В Українському інституті книги підрахували, скільки пропагандистських книжок треба вилучити із публічних бібліотек
Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль вважає, що з публічних бібліотек необхідно вилучити понад 100 млн примірників пропагандистських книжок. Серед них і російська класика.
Про це Олександра Коваль розповіла в ексклюзивному інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Насамперед йдеться про вилучення з публічних бібліотек книжок антиукраїнського змісту з імперськими наративами та пропагандою насильства, проросійської, шовіністичної політики.
«У друге коло вилучення потраплять книжки сучасних російських авторів, видані в Росії після 1991 року. Причому, ймовірно, різних жанрів, у тому числі і книжки для дітей, і любовні романи, і детективи. Це очевидна вимога часу. Хоча я розумію, що вони можуть мати попит», - зазначила вона.
Директорка УІК додала, що у питання вилучення так званої російської класики багато опонентів, але, на її думку, ніхто не наводить жодних аргументів, чому цього не можна робити.
«Усі ми читали ці книжки, у мої шкільні роки була суцільна російська класика, яка вважалася вершиною світового письменства. За рахунок того, що ми досить посередньо знали світову класику, багато хто залишився з переконанням, що це справді та література, без якої неможливо розвинути інтелект та естетичні відчуття, бути освіченою людиною. Насправді, це не так», - зазначила Коваль.
На її думку, саме такі російські поети та письменники, як Олександр Пушкін та Федір Достоєвський, заклали основи «руського міра» та російського месіанства.
«Це насправді дуже шкідлива література, вона може дійсно впливати на погляди людей. Тому моя особиста думка, що ці книжки також мають бути вилучені з публічних і шкільних бібліотек. Вони, напевно, мають залишитися в університетських і наукових бібліотеках для вивчення фахівцями коренів зла і тоталітаризму», - наголосила Коваль.
Щодо наукових бібліотек та профільної наукової літератури, автори якої можуть мати антиукраїнську позицію, то якщо наукова книжка без ідеологічного підтексту, немає причин вилучати її в першу чергу, доки не буде створено якусь заміну українськими або іноземними авторами.
«З іншого боку, я не думаю, що під час війни ми маємо залишати доступ до творів авторів, які стоять на антиукраїнській позиції. Бо, читаючи їх, ми, можливо, висловлюємо схвалення їхній позиції. Але це все тонкі матерії», – додала вона.
Щодо поповнення бібліотечних фондів Коваль зазначила, що у важкий післявоєнний час нереально буде закуповувати нормативну кількість примірників.
Після вилучення російської пропагандистської літератури у фондах бібліотек залишиться близько 100 млн книжок, що становить приблизно половину від сьогоднішнього, і поповнення відбуватиметься поступово.
Допомогти цьому могли б і громадськість, і кошти від міжнародних інституцій, «можливо, вдасться організувати народну толоку і зібрати якісні книжки останніх років видання», вважає Коваль.
Раніше повідомлялося, що на Житомирщині діти у школах більше не будуть вивчати російську мову. Також міська влада планує запустити мовні табори для дітей.
Рашисти збираються запровадити в маріупольських школах російську систему освіти.