«Велика коаліція» у Німеччині: деталі угоди та місце України

Коаліціада в Німеччині завершилася. 7 лютого, через 4 місяці після виборів, лідери партій ХДС/ХСС Ангела Меркель та СДПН Мартін Шульц оголосили про закінчення переговорів і готовність підписати коаліційну угоду. Після трьох успішних каденцій поточна політична криза стала справжнім викликом не тільки для канцлера, а й для всіх учасників процесу.

Меркель з її політсилами довелося чимало потрудитися, щоб переконати соціал-демократів, які активно виступають проти «Великої Коаліції», змінити своє рішення про перехід в опозицію до влади. І якщо Мартіну Шульцу пані Меркель запропонувала ключові міністерські портфелі, то з рядовими членами СДПН все не так просто.

В даний момент коаліційний договір направлений на вивчення рядовим членам соціал-демократів. Саме вони будуть приймати фінальне рішення про згоду партії на участь у «спільному уряді» з політсилою німецького канцлера.

Положення делікатне, особливо для діючої глави уряду. І тому є ряд причин. Поки СДПН вивчає документ і вирішує долю всієї політичної системи Німеччини, розповідаємо деталі коаліційної угоди та домовленості сторін.

Розподіл сфер впливу

Ангела Меркель та Мартін Шульц провели спільну прес-конференцію за підсумками переговорів про створення коаліції. Канцлер назвала досягнуті результати фундаментом для стабільного уряду. Основні завдання коаліції:

  • стимулювання інвестицій в економіку Німеччини і забезпечення її конкурентоспроможності;
  • модернізація інфраструктури та фінансування технічного прогресу;
  • розвиток і впровадження e-технологій.

Трохи раніше, в січні 2018, Мартін Шульц говорив, що головним завданням нової влади стане зміцнення позицій Європи на світовій арені.

Меркель зазначила, що коаліційна угода містить низку принципових домовленостей зі складних питань – міграція та соціальна політика. Раніше ці питання були каменем спотикання між канцлером і партією Шульца.

Лідер СДПН заявив, що задоволений результатами угоди. Він зазначив, що коаліційний договір виписаний в дусі соціал-демократії. Особливо це стосується малозахищених верств населення у Німеччині та соціальних питань в цілому.

СПДН отримує ключові посади в майбутньому уряді. Мартін Шульц претендує стати главою Міністерства закордонних справ, його однопартійці отримають міністерство фінансів і праці. Міноборони відходить ХДС, Міністерство внутрішніх справ – союзниці ХСС.

Ризики підписання «Великої коаліції»

Основний ризик для соціал-демократів в тому, що вони йдуть до «великої упряжки» проти своєї волі. Точніше, змушені це зробити, щоб не допустити ще більшої кризи в німецькій політсистемі. Лідери СДПН прекрасно усвідомлюють всі ризики прийдешньої коаліції для свого майбутнього. Як і правляча ХДС/ХСС. Але якщо в лавах партії Меркель більше одностайності щодо союзу з есдеками, то всередині СДПН існує потужний опір політичному об’єднанню.

Молоде крило партії противиться широкому уряду, вважаючи його політику недостатньо соціально-демократичною. До того ж, свою думку про коаліцію повинні висловити рядові члени партії. Коаліційна угода направлена на вивчення і голосування членами СПДН. Як пише «Німецька хвиля»:

«На відміну від парламентських виборів 2013 року, коли 76% членів СДПН схвалили коаліцію з ХДС/ХСС, на цей раз рядові соціал-демократи можуть чинити опір її створенню. Багато партійців вважають, що вимоги СДПН не в повній мірі виконані і відображені в коаліційній угоді. Наприклад, вимога про возз’єднання сімей біженців»

Також партійцям не подобається різка зміна позиції Шульца – від категоричних заяв про перехід в опозицію до канцлера і до готовності вступити з нею в союз. Тут Шульц, скоріше, не політичний спекулянт, а – заручник ситуації, як і сама Меркель.

Федеральний президент Німеччини Вальтер Штайнмаєр дав чітко зрозуміти, що не допустить зростання підтримки популізму серед населення і ще більшого прориву ультраправих з «Альтернативи для Німеччини». Що ймовірно в разі перевиборів. Про них, як варіант розв’язання політичної кризи, мови бути не може. Уряд меншості – також менш продуктивний шлях, при якому канцлеру довелося б щоразу шукати підтримки серед опозиційних сил і розраховувати на ситуативні голосування в парламенті.

Найбільш прийнятний варіант – «Велика коаліція». Фінальне слово за соціал-демократами на місцях. Прогнозувати результати підтримки коаліційної угоди не беруться ані лідери партій, ані експерти. Якщо партійці СДПН проголосують «за» – новий уряд почне свою роботу в найближчому майбутньому. «Проти» – Німеччину очікує тривалий політичний процес виходу з нової кризи влади, пише «Німецька хвиля»:

«Бундестаг не може оголосити про саморозпуск. Ані Ангела Меркель, ані Мартін Шульц не можуть призначити нові парламентські вибори. Це було б порушенням Основного закону країни, який повинен забезпечити стабільність політичної системи в ФРН. Його розробники всіма силами намагалися ускладнити часте проведення нових виборів, пам’ятаючи про політичні події часів Веймарської республіки»

Це означає низку політичних процедур на чолі з Федеральним президентом. У разі провалу яких і призначаються перевибори. Мартін Шульц має намір провести зустрічі з однопартійцями на місцях і переконати їх підтримати «Велику коаліцію». Союзникам з ХДС/ХСС залишається набратися терпіння.

До слова, сам Шульц заявив про готовність залишити посаду глави СДПН. Його місце може зайняти Андреа Налес, перша жінка на посаді очільника соціал-демократів. Цей крок Шульц має намір вжити, щоб зайняти посаду міністра закордонних справ в уряді Меркель. Можливо, такий хід продиктований бажанням Шульца показати однопартійцям готовність відійти від керівництва партією і дати дорогу новим лідерам, з метою переконати їх підтримати союзну коаліцію.

Підтримка України

У коаліційній угоді ХДС/ХСС та СДПН у пріоритетах внутрішньої та зовнішньої політики Німеччини йдеться про підтримку України на шляху відновлення її територіальної цілісності і подальшого розвитку країни.

У документі сказано про спільні зусилля Німеччини та Франції для мирного врегулювання конфлікту на Донбасі і надання регіону фінансової допомоги урядом Берліна. За умови дотримання Києвом деяких умов:

  • виконання частини Мінських угод, покладених на Україну, відведення важкої зброї від лінії розмежування, дотримання режиму припинення вогню;
  • продовження реформ, в першу чергу, спрямованих на боротьбу з корупцією;
  • реальний прогрес у реформах, від чого буде залежати надання фінансової допомоги Україні.

Коаліціанти в Німеччині вважають, що Україна повинна продемонструвати модернізацію країни. В угоді сказано і про миротворчу місію ООН на Донбасі. «Блакитні каски» повинні забезпечувати моніторинг забезпечення перемир’я.

Політика щодо Росії

Берлін засуджує агресію Росії на Донбасі та анексію Криму, закликає до пильності щодо російської зовнішньої політики. Коаліціанти підтвердили свої наміри дотримуватися жорсткого курсу та санкційної кампанії на адресу Кремля. Поетапного зняття санкцій до повного виконання Москвою своєї частини Мінських угод не буде. У тексті коаліційної угоди сказано:

«Під час втілення Мінських домовленостей ми готові до скасування санкцій і будемо вести про це діалог з нашими європейськими партнерами»

В цьому відношенні свою позицію змінили в СДПН. Як відомо, міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель, що є представником партії, публічно висловлювався щодо корисності мотивації Росії до перемир’я на Донбасі. Чим і може служити поетапне зняття антиросійських санкцій.

***

Демократія по-німецьки – складний процес. Думка лідерів має підтримуватися пересічними однопартійцями. З нашими українськими реаліями навіть порівнювати не доводиться.

Для Меркель це ще одне випробування на твердість. Йдеться про підтримку з боку союзної, але опозиційної сили. Подолати незгоду соціал-демократів – принципово для канцлера. На кону – політична кар’єра і вплив у загальноєвропейському та світовому дискурсі.

З причини внутрішніх протиріч та затяжних переговорів щодо створення «Великої коаліції» Меркель відійшла від багатьох зовнішніх процесів та проактивної позиції на міжнародній арені. Її повернення у велику політику, як глави легітимного уряду в Німеччині, вигідно не тільки для самої держави, а й для України, яку канцлер традиційно підтримує.

Марія Гелюх

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: