Головними досягненнями 2019-го року в Україні є повне перезавантаження влади, що відбулося мирним і демократичним шляхом, а також збереження проєвропейського зовнішньополітичного курсу. Водночас проблемою року, що минає, стало суттєве підвищення градусу емоційної напруги у суспільстві.
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Водночас аналітик констатував проявлення цього року іншої великої проблеми: президентські і парламентські вибори продемонстрували, що в суспільстві існують дуже сильні протиріччя і потужні негативні емоції.
«Ми іноді ненавидимо одне одного, особливо політиків, набагато більше, ніж нашого головного ворога. Одні ненавидять Порошенка, другі – Зеленського, треті – Юлію Тимошенко, і так далі, цей список можна продовжувати. І ось за цими внутрішніми чварами ми забуваємо про те, що для нас більш важливими, актуальними, глибокими і драматичними, є інші виклики та інші вороги. Ось ця зацикленість на внутрішніх суперечках і конфліктах – це наша дуже серйозна проблема. Суспільство перебуває в стані глибокого суспільно-політичного неврозу. Ось це, на мою думку, головна проблема, яку проявив 2019-й рік»
політологУ зовнішній політиці експерт констатував збереження курсу, навіть попри перезавантаження влади. На його думку, «є тактичні зміни і певні коливання», але Україна продовжує рух у напрямку, обраному ще в 2014-му році.
Одним з головних досягнень у зовнішньополітичній сфері, Володимир Фесенко назвав відновлення переговорів з врегулювання конфлікту на Донбасі після трирічної паузи. За його словами, «є невеличке просування, переговорний процес іде дуже складно і суперечливо, але сам факт його відновлення – це уже вагоме досягнення».
Ще одним важливим досягненням, політолог вважає запуск і продовження реформ на модернізацію й оновлення провідних галузей країни.
«По реформах загалом ми також бачимо неоднозначну, показову і контрастну ситуацію. Одна з головних подій 2019 року – це ініціювання земельної реформи. Ми бачимо, які пристрасті і протиріччя спалахнули навколо цієї реформи. Схожа ситуація і в багатьох інших країнах світу: як правило, дуже гострі протиріччя завжди відбуваються навколо пенсійної чи медичної реформ. В Україні зараз спалах пристрастей навколо земельної реформи. Водночас сам шлях реформ, рух на оновлення і модернізацію країни, також залишається незмінним, що я вважаю серйозним досягненням»
Нагадаємо, 9 грудня в Парижі відбувся саміт у нормандському форматі. Президенти України Володимир Зеленський, Франції Еммануель Макрон і Росії Володимир Путін, а також канцлер Німеччини Ангела Меркель, домовилися провести до 31 грудня 2019 року обмін полоненими в форматі «всіх на всіх» і відвести озброєння ще на трьох ділянках до кінця березня 2020 року. Крім того, Україна зобов’язалася імплементувати до свого законодавства т.зв. «Формулу Штайнмаєра». Сторони домовилися провести наступну зустріч за 4 місяці.
Тим часом 13 листопада депутати підтримали у першому читанні законопроект, що передбачає скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення з 1 жовтня 2020 року. Розгляд документа у другому читанні було перенесено через протести і зіткнення противників створення ринку землі з правоохоронцями.
Ухвалення закону про ринок землі було однією з вимог Міжнародного валютного фонду для затвердження нової програми макрофінансової допомоги для України.
