Поки новий уряд продовжує декларувати про наміри в контексті стратегічних завдань щодо поліпшення демографічної ситуації в країні, кількість українців продовжує суттєво зменшуватися.
Державна служба статистики України повідомляє, що чисельність наявного населення на початок 2020 року зменшилася у річному вимірі на 250 785 українців.
Демографічна ситуація у 2019 році
Згідно з даними Державної служби статистики (ДССУ), чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 січня 2020 року становила 41 902,4 тис. осіб.
Рисунок 1 - Чисельність наявного населення станом на 01.01.2020 року, тис. осіб
Джерело: ДССУ.
Відтак, населення України продовжує суттєво зменшуватися. Упродовж 2019 року чисельність населення зменшилася на 250,8 тис. осіб.
Таблиця 1 – Ключові демографічні показники
Джерело: ДССУ.
Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих – 53 живонароджені.
Нагадаємо, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявляв, що серед стратегічних завдань нового уряду буде поліпшення демографічної ситуації в країні. «Кількість українців зменшується, і цей тренд потрібно перебороти. В Україну повинні почати повертатися люди, і українці повинні народжувати більше, аніж вмирати. Це стратегічна задача на наступні п'ять, а може, й більше років», - заявив він.
Наразі статистика засвідчує, що тренд побороти не вдалося. Слід зазначити, в умовах збереження поточної динаміки, кожних 4 роки кількість українців зменшуватиметься на 1 мільйон.
Проблема демографії та економічний розвиток
Від демографічних показників працездатного населення і показників демографічного розвитку залежить продуктивність праці та потенціал трудових ресурсів, а відповідно й величина сукупного національного доходу. Оцінка демографічної ситуації в Україні, а також динаміки останніх років вказує на наявність поряд із соціально-економічними проблемами глибокої демографічної кризи.
В Україні саме у період кризи та повільних економічних перетворень найбільш зменшилась народжуваність. Це передусім пов'язано з тим, що жінка дедалі все більше долучається до економічної діяльності.
Але слід зазначити, що соціально-економічний розвиток держави неможливий без демографічного розвитку. Ці два процеси між собою тісно пов'язані. Як тільки погіршується демографічна ситуація, країна практично немає перспективи для соціально-економічного розвитку. Для покращення соціально-економічного розвитку потрібен кадровий потенціал.
Прогнози на майбутнє досить невтішні. Абсолютно всі галузі української економіки незабаром зіткнуться з гострим браком людських ресурсів.
Згідно з результатами опитувань підприємств, третина підприємств зазначала брак робочої сили серед найзначніших факторів, що обмежують їхню спроможність збільшувати виробництво. Це найбільше значення за останні роки.
Проблема браку робочої сили в Україні, у свою чергу, мала дві причини. Перша – значна кількість українців, що виїхали працювати за кордон (у Польщу, Чехію, Росію) через вищу заробітну плату. Нагадаємо, у 2019 році кількість українських трудових мігрантів у Польщі оцінювалася у майже в 1 млн осіб. А другою — диспропорції між попитом і пропозицією робочої сили в розрізі професій та видів діяльності, що також є наслідком нерозв’язаних демографічних проблем та проблем освітніх послуг. Диспропорції на ринку праці частково пояснюються також невідповідністю між обраною та здобутою освітою й потребами роботодавців. Згідно з даними результатів обстеження робочої сили органами Держстату у 2018 році серед осіб із профтехнічною освітою частка молоді (осіб у віці 15–34 роки) становила 26% у порівнянні з часткою 41% осіб старшого віку (50–70 років).
Прогнози щодо розвитку демографічної проблеми
Демографічна ситуація в країні є одним із визначальних чинників для забезпечення стабільного та безпечного розвитку держави. Відтак, проблеми оптимального демографічного розвитку слід розглядати як першочергові інтереси держави, як фактор і водночас, як результат її функціонування.
Заведено вважати, що демографічна ситуація в Україні розвивається у руслі загальносвітових тенденцій. Однак, в Україні ці проблеми, безумовно, носять певну українську специфіку.
Варто зауважити, інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України з 2006 року проводиться прогнозування основних демографічних компонентів, які визначають чисельність і статево-вікову структуру населення у перспективі. За даними останнього перерахунку 2011 року, населення України за середнім варіантом прогнозу повинно було становити у 2020 році - 44302 тис. осіб. Наразі, ми можемо констатувати, що процеси значно прискорилися. Адже, згідно з даними ДССУ, показник кількості населення менше на 2,4 млн., складаючи - 41 902 42 осіб. Інститут також прогнозував, що у 2050 році кількість населення України скоротиться до 39195 тис., а у 2060 - до 37147 тисяч. Отже, в умовах поточної динаміки, прогноз 2050 року може збутися вже у 2024 році.
Аналітики в ООН також побудували прогноз демографічної ситуації в Україні. Зазначимо, базою для розрахунків експертів ООН, була чисельність українців на рівні 44 млн. осіб.
Отже, за даними міжнародних аналітиків, які висвітлили результати дослідження у демографічному звіті World Population Prospects 2019, у 2050 році населення України може скотитися до 35,2 млн. В ООН зазначають, до 2100 року українців залишиться лише 24 млн осіб.
Відтак, можна припустити, що за існуючої демографічної ситуації в Україні до 2050 року кількість населення скоротиться до 35,9 млн, що відповідає прогнозам ООН (з нинішніх 41,90 млн).
В підсумку зазначимо, станом на 1990 рік чисельність населення України складало 51,5 млн. Отже, наявний рівень депопуляції перевищує 15 млн осіб, або 30% від базового рівня.
