Звільнений з полону рф журналіст Дмитро Хилюк розповів про нелюдські умови утримання
Українець Дмитро Хилюк, який пережив російський полон, поділився деталями умов утримання, фізичного насильства та труднощів, з якими стикаються звільнені бранці після повернення.
Про це Дмитро Хилюк розповів в інтерв’ю LB.ua.
«У полоні голод гриз постійно. Було дуже важко в першій тюрмі. Бувало, дивився на шматок мила, і воно здавалось морозивом. Пробував зубну пасту їсти – не прямо їсти, а так, щоб обманути рецептори», — розповів Хилюк.
Він зазначив, що їжу намагалися розтягнути якнайдовше, а побиття застосовували так, щоб не залишати видимих слідів. Окремо колишній полонений згадав нелюдські умови утримання: у деяких камерах не було вікон, не працювала каналізація, а головним випробуванням був холод.
«Страшенний холод стояв з початку вересня і десь до 20-х чисел травня. Опалення було, батареї були, але як тільки температура трохи піднімалася, вони одразу зменшували подачу тепла», — розповів Хилюк. Через це взимку люди змушені були постійно триматися біля батарей.
Хилюк також поділився моментом звільнення, який став болісним не лише для тих, кого забирали, а й для тих, хто залишався у полоні.
«З нашої тюрми тоді забрали, по суті, лише двох: Миколаєнка і мене. Там було близько 260 людей, і коли мене забирали, всі залишились», - зазначив він.
За словами Хилюка, більшість звільнених стикаються з серйозними проблемами зі здоров’ям.
«З зубами проблема у 100% тих, хто повертається з полону», — зазначив він.
Крім того, відсутність системної реабілітації та зрозумілого алгоритму дій після звільнення залишається серйозною проблемою. Інформацію про можливі санаторії та реабілітаційні заклади Хилюк отримав випадково і з великим запізненням.
Наразі Дмитро намагається повернутися до нормального життя, відновити дім і надолужити втрачений час.
Правозахисники, колишні бранці та громадські організації неодноразово наголошували на проблемі умов утримання українців у російському полоні та відсутності належної реабілітації після звільнення. Вони закликають до створення єдиного координаційного механізму підтримки звільнених осіб.
Раніше начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов розповів, що з російського полону вже вдалося визволити понад 200 військовослужбовців полку «Азов».
