Зовнішні тенденції та ризики: що обумовлює економічну динаміку в Україні

Зовнішні тенденції та ризики: що обумовлює економічну динаміку в Україні

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Зростання світової економіки уповільнюється. Нижчі темпи зростання очікуються для країн з ринками, що розвиваються (Emerging market).

Про це повідомляє Нацбанк у звіті про фінансову стабільність за грудень. Зберігаються ризики подальших втрат внаслідок мутацій COVID-19. Через високу інфляцію центральні банки згортають монетарні стимули, звужується фіскальна підтримка. Очікуване зростання дохідності безризикових активів та потенційне збільшення премії за ризик вимагатиме від країн з ринками, що розвиваються підвищення дохідності власних інструментів.

Новий виклик – різке здорожчання енергоресурсів за одночасної корекції цін на сталь та руду. Наприкінці 2021 року для української економіки та фінансової системи реалізувалася низка ризиків: ескалація конфлікту Росією, різке зростання цін на енергоносії, поширення нового штаму коронавірусу.

З кінця жовтня країна-агресор знову стягує війська до кордонів нашої країни. На думку розвідки України та США, зросла загроза нового масштабного вторгнення на початку 2022 року.

Також зростає контроль РФ над ОРДЛО, останній крок – офіційні рішення про посилення товарообігу. Міжнародні платформи для діалогу щодо подолання конфлікту, недієві.

Нацбанк зазначає, протистояння РФ із західним світом стає одним з ключових геополітичних ризиків поряд із протистоянням між США та Китаєм. Новим фронтом в Європі протистояння Росії з Заходом може стати Боснія та Герцеговина. Посилюється російський вплив та військовий контроль у Білорусі. Влада цієї країни провокує напруження на кордонах з Україною та країнами-сусідами ЄС, створюючи міграційний тиск та нарощуючи війська.

Окрім військової напруженості, наближається до вирішення судове протистояння України та Росії у справі про так званий «борг Януковича» перед РФ у 3 млрд дол. Рішення Високого суду Лондона може з’явитися вже найближчим часом.

Ми вирішили висвітлити зовнішні фактори ринкових тенденцій в України, а також економічних ризиків для України.

Сповільнення відновлення країн-партнерів

Відновлення світової економіки повільніше ніж очікувалося. Одним з основних чинників зростання є значний сукупний попит, підтриманий антикризовими фіскальними та монетарними стимулами.

Світова торгівля зростає, вже у першому півріччі цього року перевищивши докризовий рівень (для торгівлі товарами).  За оцінками СОТ, цьогоріч її темпи зростання перевищать 10% і уповільняться вдвічі наступного року.

Рисунок 1 – Динаміка реального ВВП країн – основних торговельних партнерів України

Джерело: НБУ.

Невизначеність світової торгівельної політики знижується завдяки початку перемовин США та Китаю. Пропозиція натомість часто не встигає за попитом.

Проблеми у постачанні та структурні деформації низки економік сповільнюють економічний розвиток.

Зберігається також негативний вплив пандемії на економічну активність. Тож МВФ дещо погіршив прогнози зростання на 2021 рік для США (на 1 в. п.) та Німеччини (на 0.5 в. п.) у порівнянні з літом, зокрема через збої у системі постачання.

Вперше з початку сторіччя прогнозується повільніше зростання Emerging market (крім країн Азії) проти показників розвинених країн. Економіка Китаю також зростає повільніше, ніж очікувалося, зокрема через структурні проблеми у секторі нерухомості, які поширилися на інші сектори.

Покращилися прогнози зростання країн-експортерів енергоносіїв, включно з Росією. Розвинені країни забезпечили високі рівні вакцинації населення й донедавна відновлювали усі види економічної діяльності. У решті країн недостатній рівень вакцинації сприяла подальшим виникнення нових штамів вірусу, зокрема Омікрон.

В Нацбанку наголошують на зростанні негативних прогнозів, що небезпечні мутації вірусу знизять ефективність вакцинації. Навіть розвинені країни реагували на цю загрозу поверненням жорстких карантинних заходів. Отже, для зниження впливу пандемії все важливішою стає глобальна вакцинація. ООН планує досягти щеплення 70% дорослих у світі тільки у середині 2022 року, зазначають в НБУ.

Монетарна політика

Попит, що перевищує пропозицію, проблеми з постачанням, масштабні антикризові монетарні й фіскальні заходи спричинили рекордне прискорення інфляції у світі. Зокрема в США у листопаді інфляція була найвищою з 1982 року, у більшості розвинених країн – з часів напередодні фінансової кризи 2008 року. Наразі центробанки дедалі частіше вказують на фундаментальний інфляційний тиск на противагу попереднім запевненням про його тимчасовий характер. Під впливом інфляції завершується період м’якої монетарної політики провідних центробанків.

Європейський центробанк знижує обсяги купівлі облігацій за пандемічною програмою (PEPP). Федрезерв заявив про скорочення обсягу викупу облігацій на 30 млрд дол. на місяць з поточних 105 млрд дол. З 2022 року можливий поступовий відхід ставки від нульового рівня, ринки вже очікують на три підвищення ставки ФРС упродовж всього року. Йдеться наразі про поступове скорочення монетарного стимулювання: протягом наступного року ключова ставка ФРС залишиться нижчою за 1% і негативною у реальному вимірі, ставки ЄЦБ – близькими до нуля, баланси припиняють зростання, але не скорочуються.

Водночас центробанки країн з ринками, що розвиваються вже підвищують відсоткові ставки. Також такі країни переважно надалі згортають заходи антикризової фіскальної політики. У розвинених країнах ця політика ще триває, зокрема у США ухвалено масштабну програму фінансування інфраструктури. Проте стимулюючі заходи стають адресними. Заходи з початку минулого року призвели до суттєвого зростання державного боргу країн.

Погіршення залучення капіталу для Emerging market

Дохідність держоблігацій США зростала з кінця літа. Підвищується дохідність облігацій інших розвинених держав. Долар США зміцнюється відносно решти світових валют. Це відображає очікування жорсткішої монетарної політики провідних центробанків. Додатково на підвищення дохідності за облігаціями впливатиме й анонсоване скорочення викупу активів, що обмежить пропозицію ліквідних ресурсів. Такі очікування збіглися з погіршенням прогнозів зростання економік, передусім країн з ринками, що розвиваються. Це створює додаткову невизначеність для інвесторів, яка відобразиться у вищій премії за ризик.

Відтак надалі ставки за борговими інструментами ЕМ мають зростати. Для України очікувану дохідність цінних паперів штовхатимуть вгору специфічні ризики, зокрема військової агресії РФ.

Ціни енергоносіїв стають загрозливими

Ціни на газ в Європі зросли у п’ять разів з початку року під впливом суттєвого попиту, аномальних температур, низьких запасів та обмеження пропозиції (зокрема РФ восени). Після досягнення історичних максимумів у вересні-жовтні, ціни на блакитне паливо дещо знизилися, проте залишаються високими та волатильними. Наразі стало відомо про новий ціновий рекорд.  Ціна на газ в Європі сьогодні перевищила позначку 2 100 доларів за тисячу кубометрів.

Зростання цін на енергоносії прискорює інфляцію у світі. Багато країн ЄС планують заходи із захисту споживачів від впливу високих цін на газ, передусім зниження податків на енергоносії та збільшення трансфертів менш захищеним верствам. Це створить певні фіскальні ризики у Східній та Центральній Європі. Агенція ЄС зі співпраці енергорегуляторів очікує на зниження цін газу тільки навесні наступного року із закінченням холодного сезону і зростанням постачання з Норвегії та РФ.

Рисунок 2 – Світові ціни на сировинні товари, І кв. 2021 = 100%

Джерело: НБУ.

Ціна нафти зростає з огляду на  вищі ціни на газ та відновлення економік, попри зростання виробництва в ОПЕК. Надалі очікується поступове її зниження, зокрема через побоювання нижчого попиту внаслідок нових штамів COVID.  Ціни на сталь помітно зросли з початку 2021 року та надалі підтримуватимуться високим попитом через масштабні інфраструктурні проєкти. Ціни на залізну руду знизилися в ІI півріччі зокрема через зменшення попиту з боку Китаю. Відновлення постачання сприятиме подальшому їх скороченню. Ціни на пшеницю зросли до найвищих рівнів за понад десять років через погані врожаї в основних виробників. На противагу високі світові врожаї дещо знизили ціни на кукурудзу.

Газовий тиск РФ надалі загрожує Україні

Восени Газпром скоротив прокачку газу через газотранспортну систему України до рівня нижче контрактного (у добовому вимірі).

Обмежено постачання газу до Європи й через інші канали, що створило дефіцит газу в регіоні. Таким чином РФ та заінтересовані сторони просувають запуск «Північного потоку-2». Утім німецький регулятор у листопаді призупинив сертифікацію цього газопроводу і не очікує на її завершення в І півріччі 2022 року.

В НБУ зазначають, у коаліційній угоді ФРН газогін прямо не згадується, проте є вимога про сертифікацію низки газопроводів за нормами ЄС, чого вимагала Україна. Приведення їхньої роботи у відповідність до норм ЄС послабить монопольне становище Газпрому.

США запровадили нові санкції проти компаній і суден, пов’язаних із газогоном, що може ускладнити його запуск в експлуатацію. За підрахунками МВФ, запуск в експлуатацію «Північного потоку-2» призведе до скорочення доходів України від транзиту більш ніж вдвічі до 1.2 млрд дол. на рік до 2024 року.

У вересні Угорщина уклала нову довгострокову угоду з Газпромом через газогін «Південний потік» в обхід України. Дії Москви створюють загрозу подальшого скорочення прокачки через Україну. Це спричинює як фіскальні, так і безпекові ризики.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!