Відсьогодні Кабінет міністрів посилив карантинні заходи для зупинки поширення епідемії коронавірусу в Україні. Про те, наскільки нові заходи своєчасні та виправдані, і чи не порушують права і свободи людей, в ексклюзивному інтерв’ю виданню UA.News розповів заступник директора Українського інституту досліджень екстремізму Богдан Петренко.
Наскільки обмеження, запроваджені урядом з сьогоднішнього дня, 6 квітня, є виправданими з правової точки зору?
Водночас, якщо з юридичної точки зору такі обмеження антиконституційні, то з точки зору легітимності, вони частково виправдані, адже більшість населення їх підтримує. За даними останнього опитування соцслужби «Рейтинг», 28% громадян вважають, що ухвалені дії влади по боротьбі з коронавірусом достатньо м’які, і лише 6% переконані, що уряд застосував надто жорсткі заходи. Тобто, Кабмін враховує не стільки епідеміологічну ситуацію в країні, скільки громадську думку.
Чи є потреба у настільки жорстких обмеженнях з огляду на нинішній масштаб епідемії в Україні?
Богдан Петренко: Уряд не може впроваджувати нові заборони, орієнтуючись лише на епідеміологічну ситуацію. По-перше, в іноземних країн відсутній досвід боротьби з коронавірусом. Багато хто посилається на досвід Китаю, але ця країна лише скасовує карантин і невідомо, як вірус поведе себе далі.
«По-друге, в нас немає власного досвіду боротьби з такою епідемією, нам немає на що «спертися». Кількість проведених тестів на коронавірус, не відповідає загальній кількості населення України і масштабам проникнення інфекції з країн-сусідів. Тож більшість рішень Кабміну ухвалені, виходячи лише з опитувань громадської думки. Крім того, такими обмеженнями, уряд намагається продемонструвати свою ефективність. Запровадження тотальних санітарних обмежень призвело до того, що люди бачать їх та відчувають їхню ефектність. Водночас, ефектність і ефективність – різні за суттю поняття. Тож з цієї точки зору, запровадження нових обмежень, абсолютно необґрунтоване»
політичний експертЯкі обмеження є більш виправданими і припустимими, а які дійсно можна вважати грубим порушенням прав і свобод людини?
Богдан Петренко: Заборона людям збиратися більше, ніж по двоє осіб, частково виправдана. Вона особливо актуальна, коли в країні дуже велика кількість жертв пандемії, як, наприклад, в Італії. Також цілком логічна заборона не випускати на вулиці дітей до 14 років, оскільки в них ще не сформувався причинно-наслідковий зв’язок і вони не усвідомлюють наслідків своїх дій. Вони можуть легко заразитися і перенести коронавірус у помешкання. Ці заборони не дуже виправдані з огляду на нинішній масштаб епідемії в Україні, але загалом, вони мають хоч якусь логіку.
«Водночас, зобов’язання громадян мати при собі паспорт чи документи, які засвідчують особу, є безпідставним. Тотальна перевірка документів запроваджується лише у випадку надзвичайного стану і лише у випадку масових порушень громадського спокою. Однак сьогодні таких порушень у нас немає. Натомість, навіть у роз’ясненнях уряду щодо останніх обмежень, жирним виділено те, що паспорт і документи слід носити для того, аби правоохоронцям було зручніше притягати людей до відповідальності. Складається враження, що влада намагається збудувати поліцейську державу. Ця вимога, можливо, довго і не протримається, але сам факт – уже сьогодні відбувається наступ на права людей. І це відбувається не через правові чи епідеміологічні підстави, а через паніку і виправдання подібних вимог частиною населення»
політичний експертДивною є і заборона відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових і прибережних зон. Головне завдання карантину – не замкнути людей у квартирах, а створити умови, за яких вони перебувають на максимально безпечній відстані одне від одного. То чому, скажімо, двоє людей не мають права гуляти у парку чи в лісі на безпечній відстані одне від одного? Я не знаю жодного лікаря, який би рекомендував сидіти вдома, не виходити на вулицю і не дихати свіжим повітрям. Принаймні до карантину, ніхто з медиків ніколи не казав, що постійне перебування людей вдома, робить їх здоровішими.
Однак найдивніше серед нових обмежень – це обов’язкове дотримання режиму самоізоляції усіма пенсіонерами старше 60 років. На перший погляд, ця норма виправдана, адже смертність від коронавірусу людей такого віку підвищена. Але просто записати усіх, без виключення, літніх людей, як хворих, зобов’язати їх стати на облік і повідомляти органи, якщо про них нікому піклуватися, це повний нонсенс. У цій нормі я вбачаю можливість поліції притягувати цих людей до відповідальності лише за те, що вони не зареєструвалися як особи, які потребують допомоги, і самостійно вийшли на вулицю в магазин за продуктами чи в аптеку. Сподіваюсь, поліція матиме здоровий глузд не виписувати пенсіонерам захмарні штрафи за це порушення, оскільки вони і так не матимуть змоги їх оплатити.
Чи готова влада запровадити в Україні надзвичайний стан, аби легімітизувати нові обмеження, які не дуже відповідають чинному режиму надзвичайної ситуації?
Богдан Петренко: Я не вважаю, що держава готова запровадити надзвичайний стан з двох головних причин.
По-перше, обурення новими обмеженнями висловлюють переважно люди, які здатні до критичного осмислення. Більшість наших співгромадян, на жаль, не здатні критично осмислювати ситуацію і підтримують такі рішення уряду.
«І по-друге, для запровадження надзвичайного стану, слід розробити окремий Закон, який має ухвалити Верховна Рада. У ньому чітко виписати, які права порушує держава і хто несе за це відповідальність. У такому законі обов’язково зазначається механізм компенсації, яка має бути сплачена державою після завершення надзвичайного стану. Тобто, за надзвичайного стану, влада буде більш обмеженою у своїх діях – у Законі вона має зафіксувати, що робити і які конкретно права людей вона може порушувати. Вона зобов’язана нести відповідальність за усі збитки, які понесуть приватні підприємці, фізичні та юридичні особи під час надзвичайного стану»
політичний експертНатомість, в умовах надзвичайної ситуації, влада може робити будь-що, апелюючи до паніки людей, високого рівня пандемії та необхідності жорсткого дотримання карантину.
