В гонитві за антикризовими заходами: чи вмикатиме Нацбанк «друкарський верстат» гривні

В гонитві за антикризовими заходами: чи вмикатиме Нацбанк «друкарський верстат» гривні

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

В умовах пандемії, та спричиненої її наслідками турбулентності на глобальних фінансових ринках, урядові рішення все більше схожі на заходи національного порятунку. І не дарма, адже, як зазначають економісти МВФ, пандемія COVID-19 все більше нагадує війну: люди помирають, медпрацівники тримають оборону як на передовій, понаднормовий графік  тих, хто здійснює цілодобове забезпечення населення харчовими продуктами та ліками, значна кількість населення  змушені залишатися вдома, а підприємства масово зупиняються. Рівень падіння попиту катастрофічний, зокрема на ринку пального він асоціюється з наслідками Третьої світової, зазначають аналітики IHS Markit.

Але, є також політики, які за будь-яких обставин намагаються забезпечити собі політичні дивіденди, спекулюючи на висвітленні подій та суб’єктивній інтерпретації ухвалених рішень. Йдеться про «припущення» деяких видань щодо необґрунтованої емісії НБУ, на кшталт «Нацбанк може почати активну емісію гривні».

Для розуміння ситуації щодо ухвалених рішень одного із керівних органів регулятора, ми вирішили висвітлити рішення Ради НБУ від 31 березня №9-рд, яке деякі політики інтерпретують як «зелене світло» для запуску «друкарського верстата» емісії гривні.

Монетарні та фіскальні кроки для економічного порятунку

На тлі боротьби з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19, уряди ухвалюють неординарні рішення, які покликані мінімізувати економічні наслідки пандемії. З урахуванням поточних світових тенденцій, обумовлених масштабами пандемії, Уряд України переглянув припущення прогнозу економічного та соціального розвитку України на 2020 рік, розробивши зміни до Держбюджету на 2020 рік з урахуванням невизначеності та економічних викликів. Основні зміни прогнозу є результатом суттєвого спаду всієї світової економіки та впровадження масштабних заходів, направлених на стримування і боротьбу з COVID-19, як в Україні, так і в більшості країн світу. Слід наголосити, що  Доходи Державного бюджету України на 2020 рік пропонується зменшити на 122,9 млрд грн, в тому числі: по загальному фонду на 121,77 млрд грн, зокрема,
зменшити показники з податку та збору на доходи фізичних осіб на 18,5 млрд грн через суттєве уповільнення зростання заробітних плат.

Ситуація ускладнюється щодня заганяючи українців у безвихідь. Для миттєвої реакції українському уряду не вистачає ні ресурсу, а ні бюджетної стійкості, саме тому розглядаються використання запобіжників на випадок форс-мажорних обставин.

Що важливо, в бюджеті 2020 року до ситуації з пандемією було заплановано залучити 231 млрд грн внутрішніх і ще 134 млрд грн зовнішніх інвестицій. Частину цих коштів передбачено залучити для виплати боргів в розмірі 162 млрд грн за внутрішніми, й 120 млрд грн – за зовнішніми зобов’язаннями.

Наразі ситуація змінилася докорінно, зовнішні інвестори вимушені переоцінювати свої ризики, а відтак й інвестиції, що істотно погіршує реалізацію планів зовнішніх запозичень.

В рамках чинного законодавства, Національний банк перерахував 42,72 млрд грн свого прибутку за 2019 рік до державного бюджету. Про це повідомила прес-служба регулятора 1 квітня 2020 року. Сума перевищує на 2 млрд грн заплановані надходження  відповідно до закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік», – розповіли в НБУ.

За погодженням з Мінфіном в бюджет вирішили перерахувати відразу всю суму прибутку Нацбанку.

Як засвідчує світова практика, центральні банки в авангарді цієї боротьби. Через  використання монетарних важелів центробанки намагаються розв’язати проблему банківської ліквідності, яка може виникати на тлі падіння податкових платежів та бюджетних надходжень, зростання безробіття та  скорочення зарплат, відтоку вкладів, а отже, погіршення ліквідності банків.

Рішення Ради НБУ

Одним із пунктів рішення Ради НБУ від 31 березня 2020 року (№9-рд) передбачається розгляд можливих кроків розширення операцій НБУ з державними цінними паперами на вторинному ринку. Акцентуємо на ключовому — рекомендувати:  «Під час засідання Рада вирішила рекомендувати Правлінню Національного банку України щодо: оперативно визначити та доповісти Раді Національного банку про можливі обсяги проведення операцій Національного банку з ОВДП на вторинному ринку цінних паперів, які не будуть нести загрози для забезпечення фінансової стабільності та провести аналіз впливу цих операцій на показники зовнішньоекономічної стійкості та соціально-економічного розвитку України».

Водночас, у рішенні йдеться про доцільність створення макроекономічних передумов пом’якшення наслідків рецесії в рамках збереження цінової та фінансової стабільності. У тісній координації з Урядом запровадити всі можливі заходи та дії, спрямовані на підтримку економіки та населення у кризовий період. Зосередити увагу на безперебійному функціонуванні банківської та платіжної систем України.

Варто зазначити, акцент на рекомендаційному характері рішення є вагомим. Йдеться про дотримання Закону України «Про НБУ» в частині забезпечення незалежності регулятора, зокрема, ухвалення дій Правління щодо реалізації монетарної політики. Іншими словами, Рада рекомендує, а Правління ухвалює своє рішення та механізми його реалізації. Оцінка економічного глузду ухвалених рішень правлінням НБУ, оцінюється винятково через забезпечення монетарної цілі —  прийнятний рівень інфляції в межах встановленої інфляційної цілі (5%), яка досягається шляхом забезпечення  цінової стабільності, фінансової стабільності, а також  кроків, направлених на координацію сумісних з урядом дій  для забезпечення позитивної динаміки економічного зростання. Слід зазначити, пріоритетом завжди буде залишатися цінова стабільність.

Нагадаємо, ключовою умовою продовження співпраці МВФ та Світового банку з новою  українською владою є збереження незалежності НБУ. Незалежність центробанків – найважливіша умова ефективності діяльності. Багато рішень, наприклад про підвищення процентних ставок для боротьби з інфляцією, є політично непопулярними, але є необхідними для ефективного управління економікою. Для України питання зв’язку між незалежністю НБУ та інституціональними викривленнями сировинних економік має принципове значення. З одного боку, частка сировинного експорту  не вказує на те, що вітчизняна економіка є типовим прикладом ресурсного багатства. З іншого боку, вона продемонструвала вкрай високу чутливість до світових сировинних цін, а довгострокове підвищення попиту на продовольство та аграрну продукцію поглиблюють залежність вітчизняного експорту від кон’юнктури глобального попиту.

З точки зору реформування та закріплення досягнутого успіху та цій ниві, за поточного керівництва регулятор продовжив неухильно реформувати банківський сектор, посилювати інституційну спроможність НБУ, боротися зі схемними операціями та виводити економіку з тіні. Наразі банки уважніше вивчають джерела доходів клієнтів, стали прибутковими, стійкими та більш надійними.

А відтак, однозначно, необґрунтована емісія грошей, або включення «друкарського верстата», є самогубством  для НБУ, власне, як і для економіки. Попри спокусу ухвалити просте рішення для розв’язання непростих завдань економічного порятунку, це може статися не при поточному керівництві НБУ.

Чому НБУ не стане на шлях запуску «друкарського верстата»

Як зазначає Віктор Козюк, член Ради Національного банку України, у «світлі сигналу ринкам про толерування монетарному експансіонізму таке рішення навряд чи щось змінить на краще для боротьби з рецесією. В умовах погіршення інфляційних очікувань та скромних резервів, невизначеності щодо фінансування дефіциту бюджету та масштабів спаду це однозначно свідчило би про те, що інфляційні цілі є легким здобутком. Достатньо певних політико-економічних зусиль, і відкривається шлях до радикальних кроків для подолання  кризи» та «гетеродоксальних варіантів дефолту» (на кшталт технічного дефолту + МВФ, реструктуризація +/- МВФ), що ніби цілком реально», – пише член Ради НБУ.

Найбільший ризик перегляду обмежень на операції з ОВДП та розм’якшення інфляційних цілей у тому, що вони можуть задумуватись для більш лояльного макроекономічного менеджменту.

«Жорсткі обмеження щодо застосування фіскального домінування (купівля ОВДП) теоретично можуть призводити до політичної реконфігурації довкола монетарної політики замість реалізації реформ, які б усунули передумови для потреб в такому домінуванні та сформували інститут незалежності центробанку», – наголошує Віктор Козюк.

Безумовно, в наведених вище прикладах дій центробанків розвинутих країн, можна розгледіти вливання значної кількості коштів в економіку. Але, наголошуємо, до заходів кількісного пом’якшення Quantitative easing (QE) вдаються центробанки за допомогою емісії резервної, а не локальної, обмежено конвертованої валюти, якою є гривня.  Окрім цього, українська економіка має високий рівень доларизації, що лише посилюватиме проблему валютного курсу в умовах фіскального домінування. В контексті причино-наслідкових зв’язків успіху НБУ в досягненні інфляційної цілі, слід зауважити, що істотному сповільненню зростання споживчих цін сприяло зміцнення обмінного курсу гривні.

Варто також зазначити, помірний попит на відкритому ринку (вторинний ринок цінних паперів) — чи не єдиний фактор, який спливає на присутність зовнішніх інвесторів (нерезидентів) на ринку ОВДП. І якщо Національний банк вживатиме кроки активного посилення  попиту на вторинному ринку, тобто здійснюватиме купівлю цінних паперів розширяючи грошову масу в національній валюті, то на тлі економічних викликів наслідки для стабільності валютного ринку, розміру офіційних резервів та інфляції можуть бути просто жахливими.

Нагадаємо, МВФ вже не вимагає від України для відновлення співпраці запустити ринок землі. Але залишилося головне та обов’язкова умова – прийняття закону, який не дозволить повернути «ПриватБанк» Коломойському або виплатити олігархові компенсацію. Закон про банки посилює інституційну спроможність НБУ, його незалежність, а відтак — ефективність.

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!