$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+14° Київ +10° Варшава +11° Вашингтон

Як змінився ринок праці в Україні: що впливає на зайнятість та доходи українців

Діденко Сергій 07 Лютого 2020 18:01
 Як змінився ринок праці в Україні: що впливає на зайнятість та доходи українців

Зростання економіки у 2019 році сприяло збільшенню попиту на робочу силу. Завдяки цьому, попри зростання її пропозиції, рівень безробіття знизився, а кількість зайнятого населення в Україні зросла.

Водночас, доходи населення у 2019 році також зростали. Темпи їх зростання були суттєвими внаслідок зростання пенсій та зарплат. Зростання останніх було викликано браком робочої сили внаслідок трудової міграції та професійних диспропорцій.

Негативний демографічний тренд та розширення пропозиції робочої сили

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою Державної служби статистики України (ДССУ), станом на 1 листопада 2019 року становила 41 940,7 тис. осіб. Відтак, за 10 місяців 2019 року кількість населення віком 15–70 років скоротилася на 0,6% р/р унаслідок природного скорочення населення (перевищення смертності над народжуваністю).

Натомість під впливом сталого й тривалого збільшення заробітних плат і подальшого відображення змін до пенсійного законодавства з початку 2018 року участь у робочій силі продовжувала зростати. Це відбувалося серед обох статей як у селах, так і в містах, найбільше – серед осіб вікової групи 50–59 років. У результаті чисельність робочої сили зростала (рисунок 1).



Рисунок 1 - Рівень безробіття за МОП та рівень участі в робочій силі, %

Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ.

Попит на робочу силу залишався високим, що було результатом як зростання економіки, так і складнощів із заповненням наявних вакансій.

Вплив економічного зростання на зайнятість

Зростання економіки у 2019 році сприяло збільшенню зайнятості та зниженню рівня безробіття. Так, зростала кількість вакансій у Держслужбі зайнятості в бюджетному секторі (державне управління, освіті та медицині), транспорті та сільському господарстві, у тому числі відображаючи позитивні очікування роботодавців щодо зміни кількості працівників у наступні 12 місяців протягом першого-третього кварталів (згідно з результатами опитувань щодо ділових очікувань).

В результаті кількість зайнятого населення у 2019 році зростала, а рівень безробіття й надалі знижувався. У четвертому кварталі очікування підприємств щодо майбутніх змін кількості працівників погіршилися переважно через спад у промисловості. Натомість зберігається оптимізм щодо збільшення кількості працівників у сфері торгівлі та будівництво, який зберігся й у січні 2020 року. Однак диспропорції на ринку праці залишалися значними, що тиснуло на зростання зарплат.



Рисунок 2 - Декомпозиція зміни кількості зайнятого населення віком 15–70 років, тис. осіб р/р

Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ.

У 2019 році реальна заробітна плата штатних працівників зросла на 9.8% р/р, що й надалі було істотним перевищенням темпів зростання продуктивності праці. Одним з основних факторів зростання заробітної плати залишався значний брак робочої сили.

Згідно з результатами опитувань підприємств, третина підприємств зазначала брак робочої сили серед найзначніших факторів, що обмежують їхню спроможність збільшувати виробництво. Це найбільше значення за останні роки.

Брак працівників відчувався в усіх базових видах діяльності, найгостріше – у будівництві та в переробній промисловості. Проблема браку робочої сили в Україні, у свою чергу, мала дві причини. Перша – значна кількість українців, що виїхали працювати за кордон (у Польщу, Чехію, Росію) через вищу заробітну плату. Так, у 2019 році кількість українських трудових мігрантів у Польщі оцінювалася у майже в 1 млн осіб. Значна частка трудових мігрантів – представники дефіцитних нині робітничих професій.

Диспропорції між попитом і пропозицією робочої сили в розрізі професій та видів діяльності є другою ключовою причиною. Згідно з даними результатів обстеження робочої сили органами Держстату у 2018 році серед осіб із профтехнічною освітою частка молоді (осіб у віці 15–34 роки) становила 26% у порівнянні з часткою 41% осіб старшого віку (50–70 років).

Нестачу окремих фахівців на ринку ілюструє показник відношення кількості нових резюме до нових вакансій. За даними work.ua, у сфері обслуговування та робочих спеціальностей на одну вакансію припадало менше одного резюме. У 2019 році ІТ індустрія зросла на 20%, або на 32 тисячі спеціалістів.  Попри зростання зайнятості в ІТ-секторі на 20% у 2019 році на одне резюме припадало трохи більше однієї вакансії.



Рисунок 3 – Зростання ІТ ринку vs ТОП-25 професій

Джерело: DOU.

Натомість на ринку праці був надлишок кандидатів у сфері юриспруденції, освіти, секретаріату. Схожі тенденції демонстрували й дані Держзайнятості щодо відношення кількості зареєстрованих безробітних до кількості вакансій у розрізі професій.

Диспропорції на ринку праці частково пояснюються також невідповідністю між обраною та здобутою освітою й потребами роботодавців. Так, молодь нині зацікавлена переважно в отриманні вищої освіти, тоді як ринок праці найбільше потребує заповнення робочих місць, для яких не потрібен високий освітньо-кваліфікаційний рівень.



Рисунок 4 - Відношення кількості нових резюме до нових вакансій work.ua у 2019 році в окремих видах діяльності

Джерело: work.ua, розрахунки НБУ.

Відтак серед молоді частка осіб із надлишковою освітою вища, ніж серед інших вікових груп. Як свідчить дослідження для країн ОЕСР (McGowan, Andrews, 2015), високий рівень надлишкової освіти знижує продуктивність праці в економіці.

Доходи населення в Україні

За останні 12 місяців (відносно грудня 2018 року) номінальні доходи населення зросли на 16% р/р. Зростання було значним, хоча й нижчим, ніж торік (24% р/р). Такий рівень досягнуто завдячуючи високим темпам підвищення оплати праці, одержаної в Україні, внаслідок збільшення як середньої заробітної плати, так і зайнятості. Зростання оплати праці з-за кордону сповільнилося через послаблення інтенсивності трудової міграції та зміцнення гривні.

Значний внесок у зростання доходів мали соціальні допомоги та соціальні трансферти в натурі.



Рисунок 5 - Номінальні доходи населення та їх складові

Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ.

З одного боку, обсяги субсидій продовжили скорочуватися з огляду на зростання інших доходів населення на тлі помірного зростання тарифів на комунальні послуги та навіть здешевлення газу. З іншого боку, високими темпами зростали пенсії завдяки: підвищенню прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (на цьому рівні встановлено мінімальний розмір пенсії за віком);  підвищенню мінімальної заробітної плати (на рівні 40% якої встановлюється мінімальна пенсія за віком осіб, які відпрацювали повний страховий стаж); індексації пенсій; доплат до пенсій у березні та квітні особам, які мають повний страховий стаж і невелику пенсію, а також підвищенню пенсій цим громадянам з липня; підвищенню пенсій окремим категоріям отримувачів.

Стійкими високими темпами упродовж року зростали прибуток та змішаний дохід. Це завдячувало загальному пожвавленню економічної активності в Україні, передусім збільшенню обсягів реалізації в сільському господарстві та роздрібній торгівлі.

В підсумку зазначимо, у 2019 році реальні наявні доходи українців зросли як внаслідок збільшення номінальних доходів, так і в результаті сповільнення інфляції. Однак ще вищими темпами зростали споживчі витрати. Частково це було викликано збільшенням споживчого кредитування.