У Світовому банку розповіли, чи загрожує світу глобальна криза і як це вплине на Україну
Директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен оцінила проведенні Києвом структурні реформи, застерегла від денаціоналізації «Приватбанку» та прокоментувала перспективу членства України у ЄС.
Кахконен в інтерв’ю «Європейській правді» також дала прогноз щодо глобальної світової кризи та впливу уповільнення на Україну. Усе інтерв’ю за хвилину.
Антикорупційну реформу поки «рано називати успішною», бо для істотних змін потрібен час. Важливо, щоб створені антикорупційний суд та інші органи ефективно працювали.
Медична реформа є вдалою, але її потрібно закінчити. Найскладніше – модернізувати лікарні. В Україні є групи, які «намагаються збити медреформу через якісь «шкурні» інтереси» та просувати власну схему фінансування охорони здоров’я, «яка не принесе користі народу України та не ґрунтується на найкращому міжнародному досвіді». Світовий банк застерігає владу: «не треба руйнувати реформу, розроблену для модернізації української медицини».
Запуск ринку землі – «найважливіша реформа з точки зору забезпечення зростання української економіки». Обмеження послаблюють її ефективний вплив на економіку. Якщо запустити ринок землі згідно наявного закону, то економіка України зростатиме на +1% щороку. За «більш ліберального закону цей показник був би вищий». Результати земельної реформи можна оцінити через 5 років, а потім подумати над зняттям обмежень. Світовий банк очікує проведення в Україні референдуму щодо продажу землі іноземцям.
Світовий банк дуже позитивно оцінив «турборежим» Верховної Ради. Виникали побоювання щодо зниження якості за рахунок швидкості, але вони не виправдались.
Існує ризик розвороту реформи щодо «Приватбанку». «Якщо суди направлять націоналізацію в зворотний бік, це поставить під сумнів незалежність та незаангажованість судової системи». А успішне оскарження націоналізації «Приватбанку» негативно позначиться на банківському секторі і економіці. Світовий банк обговорив з НБУ справу «Приватбанку» і регулятор має план вирішення проблеми.
Зростання української економіки у майбутньому буде залежати від успішного запуску ринку землі, приватизації держпідприємств, вирішення проблеми непрацюючих кредитів у держбанках, демонополізації та історії з «Приватбанком». «Якщо реформи триватимуть, а націоналізація ПриватБанку залишиться без змін, то у 2020 році очікуємо зростання ВВП на рівні 3,7%», а у 2021 – більше 4%.
Стрімке зміцнення гривні «ні в якому разі не є передвісником кризи» та не загрожують зростанню економіки. Це нормально для плаваючого курсоутворення. Водночас «влада має забезпечити, щоб гривня не була переоцінена». Для цього слід більш обережно контролювати видатки та поліпшувати ефективність праці і залучати закордонних інвесторів.
Інвестори стали краще ставитись до України після виборів президента та скупили держоблігації, що стало одним із фактором ревальвації нацвалюти. Головне для інвесторів – хороший інвестиційний клімат, верховенство права та низька корупція. Коротких шляхів для привернення інвестицій (наприклад, «інвестиційна няня») немає.
Україна не використовує усі плюси Угоди про асоціацію з ЄС. Потрібно змінити торговельні тенденції (з ринку РФ на європейський) та виконати вимоги ЄС про безпеку харчових продуктів.
Відсутність у України перспективи членства у ЄС не «виправдовує той факт, що Україна не впроваджує реформи». «Пряником» східноєвропейських країн був вступ до Євросоюзу, а для України – це Угода про асоціацію та можливості міжнародних фінансових організацій.
Україна збільшила рівень використання доступних кредитів із 2% у 2016 до 20% на рік. «Ми дуже задоволені таким зростанням, і це дозволяє Світовому банку знову збільшити фінансову підтримку України». Причинами низької вибірки кредитів були плин кадрів у держорганах, бюрократія, проблеми із закупівлями та корупція.
У 2020 році зростання світової економіки буде найнижчим після фінансової кризи. Світовий банк прогнозує 2,5%, у 2019 було 2,4%. «Більшість економістів передбачають повільніше економічне зростання в 2020-2021 році, а не нову глобальну кризу». Ключовий фактор глобального уповільнення– торгова війна США та Китаю. Але угода між Вашингтоном та Пекіном дозволить знизити напруженість.
Великі світові економіки ризикують втрапити у фазу сильного уповільнення, а це «створить чималі проблеми для ринків, що розвиваються. Зокрема і для України»