«Волина» пояснив, чому понад 1000 військових зникли безвісти на Кринках
За словами морського піхотинця Сергія Волинського, відомого під позивним «Волина», під час операції на Кринках понад тисячу українських військових зникли безвісти. Він пояснив, що провал стався через рішення командування, ухвалені без належної розвідки та достатнього забезпечення.
Про це він розповів в інтерв’ю "Українській правді" та пояснив, що головний прорахунок операції полягав у тому, що планування ґрунтувалося не на об’єктивних розвідданих, а на суб’єктивному баченні керівників. На його думку, якби командування отримувало й враховувало реальну картину подій та можливий розвиток ситуації, масштабної трагедії можна було б уникнути.
Також у розмові із журналісткою Військовий зазначив, що відсутність успіху стала очевидною ще на початковому етапі. Уже після перших тижнів реалізації операції було зрозуміло, що заплановані тактичні завдання не виконуються. Попри це, дії не зупинили, а продовжили, залишаючи підрозділи на необладнаних і вкрай складних позиціях.
На переконання Волинського, у момент, коли стало ясно, що операція не дає результату, її слід було припинити. Натомість особовий склад місяцями перебував на холодному узбережжі, в умовах, які не дозволяли ані закріпитися, ані розвивати наступ. Він припускає, що рішення не згортати операцію могло бути пов’язане з небажанням окремих керівників визнавати власні помилки та відмовлятися від раніше озвучених зобов’язань.
"На всіх етапах цієї операції всією країною ми збирали човни, мотори, надувні жилети… Піхотинці знаходилися на берегах, у вологому ґрунті. Ти не можеш там створити якусь інженерну лінію, бо все заливає водою. Це дуже страшна важка робота. Якщо ми не змогли забезпечити ППО, якщо ми не змогли забезпечити підтримку ударами авіації, ракет, якщо ми не змогли забезпечити артилерійський вогонь – взагалі про які успіхи ми можемо казати?", — зауважив він.
Крім того, військовий підкреслив, що без прикриття з повітря, без авіаційної та ракетної підтримки, а також без ефективного артилерійського вогню операція не могла мати позитивного результату. За таких обставин, зазначив він, залишати людей на позиціях було недопустимо.
Хто має понести відповідальність за операцію на Кринках
Також журналістка поцікавилася хто ж має понести відповідальність за події в Кринках, і, за словами Волинського, винними у цій операції командування. Серед осіб, до яких виникають серйозні запитання, він назвав і генерал-лейтенанта Юрія Содоля.
"Він у тому числі сто відсотків. Я вважаю, що має бути до Юрія Івановича багато питань, починаючи від Маріуполя і закінчуючи Кринками. Давати якісь юридичні оцінки я не беруся, але ми маємо почути чіткі відповіді, чому були прийняті такі рішення", — додав військовий.
За словами Волинського, операція тривала близько дев’яти місяців, попри те, що її трагічні наслідки були очевидними задовго до завершення. Він припустив, що однією з причин затягування стало небажання доповідати політичному керівництву про реальний стан справ.
Ба більше, говорячи про втрати, морський піхотинець зазначив, що йдеться про тисячі людських доль. За наявною в нього інформацією, понад тисячу військовослужбовців наразі офіційно вважають зниклими безвісти.
"Моє відношення до кожної людської долі як до всього всесвіту. І мені здається, що це велетенський провал, трагедія і пекло. І знайти знову людей, які б сіли в холодні човни пливти на необладнане узбережжя, мені здається, буде важче", — наголосив військовий.
Польща витратить на «антидроновий купол» €2 млрд – The Guardian.
Раніше влада Польщі вперше з часів холодної війни вирішила розпочати масове виробництво протипіхотних мін для мінування свого східного кордону.
Німеччина допоможе Польщі побудувати протитанкові загородження біля російського кордону.
