«Викриття» того, хто не ховався: Костянтин Шпильовий відповів на розслідування Железняка про Absolution Leaks
Народний депутат Ярослав Железняк опублікував відео про Telegram-канал Absolution Leaks, назвавши його «анонімним мочиловом» і заявивши, що встановив людину, яка стоїть за цим інформаційним ресурсом. Нею, за версією депутата, є засновник міжнародного детективного агентства Absolution International Detective & Legal Agency Костянтин Шпильовий.
Утім, гучна подача про нібито викриття власника анонімного каналу викликає щонайменше одне логічне запитання: що саме було викрито, якщо зв’язок Шпильового з брендом Absolution не приховувався, а сам він публічно виступав як засновник агентства, детектив і людина, яка займається розслідуваннями?
Ще 28 травня 2026 року UA.News опублікувало велике інтерв’ю з Костянтином Шпильовим, де його прямо представили як колишнього поліцейського, юриста, професійного мистецтвознавця, галериста та засновника Absolution International Detective & Legal Agency.
Шпильовий відкрито розповідав про власні методи роботи, пошук доказів, аналіз документів, психологію учасників конфліктів і своє розуміння детективної професії.
Тому називати встановлення зв’язку Шпильового з Absolution Leaks сенсаційною деанонімізацією навряд чи коректно.
Йдеться не про невідому людину, яку вперше вдалося знайти за цифровими слідами, а про публічного засновника детективного агентства, який не приховував ані своєї професії, ані назви проєкту, ані того, що займається розслідувальною діяльністю.
Що заявив Ярослав Железняк
У своєму відео народний депутат назвав Absolution Leaks анонімним Telegram-каналом і заявив, що його власником є Костянтин Шпильовий.
Железняк припустив, що частина аудиторії каналу може бути накручена, а його публікації можуть використовуватися для інформаційних атак на бізнесменів, політиків і громадських діячів.
Депутат також висунув значно серйозніші звинувачення щодо принципів роботи ресурсу. Зокрема, у відео йшлося про можливу схему, за якої після виходу негативних матеріалів їхнім фігурантам нібито могли пропонувати видалення публікацій за гроші.
Однак публічна заява народного депутата сама по собі не є доказом вини, обвинувальним актом або рішенням суду.
Наразі немає публічно відомого рішення суду, яким було б установлено, що Костянтин Шпильовий або представники Absolution Leaks вимагали гроші за видалення матеріалів.
Тому подавати такі твердження як уже доведені факти було б передчасно. Наразі це звинувачення, озвучені Железняком, на які інша сторона має право відповідати, вимагати доказів і захищати свою репутацію передбаченими законом способами.
Так само сам факт того, що детективне агентство або інформаційний ресурс збирає документи, аналізує судові рішення, досліджує бізнес-зв’язки та публікує матеріали про публічних осіб, не є автоматично незаконним.
Розслідувальна діяльність може бути незручною для її фігурантів. Вона може спричиняти конфлікти, претензії та судові позови. Але право збирати інформацію з відкритих джерел, аналізувати документи й формувати на їхній основі публічні висновки не зникає лише тому, що комусь не подобається результат.
Саме через це заголовок про «анонімне мочилово» виглядає занадто гучним.
Шпильовий: «Сенсаційно розкрили те, чого ніхто не приховував»
Костянтин Шпильовий відповів на публікацію Железняка у властивій йому іронічній манері. Він заявив, що зв’язок Absolution із ним ніколи не був таємницею.
За словами Шпильового, детективне агентство працює з 2017 року, а у 2023-му в нього з’явився окремий інформаційний підрозділ — Telegram-канал Absolution Leaks.
«Сенсаційно розкрили приблизно те, що ніхто особливо не приховував. Це як зірвати покривало з пам’ятника, який десять років стояв посеред площі, і урочисто повідомити місту: “Ми встановили, хто це”», — заявив Костянтин Шпильовий.
Він не став заперечувати свою причетність до проєкту. Навпаки, фактично підтвердив її та перевів дискусію в іншу площину: якщо інформація про власника не приховувалася, то чому її встановлення подається як центральна сенсація?
Така відповідь узгоджується і з відкритими публікаціями UA.News. Редакція ще наприкінці травня представляла Шпильового як засновника Absolution International Detective & Legal Agency.
Шпильовий також припустив, що публічна кампанія проти Absolution могла бути пов’язана з героями попередніх розслідувань каналу. Це він назвав лише власною версією, окремо наголосивши, що не видає припущення за вирок суду.
За його словами, хтось із фігурантів публікацій міг вирішити боротися не з фактами або документами, а із самим проєктом та його репутацією.
Особливо цікаво це виглядає на тлі публікації Absolution Leaks про можливе завищення цін на безпілотники та бізнес-зв’язки власника Ajax Systems Олександра Конотопського.
У своєму коментарі Шпильовий окремо звернув увагу на парадоксальний ефект публікації Железняка: депутат сам познайомив зі структурою Absolution значно ширшу аудиторію.
«Народний депутат розповідає аудиторії про детективне агентство. Пояснює, хто за ним стоїть. Перераховує теми наших розслідувань. Показує публікації. Фактично проводить екскурсію проєктом», — зазначив Шпильовий.
Він назвав депутата своїм безкоштовним спічрайтером і PR-менеджером, подякувавши за додаткову увагу до каналу.
За логікою Шпильового, інформаційна атака може дати протилежний результат: перш ніж переконати аудиторію, що певний ресурс є небезпечним або недоброчесним, його критик змушений детально пояснити, хто стоїть за цим ресурсом, що він публікує та чому його матеріали викликають реакцію впливових людей.
Частина глядачів після цього може не прийняти позицію автора відео автоматично, а самостійно перейти на канал, ознайомитися з публікаціями та сформувати власну думку.
Чому теза про анонімність Absolution Leaks викликає питання
Telegram справді дозволяє каналам працювати без публічного зазначення імен усіх адміністраторів, авторів або редакторів. Однак відсутність повного списку команди в описі каналу ще не означає, що власник або пов’язаний із проєктом бренд є невідомими.
У випадку Absolution існувало детективне агентство з аналогічною назвою, публічний засновник, інтерв’ю в медіа та численні матеріали, у яких Absolution Leaks називався джерелом інформації.
Тобто проєкт був упізнаваним джерелом для медіа і систематично працював у публічному полі.
Саме тому формулювання «хто стоїть за анонімним каналом» створює відчуття викриття добре законспірованої мережі, хоча насправді йдеться радше про систематизацію вже доступних зв’язків.
Сильна частина розслідування мала б полягати не в називанні прізвища, яке вже перебувало в публічному просторі, а в наданні перевірених доказів конкретних порушень.
Наприклад, документально підтверджених пропозицій видалити публікацію за гроші, записів переговорів, платіжних документів, свідчень потерпілих або матеріалів кримінального провадження.
Без цього найсерйозніші звинувачення залишаються версією автора відео.
Хто такий Костянтин Шпильовий
У травневому інтерв’ю UA.News Костянтин Шпильовий розповідав про себе не лише як про детектива, а як про людину, у професійній біографії якої поєдналися правоохоронна робота, юриспруденція, приватні розслідування та мистецтвознавство.
Він працював у поліції, здобув юридичний досвід, займався захистом і консалтингом, а паралельно розвивав себе у мистецтві та галерейній сфері.
Шпильовий пояснював, що починає роботу не лише з формальних документів, а й із відчуття внутрішньої суперечності у версії, яку йому розповідають.
«Інтуїція каже, де копати. Докази кажуть, що знайшов», — говорив він в інтерв’ю UA.News.
Водночас він наголошував, що однієї інтуїції для професійного висновку недостатньо. За його словами, факти без психології перетворюються на архів, тоді як психологія без фактів залишається красивим романом, із яким неможливо йти до суду.
Саме тому у своїй роботі він намагається поєднувати документи, мотиви, людську поведінку та юридичну оцінку.
Власну роль Шпильовий описував не як «мисливця за правдою», а як посередника між словами людини та реальними обставинами, між написаним у документах і тим, що за ними стоїть.
Такий підхід пояснює, чому в роботі Absolution поєднуються юридичний аналіз, OSINT, відкриті реєстри, судові рішення, повідомлення правоохоронних органів та аналіз поведінки учасників конфлікту.
Окреме місце у світогляді Шпильового займає мистецтво. Він називав себе професійним мистецтвознавцем і порівнював аналіз людської поведінки з вивченням живопису.
За його словами, під час перевірки картини експерт шукає деталь, яку копіїст не зміг приховати. У розслідуванні відбувається щось подібне: важливим може виявитися не центральне твердження людини, а незначна суперечність, інтонація, пропущений факт або невдале пояснення.
Водночас Шпильовий наголошував, що сам факт володіння інформацією не дає права бездумно руйнувати людину.
«Знати все не означає говорити все», — пояснював він, розмірковуючи про професійну відповідальність детектива та межі розголошення.
У цій історії поки що очевидними є два факти.
Перший: Костянтин Шпильовий не заперечує свого зв’язку з Absolution Leaks і заявляє, що цей зв’язок ніколи не приховувався. Публікації UA.News та інших медіа справді показують, що Absolution і його засновник до відео Железняка вже були присутні у відкритому інформаційному просторі.
Другий: найсерйозніші звинувачення Железняка, зокрема щодо можливого отримання грошей за видалення публікацій, наразі залишаються публічною версією депутата, а не фактом, установленим судом.
Саме тому конструкцію про викриття та неминучу відповідальність варто сприймати обережно. Відповідальність настає не після гучного відео, а після належного розслідування, встановлення обставин, перевірки доказів і правової оцінки.
