Внесення змін до Конституції стосовно закріплення курсу України на інтеграцію в НАТО і Європейський союз, є спробою закріпити цей зовнішньополітичний вектор розвитку країни на майбутнє. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
На думку експерта, рішення депутатів є стратегічним і покликане законодавчо задекларувати курс України на інтеграцію в ЄС і НАТО на віддалену перспективу.
Водночас політолог зазначив, що ухвалені зміни до Конституції не прискорять вступ України до ЄС і НАТО. Експерт нагадав, що процес вступу до цих наддержавних об’єднань потребує серйозних системних реформ: наближення країни до євростандартів, максимальне зниження рівня корупції, проведення реформи державного управління і т.п.
Крім того, Володимир Фесенко вважає, що для вступу до ЄС і НАТО, офіційний Київ має повністю врегулювати конфлікт на Донбасі. Інтеграція у європейські структури при збереженні нинішнього статус-кво на Сході, на думку аналітика, можлива лише «якщо принципово і кардинально зміниться характер відносин між країнами Заходу і Росією».
Ухвалення змін до Конституції саме зараз, експерт також пов’язав із наближенням президентських і парламентських виборів.
Нагадаємо, 7 лютого Верховна Рада ухвалила проект Закону №9037 «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)». Документ підтримала конституційна більшість парламенту – 334 народних депутати.
Законопроектом передбачене доповнення преамбули Конституції словами про підтвердження «європейської ідентичності українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України», а статті 85, 102 і 116 Основного закону доповнюються словами, що до повноважень президента, Верховної Ради і Кабміну, належать також забезпечення реалізації курсу на набуття повноправного членства України в ЄС і НАТО.
У документі зазначається, що реалізація закону, не потребуватиме додаткових видатків з бюджету та не передбачає обов’язкового проведення Всеукраїнського референдуму.
18 вересня 2018 року парламентський Комітет з питань правової політики та правосуддя підтримав цей документ. Згодом було оприлюднено його текст.
20 вересня законопроект був направлений на розгляд Конституційного суду. У листопаді суд визнав його таким, що відповідає положенням Основного закону.