Верховний Суд підтвердив обмеження строків експлуатації вантажних вагонів, можливий дефіцит
Верховний Суд залишив чинним наказ про поетапне скорочення допустимого строку служби вантажних вагонів. Рішення від 25 лютого 2026 року підтримало позицію держави, попри застереження бізнесу щодо можливого дефіциту рухомого складу та загроз для логістики.
Про це повідомляє Центр транспортних стратегій.
Суд задовольнив касаційну скаргу Міністерство розвитку громад та територій України та залишив чинним наказ №647 Міністерство інфраструктури України від 30 листопада 2021 року.
Наказ №647 передбачає поступове, протягом десяти років, зменшення граничного строку експлуатації рухомого складу. Зокрема, для напіввагонів він має скоротитися з 44 років у 2022 році до 22 років у 2031-му. Для зерновозів — із 45 до 30 років відповідно.
У 2021 році масштабне оновлення вагонного парку оцінювали більш ніж у 120 млрд грн. Основний обсяг інвестицій, як заявлялося тоді, мав припасти на приватний сектор.
Представники ринку неодноразово вимагали скасувати наказ №647. Вони наголошували, що масове списання вагонів може призвести до гострого дефіциту рухомого складу, перебоїв у відвантаженні сировини та готової продукції, а також до суттєвого зростання логістичних витрат.
У післявоєнний період, на думку галузі, такі кроки створюють додаткові ризики для відновлення економіки.
У Федерація роботодавців транспорту України заявили, що запровадження жорсткого «вікового» цензу суперечить європейській практиці та може спричинити списання тисяч технічно справних вагонів.
У федерації підкреслювали, що рішення матиме «катастрофічні наслідки» для промисловості та логістики в період відбудови країни.
Позов щодо скасування наказу подало об’єднання підприємств Укрметалургпром. Однак постановою від 25 лютого 2026 року Верховний Суд повністю відмовив у задоволенні позовних вимог, фактично підтримавши регуляторну позицію держави.
Критики судового рішення звертають увагу, що Україна наразі є єдиною країною в Європі, де на нормативному рівні жорстко обмежується календарний вік вантажних вагонів без урахування їх фактичного технічного стану.
Згідно з дослідженням TÜV Rheinland InterTraffic, середній вік вантажних вагонів у Франція та Німеччина перевищує 40 років, а окремі одиниці експлуатуються 60–70 років.
У Німеччина, за оцінками Федеральне міністерство транспорту та цифрової інфраструктури Німеччини, технічно допустимий строк служби вагонів становить 40–50 років. При цьому рішення про виведення з експлуатації ухвалюється на підставі технічної придатності, а не формального віку.
Також Європейське залізничне агентство наголошує, що після допуску до експлуатації вагон повинен відповідати технічним специфікаціям інтероперабельності (TSI) та проходити переатестацію кожні п’ять років. Йдеться саме про технічний, а не календарний контроль.
На думку учасників ринку, відхід України від цієї логіки створює системний ризик для галузі, який рішення суду фактично закріпило.
Раніше Кабінет міністрів України ухвалив рішення переспрямувати понад 1,41 млрд грн, які до війни були виділені на будівництво міжнародного аеропорту «Дніпро», на придбання пасажирських вагонів.
«Укрзалізниця» спільно з міжнародними партнерами ввела в експлуатацію ще понад 30 спеціалізованих «Вагонів незламності», які забезпечуватимуть теплом та енергією мешканців громад у разі тривалих блекаутів.
