У понеділок, 24 лютого, в третю річницю повномасштабного вторгнення РФ, у Києві зібралися єврокомісари та лідери багатьох країн-союзниць України. Серед них були, зокрема, представники балтійських та скандинавських держав, а також Британії та Канади. Окрім символічної підтримки Києва в річницю вторгнення, Україні пообіцяли нові великі об’єми фінансової та військової допомоги. Загалом 24 лютого партнери виділили Україні грошей та озброєнь на суму понад €15 мільярдів.
Все це відбувається на тлі серйозного загострення відносин між Києвом та Вашингтоном. Військова допомога від США, яка була основою для України впродовж всіх цих років, ризикує бути втраченою. У зв’язку з цим виникають питання: якщо омріяний українцями мир не настане вже найближчим часом, то як далі вести війну? Чи зможе Європа покрити всі витрати, якщо Америка епохи Трампа повністю самоусунеться від цього процесу? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
На що здатна Європа
Судячи з усього, Європейський Союз як мінімум частково намагається замінити собою Сполучені Штати. Сьогодні країни ЄС обговорюють, хто з них і в яких обсягах фінансуватиме військову допомогу Україні у разі повного припинення американської підтримки. А 24 лютого представники «Північно-Балтійської вісімки» разом із канадськими та британськими партнерами загалом виділили Україні грошей і зброї на понад €15 мільярдів.
Всього ж за весь час війни балтійські та північні країни допомогли Києву на понад €26 мільярдів. Президент Зеленський після цього зазначив, що «ми пишаємося таким партнерством».
«Всі лідери країн «Північно-Балтійської вісімки» сьогодні в Україні. Це партнерство, яким ми пишаємося. Дякую за €26 млрд військової допомоги, наданих Україні впродовж трьох років повномасштабної російської агресії, та інвестиції в наше українське виробництво…. Маємо надалі працювати так само плідно в межах Європи. Разом захищаємо життя українців і безпеку континенту», - сказав голова держави.
Той факт, що ЄС має плани стати основним партнером України замість США, напередодні підтвердив і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Зокрема, політик заявив, що Європа справді готується «замістити» собою Америку та планує допомагати Києву на «десятки мільярдів євро», з яких 500 мільйонів на рік має платити Будапешт. Угорський лідер пообіцяв «завжди голосувати проти» і додав, що Україна ніколи не стане членом ЄС без схвалення з боку Угорщини.
Окремі західні ЗМІ вже опублікували деталі майбутніх європейських пакетів військової допомоги Києву. У матеріалі Politico ще тиждень тому фігурувала сума в €6 мільярдів, з яких €5,6 мільярдів вже пообіцяла Британія. Одним із елементів цього плану видання називає поставку 1,5 мільйона артилерійських снарядів.
І ось тут доречно зупинитися та згадати чеську ініціативу «мільйон снарядів для України». Її запустили ще у 2023 році. Тоді президент країни Петр Павел заявив, що він нібито зуміє швидко (впродовж тижнів) передати ЗСУ цілий мільйон снарядів.
Однак тижні перетворювалися на місяці. Виявилося, що йдеться вже не про мільйон, а про 800 тисяч. У підсумку заплановане число скоротилося вже до 500 тисяч. З них станом на грудень 2024 року вдалося доставити в Україну близько третини.
Що ми маємо в результаті? Два роки тому нам пообіцяли «мільйон снарядів» за кілька тижнів. За два роки нам обіцяють вже не мільйон, а 500 тисяч, з яких реально доставили 150-200 тисяч в кращому випадку.
І ось ця ситуація – лакмусовий папірець можливостей Європи. У ЗМІ вже повідомляли, що одна Росія виробляє більше артилерійських снарядів, ніж весь ЄС разом узятий. В таких умовах надзвичайно сумнівно, що Європа зможе поставити Україні 1,5 мільйона артилерійських снарядів у короткий термін – і це не кажучи вже про інші озброєння. А якщо такі поставки розтягнуться на роки, то сенсу в них як такого вже просто не буде.
ЄС не зможе «стати Америкою» для України
Десятиліття миру, спокою, розвитку та добробуту занадто сильно розслабили європейські країни. Необхідно визнати: сьогодні Європейський Союз не має ані виробничих потужностей, ані складських запасів, ані вільних фінансів для поставок необхідних Україні обсягів зброї протягом тривалого часу. У нього просто немає стільки, скільки потрібно для такої війни. І він ніяк не встигає оперативно це виробити – адже війна, нагадаємо, триває вже четвертий рік.
При цьому ЄС залишається дуже багатим, хоча й не без проблем і криз. І якщо йдеться про виключно фінансову підтримку, то тут він сяк-так справляється – хоча і це все-таки дискусійне питання. Однак, за словами президента Франції Емманюеля Макрона, за всі роки війни Європа допомогла Україні на €138 мільярдів. Це досить велика сума.
Також не можна забувати про серйозний тиск США на європейські країни. Будемо відвертими: коли ми говоримо «єдина Європа», ми забуваємо про те, що це вже давно міф. Європа сьогодні абсолютно не єдина, у ній існують різні центри сили та різні політичні позиції, які до того ж часто діаметрально протилежні одна одній.
Яка єдність може бути між лідерами Угорщини, Словаччини та, наприклад, Франції з Естонією? А що спільного між Польщею та Німеччиною, які постійно конфліктують? Їхні позиції не збігаються майже всюди, де можна не збігатися, коли справа стосується України.
Тобто багато країн ЄС та частина європейських еліт сьогодні орієнтуються на Дональда Трампа і США. І, напевно, Вашингтон посилить тиск на ЄС у контексті того, щоб той закликав Україну погоджуватися на мир, а не продовжувати війну.
На словах Європа заявляє про себе як про центр сили та геополітичний суб’єкт. Але реально всередині вона слабка, розділена і сильно залежить від тих же США – перш за все у сфері безпеки та економіки. Тож позиція Трампа щодо війни та миру, якщо і не вирішальна для ЄС, то як мінімум дуже і дуже вагома.
Нарешті, головне: чисто технічно Європейський Союз не зможе замінити Сполучені Штати на 100%, навіть якби захотів. Якщо Вашингтон відключить Києву доступ до даних розвідки в реальному часі, супутникового зв’язку Starlink, розвідувального програмного забезпечення компанії Palantir та низки інших подібних продуктів, замінити їх європейцям буде майже нічим.
Так, у них є гроші. Але немає політичної єдності, немає достатньої кількості озброєнь і немає найпередовіших технологій.
Думки експертів
Політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда скептично ставиться до можливості ЄС повністю замінити собою Сполучені Штати. Він вказує на той факт, що Європа сьогодні розділена та не має внутрішньої єдності. До того ж постає питання фінансів та бюджету.
«Прагнення Європейського Союзу – хоча тут коректніше говорити про європейську політичну спільноту – її прагнення замінити собою Сполучені Штати політично обумовлене, але економічно воно далеко не завжди має під собою підстав. Насамперед, давайте не забувати, що ЄС і Британія перебувають між собою в доволі складних відносинах, і знайти спільну мову непросто. Так, інтереси спільного захисту можуть бути вагомими, але попри це вони не завжди реалізуються.
По-друге, гроші. Знайти можливості для фінансування військового бюджету в нинішній ситуації – це доволі непросто. Маємо це розуміти... Американський військовий бюджет для європейців є недосяжним. Ну і знову таки, існування всередині самого Європейського Союзу країн, які можна назвати агентами Кремля, теж ускладнює процес підтримки європейською спільнотою», - каже політолог.
За словами експерта, всі ці проблеми досить складні для сучасної Європи. І наразі європейські країни намагаються «зберегти власне політичне обличчя».
«Вони намагаються зберегти політичне обличчя і довести, що Україна є європейською державою. Але усвідомлюючи, що довести це конкретно Дональду Трампу буде дуже непросто», - резюмував Євген Магда.
Політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік впевнений, що наразі сама Європа для себе аналізує ситуацію та намагається з’ясувати, в яких безпекових сферах вона може обійтися без США, а в яких не може. І в багатьох сферах ЄС відстає від Америки на 5-10 років як мінімум.
«Якщо ми говоримо про те, наскільки Європа може замістити США в Україні, ми маємо розуміти, що Європа навіть в Європі не може повноцінно замістити США. Якщо казати ближче до українських реалій, то судячи з темпів виробництва, Європа лише може пом'якшити для України військову ситуацію. ЄС може допомогти Україні в частині броньованої техніки, в частині артилерії, боєприпасів, стрілецького озброєння, частково ППО. Європа, разом з тим, повністю не може замінити США в частині далекобійних озброєнь як мінімум. Тому Європа може амортизувати чи розтягнути час для України, але якщо США залишать Україну без допомоги, очевидно, що позиція України буде погіршуватися, особливо в другій половині цього року», - вважає Бортнік.
За словами експерта, Європа сьогодні неспроможна навіть заплатити США за власні послуги безпеки. Тож навряд чи варто очікувати аж надто великої допомоги Україні.
«Коли я чую про те, що Європа може купити зброю для України в США… Я хочу нагадати, що Європа неспроможна досягнути 5% ВВП для фінансування НАТО, чого вимагає Трамп. Більше того, в деяких країнах, наприклад у Німеччині, є рішення Конституційного суду, які забороняють збільшувати дефіцит державного бюджету в цьому напрямку. Тому ситуація, при якій Європа не може досягнути внутрішніх стандартів НАТО, зате різко збільшує допомогу Україні, виділяє кошти на закупівлю американських озброєнь тощо – це дуже малоймовірно. Це більше такий приклад, коли бажання видається за дійсність. Тому я думаю, що в Україні є ще запас міцності, створений попередньою адміністрацією Байдена, на 6-9 місяців. Такими були американські оцінки, такими є і українські оцінки. Але в подальшому ситуація може погіршитися, якщо війна продовжиться, і військовий баланс може почати помітно змінюватися на користь Росії», - резюмував Руслан Бортнік.
В якості резюме можна зробити наступний висновок: Європа сьогодні не в змозі повністю «підхопити» Україну та замінити їй американську військову допомогу. Так, ЄС залишається надважливим партнером. Але не ключовим. Україні необхідно тверезо дивитися на цю ситуацію і розуміти, що хоча й партнерство з ЄС дуже важливе – воно не рівноцінне американському. І це об’єктивний факт.
Микита Трачук
