У Європейському центральному банку розповіли про найбільші побоювання інвесторів

До кінця цього року Україна отримає 450 мільйонів євро для розвитку доріг. Приблизно один мільярд євро Україна отримає у наступному році.

Як розповів віце-президент Європейського Інвестиційного банку Вазіль Худак в інтерв'ю «НВ Бізнес», є ще безліч технічних, операційних деталей, котрі сильно впливають на впровадження інвестиційних проектів.

«Глобальна ситуація така, що через всі ці програми Європейського центрального банку, Центрального банку США і так далі, ліквідність висока, тобто грошей в світі дуже багато. Чого саме не вистачає — це хороших проектів, куди можна вкладати ці гроші, тому питання їх розробки в Україні — ключове. І потім, ще є питання реалізації цих проектів, питання закупівель, і всієї бюрократії навколо документації проектів — ці процедури також вимагають удосконалення», - зазначив Худак.

В Україні потрібно розвивати класичну інфраструктуру, але одночасно розвивати інноваційні сфери, які спрямовані на майбутнє — діджиталізація промисловості, роботизація і так далі.

Однак інвестори побоюються вкладати кошти в Україну через ситуаціію, яка склалася навколо «ПриватБанку».

«Для нас це один яскравий випадок, який стане тестом для офіса президента і уряду в тому, наскільки вони серйозні щодо озвучених реформ. Я думаю, що дуже багато міжнародних інституцій дивляться на те, як питання навколо ПриватБанку будуть розвиватися, тому що це показник — чи є слова президента реальними намірами чи лише декларацією… Ситуація з ПриватБанком лякає більше, ніж війна. На війну ми не можемо, на жаль, вплинути. Ситуація з Приватбанком важлива як індикатор для нас як для фінансової інституції», - зазначив він.

Нагадаємо, детективна агенція Kroll за підсумками аудиту Приватбанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації наприкінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум на $5,5 мільярдів.

У грудні 2017 року «Приватбанк» подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd., які ймовірно належать їм або контролюються ними.

Позивач домігся, що суд як запобіжний захід видав наказ про всесвітній арешт активів екс-власників банку і зазначених шести компаній на суму понад $2,5 мільярди. Суд також зобов’язав Коломойського і Боголюбова розкрити інформацію про всі свої  активи обмеженому колу осіб, які безпосередньо беруть участь у розгляді справи.

18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку» і скасував вивід неплатоспроможної установи з ринку за участю держави.

16 травня Кабінет міністрів подав апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва щодо скасування націоналізації фінустанови.

Судді, які прийняли рішення про незаконну націоналізацію «ПриватБанку», звернулися до Вищої ради правосуддя, Генпрокуратури і Державного бюро розслідувань з заявами проти тодішнього президента Петра Порошенка, міністра юстиції Павла Петренка і голови НБУ Якова Смолія.

15 жовтня Апеляційний суд Лондона і Уельсу задовольнив скаргу «ПриватБанку» на рішення суду першої інстанції, який відмовився від позову держбанку до колишніх власників Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову.