Довкола мирних переговорів сьогодні відбувається лише одна проста річ: пауза.
Її також можна інтерпретувати як «провисання» або ж «кризу». Зеленський все пояснює війною в Ірані, і це дуже зручне пояснення. Але причина не тільки у війні на Близькому Сході, а й у тому, що сторони проявляють прямо протилежні підходи до умов завершення війни.
Нічого нового тут немає, але були якісь сподівання, перш за все у американців, щодо виведення ЗСУ з Донбасу. Але всі раунди показали, що це не спрацьовує. Ось тому і виникає це провисання.
Американці поки що не знають, що робити і як рухатися далі, тоді як Росія стоїть на своєму. США тиснуть не на РФ, а на Київ. Як тільки це остаточно стало зрозуміло, Зеленський змінив підходи, і позиція стала більш жорсткою: з Донбасу війська виводитися не будуть, крапка. Коли ця позиція стала чіткою і однозначною — все, почалася криза. Те, що майже одночасно почалася війна в Ірані — це скоріше збіг. Головна причина — абсолютна протилежність позицій сторін.
Та з високою вірогідністю переговори відновляться. Це лише питання часу. Але от перспектив домовленостей в найближчі місяці я не бачу. Можливо, вікно можливостей з'явиться ближче до осені-2026.
Володимир Фесенко