

Колиба “Водограй Карпат”

Оздоблена деревом, гуцульськими тарілками, піччю та дерев'яним приладдям. Віддалена від центру. Лише ви, їжа та гори навколо.

• Борщ - 75 грн


• Грибна юшка - 90 грн


• Картопля смажена по домашньому - 55 грн


• Терчики - 70 грн 


• Яєчня з беконом “по - гуцульськи” - 70 грн


• Книші з бринзою - 80 грн


• Свіжина по верховинські - 100 грн


• Струги - 90 грн


• Банош з бринзою - 85 грн


• Форель на мангалі - 75 грн за 100 г

Форель

У гуцулів ця страва займає окреме місце на столі і не згадати про неї було-б злочином. У Верховині є кілька місць, де форель є цілі форельні господарства. На їх території можна зловити і скуштувати карпатську форель.

Це Форельне господарство «Форельхіл»

та колиба “Струг”

Ціни краще уточнювати у закладах.

Гуцульське пиво

Окрім гуцульських вин, тут можна спробувати і справжнє верховинське пиво. У Верховині є власна пивоварня, у якій варять пиво за німецькою технологією. Пиво створене з джерельної води, словацького солоду, німецьких певних дріжджів та хмелю. Без смаколиків у вас тут не залишать. Запропонують гуцульські страви і різноманітні закуски. Якщо ж Ви є поціновувачам хмільного, то радимо завітати сюди.

Ринок

фото ілюстративне

Як то кажуть, хочеш відчути атмосферу місцевості - вирушай на ринок. У Верховині їх два: біля автостанції і «Торговище». 



Перший - крафтовий. Йому казна скільки років й продають там всяку всячину. Місцеві закуповуються на ньому. 

Торговище - туристичний. На ньому продають сувеніри і те, що подобається туристам: бринзу, вино, мед тощо.

Оглядові майданчики

В селищі є дві місцини, де можна роздивитися Верховину. Це оглядова вежа і гора Пушкар. Оглядова вежа є полониною, на якій розміщений прапор України і огороджений оглядовий майданчик.



Гора Пушкар взимку є гірськолижним курортом, де облаштовані бугельний витяг та є прокат гірськолижного спорядження.

Прогулянка містом (куди ноги заведуть)

Насправді все дуже просто. Стоїте обличчям до мосту: прямо - центр міста і дорога на Криворівню (про неї розповімо у наступному матеріалі), позаду - автостанція, ринок (там неподалік музей Штопора). Ліворуч - садиби, підвісні мости через Чорний Черемош (гарні локації для фото), праворуч - садиби, гора Пушкар, хата-музей з кінофільму “Тіні забутих предків”. Кожен напрямок, який би ви не обрали, буде цікавим. Однак якщо навіть десь заблукаєте, то не бійтесь звернутися до гуцулів. Можливо вони вас нагодують, дадуть поласувати смаколиками, поспівають народних пісень, запалять ватру (вогнище) і дадуть вам унікальну можливість побачити Карпати під звуки вогню.

Артем Тригуб