Законопроєкт №14269 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення боротьби з корупцією, вчиненою службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище» зареєстровано 1 грудня 2025 року групою народних депутатів (Дмитро Разумков, Василь Мокан, Роман Бабій, Аліна Загоруйко, Дмитро Микиша).
Ключові нововведення
Законопроєкт вносить точкові зміни до статей 36 та 216 КПК, спрямовані на деталізацію процедури визначення підслідності за НАБУ та узгодження норм.
- Доповнення частини 5 статті 36 КПК: Встановлюється заборона доручати здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, розпочатих детективами НАБУ або прокурорами САП, іншим органам досудового розслідування (наприклад, ДБР, СБУ чи поліції), якщо на момент повідомлення особі про підозру (ст. 276-279 КПК) правопорушення відноситься до підслідності НАБУ відповідно до ст. 216 КПК. Таким чином, фіксується "точка неповернення" у підслідності НАБУ, що виключає дискрецію Генерального прокурора (або його заступників) у передачі справ після підозри.
- Доповнення пункту 1 частини 5 статті 216 КПК: Розширення переліку суб'єктів, чиї корупційні правопорушення підпадають під виключну підслідність детективів НАБУ. Так, законопроєктом до такого переліку додаються: керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, та його заступник; керівник та заступник керівника консультативного, дорадчого або іншого допоміжного органу чи служби, створеного Президентом України.
Нововведення не змінюють загальні принципи підслідності (ст. 215-218 КПК), але посилюють спеціалізацію НАБУ.
Мотиви змін
Ініційовані зміни обґрунтовані практичними проблемами застосування КПК. Чинна редакція не дає чіткої відповіді на випадки зміни посади суб'єкта після вчинення правопорушення, але до чи після повідомлення про підозру, що призводить до колізій між органами (наприклад, НАБУ vs ДБР) і затягування розслідувань.
Крім того, Закон України «Про запобігання корупції» (ст. 3) відносить керівників допоміжних органів при Президентові до переліку особливо відповідальних посад, але КПК не включає їх до підслідності НАБУ, що суперечить спеціалізації органу. Частина 5 ст. 216 КПК встановлює підслідність НАБУ за корупційними правопорушеннями (переліченими статтями КК) за наявності хоча б однієї умови: вчинення певними високопосадовцями (п.1), значний розмір предмета/шкоди (п.2), вчинення щодо певних службових осіб (п.3). Так, Законопроєкт розширює п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, додаючи керівників та заступників допоміжних органів при Президентові України.
Слабкі сторони законопроєкту
Законопроєкт має низку вад, що можуть обмежити ефективність.
- Невизначеність фіксації підслідності: Фіксація з моменту підозри не регулює етап до неї – від внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (ст. 214 КПК) до вручення особі повідомлення про підозру. На цій стадії можлива зміна підслідності постановою прокурора (ст. 36 КПК), з ризиками витоку доказів.
- Ризики при зміні/уточненні підозри: Документ не враховує перекваліфікацію діяння особи шляхом вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Якщо нова кваліфікація виводить справу за межі підслідності НАБУ (змінює на не корупційну), але заборона зберігається – НАБУ буде утримувати не підслідну справу, порушуючи ст. 216 КПК. Крім того, вказана лазівка дозволить НАБУ розслідувати будь-які не підслідні їм кримінальні правопорушення шляхом використання інституту зміни раніше повідомленої підозри.
- Відсутність контролю: Законопроєкт не вводить судовий контроль за рішеннями прокурора про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу, зберігаючи дискрецію прокурора.
- Неврахування інших положень КПК: Законопроєкт не передбачає змін до інших статей КПК, які, зокрема, регулюють питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. У разі прийняття відповідних точкових змін кримінальні провадження розслідуванні НАБУ будуть передаватись на розгляд судів загальної юрисдикції.
Висновок
Законопроєкт №14269 посилює спеціалізацію НАБУ, фіксуючи підслідність та усуваючи прогалини, що накопичилися. Розширення переліку суб'єктів необхідне для узгодження норм, але не критичне через чинні критерії ст. 216 КПК. Однак вади (можливість зміни підслідності на ранніх етапах розслідування чи в разі перекваліфікації) можуть на практиці призвести до нових спорів про підслідність.
Віталій Чаюн
