З моменту зміни влади в Україні пройшло 2 роки. Якщо згадати, як це було, то Володимир Зеленський заходив на президентство легко і нетривіально, з гучними обіцянками і впевненістю, що зможе швидко вирішити такі складні речі, як війна, окупація частини територій, бідність, корупція.
Через 2 роки президент не настільки легко оптимістичний і більш обережний в обіцянках. Це показала його 3-годинна прес-конференція, присвячена другій річниці при владі. І якщо на першому році Зеленський хотів сподобатися кожному журналісту і витратив на спілкування з пресою рекордну кількість часу (прес-конференція жовтня 2019), то на цей раз обмежився досить скромним колом тих питань, на які побажав або зміг відповісти гранично чітко. Про що ж промовчав президент, але звернули увагу експерти?
Незручні питання Зеленському
Своїми досягненнями глава України вважає боротьбу з проросійськими силами і Віктором Медведчуком, з олігархами, контрабандою, поганими дорогами, корупцією, коронавірусом, дезінформацією. Часто ця боротьба виходить за рамки прямих повноважень президента, супроводжується порушенням Конституції або законів України, але виправдовується тим, що так «бажає народ» і президент, як гарант Основного Закону, повинен втручатися.
«Володимир Зеленський зміг вивести зловживання рішеннями РНБО на якісно новий рівень. У підсумку, структура, яка повинна бути тільки майданчиком для координації дій між президентом і прем'єром у сферах оборони і безпеки, взяла на себе роль не тільки уряду, регулюючи питання децентралізації влади, а й підмінила собою суд, накладаючи санкції на контрабандистів і маріонеток Кремля замість покладених розслідувань і покарання»
Зеленський багато говорить про хиткий мир на Донбасі і важливість діалогу з Путіним, як і про те, що від України у питаннях стабільного миру і деокупації територій залежить вкрай мало. Доля Донбасу може бути винесена на референдум, але деталі президент уточнювати не став, пообіцявши лише, що «зради» не буде. На його думку, виклики, пов'язані з окупацією, Україна повинна вирішити, поки Росією керує Путін.
Президент вважає, що гранично відкритий із пресою та суспільством, але коли справа стосується цілком конкретних тем, вважає за краще йти в розлогі відповіді. Як, наприклад, щодо заходів щодо недобросовісних дій свого оточення, як зазначив політолог Олексій Гарань:
«Від Зеленського ми не почули відповіді на питання про вельми сумнівних бізнесменів, які так чи інакше пов'язані з його командою – Павлюка, Веревського, Фукса або такої одіозної фігури як Татаров, представник каральної машини Януковича»
Коментувати візити своїх найближчих соратників (Шефіра, Баканова) до олігархів – президент також не став. Але визнав, що деякі його кадрові призначення – були помилкою.
Хаотичність і непередбачуваність, притаманна правлінню Зеленського, робить неможливими системні перетворення в країні. Багатьом діям і рішенням не вистачає продуманості, аналізують експерти, але все це господар Банкової, спілкуючись з пресою, списує на брак часу, вплив пандемії, зовнішні обставини і людський фактор його команди.
Не ясно, чи піде Володимир Зеленський на другий термін. Однозначної відповіді на це питання він не надав. Але запевнив, що управляти Україною при ньому будуть нові люди, кадрів зі старих еліт він запрошувати в уряд і свою команду не буде.
На прес-конференції було акредитовано понад 100 українських і зарубіжних ЗМІ. За словами журналіста Юрія Бутусова, половина з них не змогли прямо звернутися до президента через обмежений таймінг заходу - «не знайшлося часу».
«Наш журналіст Євген Кузьменко (Цензор.Нет) хотів задати питання президенту, чому за 8 місяців немає ніяких результатів з розслідування провалу спецоперації із захоплення терористів-вагнерівців? Чому немає відповіді від правоохоронців – або брехали високопоставлені особи, коли говорили, що спецоперації не було, або говорили правду? І коли правоохоронні органи дадуть висновки у справі, де я виступаю свідком – по витоку інформації про спецоперацію? Але можливості задати питання ми не отримали»
Багато з тих, хто свої гострі питання все ж поставив, наприклад, щодо переслідування олігархів крім Медведчука, розслідування справи вбивства журналіста Павла Шеремета, судового оскарження перемоги Вірастюка на 87-му окрузі, отримали відповіді, які нічого не прояснюють.
Мабуть, і гостру для України проблему судової реформи і того, що діється навколо ОАСК, куди президент втручається указами та іншими розпорядженнями, журналісти також не встигли обговорити, так як ця тема не піднімалася. Як і реформи СБУ і прокуратури, стану розслідування резонансних справ.
Зеленський знайшов час пройтися по меру Києва Віталію Кличку і п'ятому президентові Петру Порошенку. Вдаватися в деталі про причини переслідування мера глава України не став, посилаючись на слідчі дії правоохоронців, і ще раз нагадав, що він – вирок для Порошенка, якого наздожене не тільки правосуддя, а й карма.
У коментарях до другої річниці президентства Зеленського можна часто зустріти тези про те, що найгірші прогнози про здачу національних інтересів України, дефолту, різкого падіння курсу нацвалюти і т.д. за часів його правління не виправдалися. Тому не все так погано, як пророкували опоненти. Це дійсно так. Найгірші сценарії Україну минули. І через 2 роки президент став більш впевнено спілкуватися з пресою і розуміти, про що саме його запитують.
Але і нереалізованість катастрофічних сценаріїв не робить з Зеленського успішного президента. Часом складається враження, що від чинного лідера, в силу відсутності у нього вагомого політичного і управлінського досвіду в державному секторі, очікують так мало, що буквально радіють кожній дрібниці, яка на справді повинна бути базовою для управління цілою країною. Це гальмує прогрес. Адже завдання України не зітхати з полегшенням кожен раз, коли «не налажали», а боротися із системними проблемами всередині країни і зовнішніми викликами та загрозами. Предметного пояснення того, куди саме рухається Україна на третьому році президентства Володимира Зеленського за підсумками його прес-конференції не прозвучало.
