Зростання рівня доходів та цін призвело до того, що українці фактично вже не використовують монети дрібних номіналів, натомість з’явилася потреба в банкнотах вищого номіналу, ніж 500 гривень.
За даними Національного банку України, монети 1, 2 та 5 копійок зрідка використовуються у розрахунках за товари та послуги і майже не повертаються з обігу до банківської системи. Водночас усі моделі, які центральні банки застосовують для визначення оптимального номінального ряду, указують на те, що в Україні настав час вводити в обіг новий найвищий номінал банкнот.
З того часу багато змінилося. Доходи українців істотно зросли, власне, як й середньомісячна заробітна плата в Україні — майже вдесятеро. Наразі для отримання середньомісячної заробітної плати необхідно вже не менше 20 банкнот.
Внаслідок чого, в гаманцях громадян стало більше готівки – обсяг готівкових засобів в обігу зріс більш ніж уп’ятеро – до майже 380 млрд грн, зазначають в НБУ.
Динаміка зростання середньої зарплати знаходиться на межі пікових значень в історії України. Варто наголосити, показники середньої зарплати демонструють майже історичний максимум. Тобто динаміка показує якісні зміни та є позитивною не лише в кількісному значенні.
Оновлений прогноз на 2019-2022 роки, складений експертами Міністерства економічного розвитку і торгівлі, показує, що середня зарплата в Україні зросте з 10 тисяч у 2019 році до 15 тис. у 2022 році, відзначає видання в попередніх публікаціях.
Експерти Міністерства економічного розвитку і торгівлі зазначають, середньомісячна заробітна плата працівників у 2019 році сягатиме 10 301 грн, у 2020 – 11 852 грн, 2021 – 13 205 грн, у 2022 – 15 000 грн.
Варто зазначити, наразі понад 55% банкнот в обігу за сумою припадає на банкноти номіналом 500 гривень, і ще третина – на банкноти номіналом 200 гривень.
Отже, зважаючи на світовий досвід, зміна та структура банкнот в обігу з наближенням до 50% може вказувати на необхідність введення вищого номіналу.
Плани НБУ упорядкування номінального ряду банкнот і монет
Національний банк України анонсував нові рішучі кроки на шляху упорядкування номінального ряду банкнот і монет гривні, зокрема:
- Монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні та будуть виведені з обігу з 01 жовтня 2019 року. Відтоді їх не прийматимуть під час розрахунків готівкою за товари та послуги, а Національний банк почне вилучати ці монети з готівкового обігу.
Водночас громадяни зможуть без обмежень та безкоштовно обміняти ці монети на монети та банкноти інших номіналів упродовж наступних трьох років. НБУ становив такі терміни: упродовж першого року з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2020 року включно – в усіх відділеннях українських банків; упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2022 року включно – у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзенбанк Аваль).
НБУ зазначає, що водночас розпочнеться поступове вилучення з обігу монет номіналом 25 копійок. На відміну від 1, 2 та 5 копійок, 25 копійок поки що залишаться у готівковому обігу. Ними можна буде розраховуватися. Але монети, що потраплятимуть у банки вже не повертатимуться в обіг і поступово їх ставатиме все менше.
Для полегшення готівкових розрахунків в Україні, можуть застосовуватися правила заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) до сум, кратних 10 копійкам.
- Національний банк з 25 жовтня 2019 року вводить в обіг банкноту нового найвищого номіналу – 1 000 гривень.
Номінал нової купюри віднині в українців буде асоціюватися із Вернадським. Оскільки, на лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Володимира Івановича Вернадського.
Постать Володимира Вернадського обрано за видатний внесок в історію України як філософа, природознавця, засновника низки нових галузей науки – геохімії, біохімії, радіогеології.
Володимир Іванович Вернадський здобув визнання як основоположник наукових напрямів і нових наук про Землю, творець революційного вчення про біосферу, геніальний теоретик, який визначив магістральний шлях пізнання Всесвіту і законів розвитку цивілізації.
Володимир Вернадський належав до патріотів України та передбачав щасливе майбутнє свого народу, який обов’язково посяде гідне місце і в Європі, і у світі.
Володимира Вернадський увійшов в історію також як один із засновників та перший президент Української академії наук, створеної у 1918 році.
На зворотній стороні купюри — зображення будівлі Президії Національної академії наук України.
Нова банкнота поєднала у собі провідні технології дизайну і захисту. В банкноті передбачено як елементи захисту паперу, так і інноваційні поліграфічні елементи захисту:
- «віконна» захисна стрічка – частково введена в товщу паперу полімерна стрічка, що має відповідний колір (пурпурний) та яскраво виражений комбінований оптично-змінний ефект. Стрічка містить цифрове зображення номіналу банкноти та тризуба – малого державного герба України. При зміні кута нахилу банкноти спостерігається кінематичний ефект – змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки;
- оптично-змінний елемент SPARK, що має кінематичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи кольорів (від золотистого кольору до нефритового).
В підсумку зазначимо, що після завершення процесу вилучення дрібних монет і введення в обіг банкноти нового номіналу, номінальний ряд гривні скоротиться із 17 до 12 номіналів.
Переваги та зручності для пересічних громадян
Необхідність введення в обіг банкноти нового найвищого номіналу назріла досить давно, наголошують в НБУ. Оскільки, після появи в обігу банкноти номіналом 1000 гривень середньомісячна заробітна плата буде розмінюватися дев’ятьма банкнотами найвищого номіналу, і це буде набагато зручніше.
Занадто велика різноманітність банкнот і монет призводить до плутанини в гаманцях та забирає зайвий час під час здійснення розрахунків.
Завдячуючи змінам середня кількість монет на одного українця зменшиться майже удвічі, а банкнот – майже на третину. Як наслідок, готівкові розрахунки та заощадження стануть простішими.
Вирішується проблема економічної доцільності – затрати на обслуговування грошово-готівкового обігу, починаючи від виготовлення, закінчуючи утилізацією зношених банкнот.
Відтак, витрати держави та учасників готівкового обігу на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання банкнот і монет тепер знизяться.
Як наголошують в НБУ, вартість виготовлення монет 1, 2 та 5 копійок значно перевищує їх номінальну вартість. Держава зможе економити понад 90 млн гривень на рік завдяки зменшенню витрат регулятора на їх виготовлення та оброблення. До того ж заклади торгівлі, громадського харчування, транспорт та банки також не витрачатимуть кошти на інкасацію та обробку монет.
Що стосується банкнот, то наявність банкноти номіналом 1000 гривень дасть можливість економити на транспортуванні та зберіганні банкнот.
«Наша національна валюта – це те, з чим кожен з нас має справу щодня. Попри те, що безготівкові розрахунки стають дедалі популярнішими в Україні, готівка досі залишається найбільш важливим засобом платежу. Тому для нас особливо важливо, щоб гривня була високоякісною, захищеною і надійною, а розрахунки з нею – комфортними та зручними», – наголосив Яків Смолій під час прес-брифінгу, що відбувся у Національному банку.
Нагадаємо, Національний банк України, відповідно до глобальних тенденцій інноваційного розвитку в платіжній сфері, у 2016 році розпочав роботу щодо можливості випуску ним власної цифрової валюти центрального банку – е-гривні.
