Підсумки тижня: у росії впав Іл-76, Гринкевич-молодший не зміг втекти за кордон, а Ужгород змінив Фіцо
26
Січня
2024
20:42
На цьому тижні повномасштабна війна в Україні перетнула позначну у 700 діб. Російські терористи поповнили перелік своїх злочинів проти людяності, а з міжнародного терористи Гіркіна/Стрєлкова зробили в'язня сумління.
Агентство UA.News зібрало інформацію про важливі події, що відбулися в Україні та світі з 22 по 26 січня 2024 року.
Удари по Україні
23 січня російські терористи нанесли черговий масований удар по українським містам. Тоді окупанти випустили по території України 41 ракету. Гатили всім, що змогли підготувати для нового удару — були крилаті, балістичні, авіаційні та зенітні керовані ракети. У Харкові удар прийшовся на житловий масив. Жертвами чергового нападу стали 11 цивільних — у ніч на 26 січня в лікарні померла жінка, яка отримала поранення під час ракетної атаки.
У Києві, за даними ДСНС, 23 січня до Служби порятунку надійшло 176 повідомлень про вибухи та займання у Святошинському, Печерському і Солом’янському районах після ракетної атаки. 22 людини постраждали, у тому числі четверо дітей, госпіталізовано 12 осіб. У столиці пошкоджено 28 об’єктів, серед яких житлові будинки, медзаклад, навчальні заклади та автомобілі.24 січня російські військові обстріляли лікарню у Херсоні. Під удар потрапила 60-річна мешканка Херсону. Її ушпиталили з вибуховою травмою та пораненням ноги. Згодом з'явилося повідомив, що серед постраждалих є ще медпрацівник. Також пошкоджень зазнала будівля лікарні.
Іл-76
Вранці 24 січня з'явилася інформація про катастрофу російського військового літака Іл-76. Літак піднявся у небо з Бєлгорода та опинився на землі за 5-6 км від села Яблонове у Корочанському районі. За версією російського командування, на борту повітряного судна перебували 65 полонених військовослужбовців ЗСУ, які начебто перевозилися до Бєлгородської області для обміну, шість членів екіпажу літака та троє супроводжуючих.
На сьогодні ця інформація немає підтвердження. Україну не поінформували про перевезення її військовополонених літаком Іл-76, який зазнав катастрофи у Білгородській області. Про це повідомив заступник постійного представника України при ООН Крістіна Гайовішин на засіданні Ради безпеки ООН. Вона заявила, що є факти, які свідчать про можливе використання українців як живого щита для прикриття транспортування боєкомплекту, яким б'ють українськими містами.
За словами Гайовишин, 24 січня мав відбутися черговий обмін полоненими між Україною та росією, але цього не сталося. При цьому українська сторона своєчасно доставила окупантів до погодженого місця, де вони в безпеці чекали обміну. За даними представника ГУР МО Андрія Юсова, після авіатрощі Іл-76 біля морг було доставлено лише п'ять тіл. Це відповідає кількості членів екіпажу.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що наша країна буде наполягати на міжнародному розслідуванні катастрофи Іл-76.
Гучні справи
Правоохоронні органи продовжують виявляти корупційні схеми та пред'являти звинувачення. Деякі гучні справи вже надійшли на розгляд суду. Зокрема 26 січня стало відомо, що ДБР завершило досудове розслідування стосовно колишніх високопосадовців Міноборони, яких підозрюють у закупівлі неякісної амуніції для військових, що спричинило тяжкі наслідки на 1,4 млрд гривень та у розтраті понад 222 млн грн. Ідеться про колишніх заступника міністра оборони, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, Вʼячеслава Шаповалова, тимчасового виконувача обовʼязків начальника Департаменту державних закупівель Богдана Хмельницького, а також про т.в.о начальника центрального управління контролю якості Міноборони.
Підозру отримав заступник голови по взаємодії з органами влади, колишній керівник ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитро Барінов. Він отримав підозру через корупційну схему заволодіння ліхтерами УДП за 44 300 000 доларів, з яких планували побудувати більші за розміром та місткістю баржі для використання у власних комерційних цілях. 32 ліхтери перегнали до Турецької Республіки, де їх розібрали та побудували з них 12 барж більшої місткості. Після цього організатори злочину відбуксирували їх в Україну та оформили на підконтрольні компанії.
Суди
БЕБ та Офіс генпрокурора України передали до суду обвинувальний акт проти генерального директора компанії «Тедіс Україна» Тараса Корніяченка, його заступника та головного бухгалтера компанії. Службові особи компанії у податковій звітності відображали реалізацію тютюнових виробів в адресу підприємств з ознаками фіктивності. Фактично ж продаж тютюнових виробів цим товариствам не здійснювався. Реалізація відбувалася за готівку поза обліком, в тому числі й через мережу власних магазинів роздрібної торгівлі. Своєю чергою ці підприємства у податковій звітності документально відобразили реалізацію інших товарів – м’ясної продукції та палива. Надалі кошти легалізували шляхом укладання низки договорів із фінансовими компаніями.
Апеляційний суд Києва розглянув скаргу на ухвалу про взяття під варту бізнесмена Ігоря Мазепу за підозрою в незаконному заволодінні землею стратегічного значення у Київській області. Адвокат бізнесмена Тарас Пошиванюк долучив 10 листів про взяття Мазепи на поруки, серед них — від народного депутата Андрія Геруса. Однак суддя лише зменшив розмір застави з 350 млн грн до 21 мільйона гривень і Мазепа опинився на волі.
Печерський райсуд Києва продовжив ще на два місяці домашній арешт для митрополита Української православної церкви Московського патріархату Павла. Зокрема він зобов’язаний не відлучатися з місця проживання без дозволу суду, з'являтись за викликом до суду, не спілкуватися з потерпілими і свідками, носити електронний засіб контролю.
Затримання тижня
Майже тиждень правоохоронні органи ловили сина вже відомого на весь світ корупціонера Ігоря Гринкевича — Романа. 22 січня він був затриманий в Одесі, де готувався до незаконного перетину кордону. Того ж дня суд вибрав Роману запобіжний захід — тримання під вартою із можливістю внести заставу у розмірі 0,5 млрд грн. Наразі очікується розгляд апеляційної скарги Гринкевича-молодшого.
Роман Гринкевич став фігурантом справи свого батька – львівського підприємця Ігоря Гринкевича. Слідство встановило, що він через підставні компанії вигравав контракти на постачання одягу та їжі для української армії, але частина з них або не була виконана, або була виконана з великою затримкою чи не в повному обсязі. Загалом йдеться про понад 20 контрактів. За попередньою оцінкою слідства, державі було завдано збитків на 1 млрд гривень.
Візити
24 січня з візитом до України прибув премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який ще напередодні робив заяви, що в нашій країні немає війни. До Києва він не завітам, тому що не було узгоджено його зустріч з президентом Володимиром Зеленським. Він прибув до Ужгорода, де пройшла його зустрічі з українським колегою Денисом Шмигалем.
На порядку денному були двосторонні відносини та підтримка європейських ініціатив. Результатом цього візиту стало скасування перепон з боку Словаччини на отримання Україною 50 млрд євро допомоги з боку Європейського союзу.
26 січня в Україні перебував з візитом міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен. Йому довелося провести більше часу у бомбосховищі, оскільки в Україні була об'явлена повітряна тривога.
The head of the Ministry of Foreign Affairs of Denmark had to take shelter in a hotel at night
У Київ на кілька днів приїхав щирий друг України міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергі.
Візит триватиме кілька днів. Гість зустрівся вже із секретарем Ради національної безпеки і оборони Олексієм Даніловим та міністром освіти України Олексієм Лісовим. Також буде зустріч з колегою Дмитром Кулебою. 26 січня Ландсбергіс побував у Харкові.Перемовини із мером Харкова Ігорем Тереховим та начальником Харківської ОВА Олегом Синєгубовим він провів у місцевому метро, яке на сьогодні є самим безпечним місцем в регіоні. Ландсбергіс запевнив, що головне послання для влади Литви, яке він передасть, повернувшись у Вільнюс, будуть слова про необхідність посилення протиповітряної оборони України та Харкова, зокрема.
Світові новини
Український фільм «20 днів у Маріуполі», який розповідає про оборону та перші дні окупації росіянами Маріуполя, потрапив у номінанти Американської кіноакадемії на премію «Оскар». Взагалі ця документальна робота воєнного кореспондента Мстислава Чернова представлена на багатьох інших престижних кінопреміях, а минулого року отримала нагороду глядачів на американському фестивалі незалежного кіно «Санденс» і головний приз фестивалю Docudays UA.
А ось міжнародний терорист Ігор Гіркін (Стрєлков), якій у 2022 році рішенням міжнародного трибуналу у Гаазі за збиття Боїнга MH-17 був засуджений до довічного ув'язнення, отримав від московського суду чотири роки колонії та ще на два роки йому заборонили займатися адмініструванням інтернет-сторінок. На батьківщині його звинуватили у «заклику до екстремістської діяльності» через пости у Telegram. Але, на думку спостерігачів, головна провина одного з командирів російської війни проти України у Криму та на Донбасі у 2014-2015 роках — бажання Гіркіна взяти участь у президентській кампанії на росії.
Читайте також:
Підсумки дня 23 січня: російські загарбники вдарили по Києву та Харкову, Остін зібрав черговий «Рамштайн»
Підсумки дня 25 січня: ПАРЄ визнала депортацію наших дітей геноцидом, хакери вдарили по «Нафтогазу» та «Укрпошті»
⚡⚡⚡Весь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі , а також бонуси та швидкі новини