Волинська трагедія: болюча сторінка українсько-польських відносин

 

Волинська трагедія, або як її ще називають Волинська різня, є однією з найтрагічніших і найскладніших сторінок в історії українсько-польських відносин. Цей період масових вбивств польського цивільного населення українськими націоналістичними формуваннями та, у відповідь, вбивств українців польськими формуваннями на території Волині, Східної Галичини та деяких інших регіонів під час Другої світової війни, досі викликає палкі дискусії та є предметом глибокого болю для обох народів.

Що таке Волинська трагедія?

Волинська трагедія – це події 1943-1944 років, що характеризувалися етнічними чистками, нібито вчиненими переважно Українською Повстанською Армією (УПА) проти польського населення Волині, а також відповідними діями польських формувань (таких як Армія Крайова – АК) проти українців. Обидві сторони зазнали величезних втрат серед мирного населення.

Термін "Волинська різня" часто використовується для підкреслення масштабу та жорстокості злочинів проти поляків. Українська сторона, визнаючи трагізм подій, наголошує на взаємному характері насильства та ширшому контексті тих подій, включаючи окупацію, дії радянських та німецьких військ, та складну історію стосунків.

Причини та передумови Волинської трагедії

Розуміння причин Волинської трагедії вимагає глибокого занурення в історичний контекст. Деякі історики навіть вказують на можливу роль радянських та німецьких спецслужб у розпалюванні конфлікту з метою ослаблення обох національних рухів.

Напруженість між українцями та поляками мала глибоке історичне коріння, пов'язане з аграрним питанням, національним пригніченням українців у Другій Речі Посполитій, полонізацією та колонізацією.

Українські націоналістичні організації, зокрема ОУН, прагнули створити незалежну Україну, розглядаючи польську присутність на цих землях як перешкоду. УПА, що була військовим крилом ОУН, діяла з позицій радикального націоналізму.

Польські підпільні формування, такі як Армія Крайова (АК), також прагнули відновити польську державу в кордонах до 1939 року, що включало Волинь та Галичину, і чинили опір українським націоналістам.

Друга світова війна: хаос війни, німецька та радянська окупація створили вакуум влади та посилили етнічні протиріччя, дозволивши насильству вийти з-під контролю.

Хроніка подій Волинської трагедії

Пік насильства припав на 1943 рік. Українські повстанці, часто за участі місцевого українського населення, здійснювали напади на польські села, колонії та хутори, вбиваючи мирних жителів, палячи будинки. У відповідь польські збройні формування та групи самооборони проводили каральні акції проти українських сіл.

Жертвами з обох сторін ставали переважно жінки, діти та літні люди. Точна кількість загиблих досі є предметом суперечок, але за різними оцінками, вона становить від десятків до сотень тисяч осіб.

Пам'ять та примирення: уроки Волинської трагедії

Волинська трагедія залишається болючою темою, яка потребує відкритого діалогу та взаєморозуміння. Важливо, щоб обидві сторони визнали страждання одне одного та засудили злочини, вчинені проти мирного населення, незалежно від національності.

Україна та Польща пройшли складний шлях до примирення, і сьогодні, в умовах повномасштабної російської агресії проти України, співпраця між двома країнами набула нового виміру. Однак питання Волині продовжує час від часу загострюватись. 

Важливо, щоб історики обох країн продовжували співпрацювати, вивчаючи архівні документи та свідчення, щоб максимально повно і об'єктивно відтворити події.

Взаємне визнання жертв та вшанування пам'яті всіх загиблих, незалежно від їхньої національності, є ключовим кроком до примирення.

Політичні діячі, інтелектуали та суспільство в цілому повинні продовжувати вести діалог, уникаючи взаємних звинувачень та зосереджуючись на пошуку порозуміння.

Як повідомлялось, у травні 2025 року в Україні завершили ексгумацію жертв Волинської трагедії. А президент Польщі Анджей Дуда 2 липня підписав закон щодо Волинської трагедії.