Зустріч Президента України з Президентом Світового банку: домовленості, які змінять життя українців

Зустріч Президента України з Президентом Світового банку: домовленості, які змінять життя українців

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Президент Групи Світового банку Девід Малпасс зустрівся зі Президентом України Володимиром Зеленським у Києві 23 серпня 2019 року.

Підсумовуючи зустріч, Девід Малпасс  зазначив, що з Президентом Зеленським обговорювалися питання ключових реформ в Україні, запланованих на найближчу перспективу. Як заявив Президент Групи Світового банку,  основними аспектами першочергового реформування є земельна реформа та демонополізація економіки, йдеться у повідомленні UA.NEWS.

«На нашій зустрічі президент Зеленський підтвердив кілька ключових заходів зростання: здійснити земельну реформу, розділити права власності на транзитні активи «Нафтогазу», демонополізувати економіку і державні підприємства, а також поважати незалежність центрального банку», — прокоментував Девід Малпасс.

Отже, в чому важливість саме цих напрямків реформування та їх значення для економіки України.

Основні аспекти реформування

Незавершені перетворення економіки України стримують продуктивність, мотивацію до нагромадження капіталу та зростання експорту товарів з високою доданою вартістю. Трансформація економіки наразі є недостатньою для рівня конкурентоздатної ринкової економіки.

«Україна готова скористатися нагодою для реформування» – такими словами резюмував зустріч із Володимиром Зеленським президент Групи Світового банку Девід Малпасс у блозі для Financial Times, – йдеться на офіційній сторінці офісу Президента України у Фейсбук.

Як зазначає Девід Малпасс, головним викликом для України є вибір нового шляху до прискореного та стабільного економічного зростання й підвищення рівня життя громадян.

Президент Світового банку наголошує, що Уряд має тверді позиції та рішучість дій на шляху реформ, але на цьому шляху йому доводиться долати значні перешкоди: монополії в ключових секторах, реформа державних банків, які не хочуть жодної конкуренції, старіння інфраструктури та конфлікт на сході України — усе це суттєво перешкоджає торгівлі та інвестиціям.

«Українці вручили новообраним Верховній Раді й Президентові імператив на реалізацію реформ та забезпечення економічного зростання. Мої зустрічі з Президентом України та іншими провідними діячами, які відбулися в Києві, сповнюють оптимізмом стосовно того, що необхідні зміни в державній політиці  відбуваються і спрацюють, якщо Україні вдасться скористатися нагодою», – зазначив Девід Малпасс.

Нагадаємо, Україна отримає 200 мільйонів доларів кредитних коштів від Світового банку для розвитку малого та середнього фермерства. Відповідне рішення про видачу грошей у борг 24 травня ухвалила  Рада виконавчих директорів Світового банку.

Реформування для розвитку ринкових відносин

Забезпечення належного та сприятливого інвестиційного клімату є запорукою поступу та піднесення економіки України. Відтак вирішальним значенням є залучення більшого обсягу інвестицій.

Для цього конче необхідно забезпечити конкурентне середовище на ринку, ліквідувати монополії та зміцнити верховенство права.

Варто наголосити, що державні підприємства присутні майже в 30 галузях економіки, маючи істотні частки ринків, на яких вони працюють. Така присутність перевищує більшу частину ринкової  кон’юнктури.

Якщо темпи зростання продуктивності в Україні та темпи надходження інвестицій залишаться на низькому рівні, який спостерігається останнім часом, то в середньостроковій перспективі темпи зростання економіки уповільняться до нуля, оскільки зростання продуктивності буде нівельовано скороченням внеску від робочої сили через демографічні тренди.

Підвищення продуктивності до 3% на рік, а інвестицій – до 30% від ВВП має обумовити зростання економіки до 4% на рік у довгостроковій перспективі. Враховуючи скорочення загальної кількості населення, це означає зростання ВВП на душу населення приблизно на рівні 4,5% на рік, — зазначають у Світовому банку.

Реформування газової галузі

Важливою сферою, в якій Україна могла б зміцнити конкуренцію, є газова галузь, де нині панує вертикально інтегрована державна монополія.

Навіть більше, Україна, як країна-транзитер газу, наполягає на дотриманні європейських правил, регламентованих директивами ЄС. Але, як не парадоксально, Газпром тим самим має сильну позицію, говорячи про неможливість укладення нового транзитного контракту з Україною за європейськими правилами, оскільки Україна ще не має наразі тих інститутів, які могли б повноцінно забезпечувати належні функції відповідно до європейських стандартів. Йдеться про відсутність регулятора та транспортного оператора.

В України дійсно є проблеми з Регулятором та відокремленням газотранспортного оператора. Регулятор був створений у неконституційний спосіб, до нього немає належної довіри, і нормативні акти, які він приймає, не повністю відповідають європейським правилам.

Нагадаємо, однією із рекомендацій Світового банку та МВФ,  для прискорення економічного зростання до 4% чи більше у найближчі два роки, є проведення реформи державних підприємств, формування прозорого і дієвого ринку газу, включаючи суттєве реформування системи Нафтогазу, забезпечити захист прав власності.

Варто зазначити, Україна зобов’язалася здійснити розмежування володіння потужностями з транзиту та видобування газу до 1 січня 2020 року. Це допоможе залучити інвестиції та сприятиме збереженню потенціалу України у сфері транзиту газу.

Потреба інвестицій для приватного сектору

Рівень інвестицій в Україні та загальна продуктивність виробничих факторів: ефективність використання робочої сили, капіталу та землі між секторами та підприємствами —  залишаються низькими. Середньостатистичний робітник у Німеччині за 17 днів виробляє стільки ж, скільки середньостатистичний робітник в  Україні за один рік.  Великі  відмінності  в низькому рівні випуску  продукції на  одного робітника  в порівнянні з розвинутими країнами зумовлені як відставанням України в ефективності виробництва, так і меншою кількістю основного капіталу. Рівень капіталу на одного працівника в Україні на тому ж рівні, що й наприкінці 1990-х років.

Для збільшення інвестицій приватного сектору Україна потребує результативнішого фінансового посередництва. Капітал необхідно спрямувати до найпродуктивніших підприємств, а не до тих, що належать глибоко вкоріненим групам інтересів та олігархам.

Виведення держвласності з банківського сектору

Вагомою проблемою залишається те, що держава володіє половиною банківського сектору; при цьому частка непрацюючих кредитів перевищує 50 %.

Нагадаємо, макроекономічна та фінансова стабільність і відновлення довіри до банківської системи є найвагомішими здобутками НБУ у 2018 році та залишається пріоритетом на майбутнє. НБУ наголошує, що найвагомішим ризиком для прибутковості банківського сектору на поточному етапі розвитку є вкрай низька операційна ефективність окремих державних банків. Велика частка непрацюючих кредитів (NPLs), що сформувалася в банківському секторі, є загрозою для  фінансової  стабільності  та  перешкоджає  фінансуванню  економіки. Варто наголосити, що на кінець листопада 2018 року сума NPLs у трьох держбанках становила – 194 млрд гривень.

Відтак Україні потрібні норми регулювання, що дадуть змогу списувати непрацюючі кредити, резерви під які сформовано в повному обсязі, та убезпечити нові правління та наглядові ради від притягнення до відповідальності в разі впровадження ними роботи зі збитками в належний спосіб.

Незалежність Національного банку України

Національний банк забезпечує цінову стабільність, використовуючи інфляційне таргетування та плаваючий обмінний курс гривні. Основним інструментом монетарної політики є облікова ставка. За низької та стабільної інфляції доходи та заощадження українців захищені від знецінення, підприємці можуть здійснювати довгострокові інвестиції у вітчизняну економіку, що сприяє створенню робочих місць.

Збереження регуляторної незалежності центрального банку матиме величезне значення для зміцнення довіри та збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій і кредитних ресурсів, що надходять до приватного сектору, під час зниження процентних ставок в Україні.

Нагадаємо, НБУ став переможцем в номінації «Найбільш прозорий центральний банк» за версією Central Banking Awards у 2018 році.

Приватизація держмайна

Проблема успішної приватизації спостерігається в Україні починаючи з 2005 року. Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік», передбачено  надходження  від приватизації до 17,1 мільярда гривень.

Варто зазначити, плановий показник у розмірі 17,1 млрд гривень містилась у держбюджетах на 2015, 2016 та 2017 роки, а на 2018 рік план отримання надходжень від приватизації передбачав до 21,3 млрд гривень. В підсумку план  надходжень від приватизації не виконувався жодного року.

Всі попередні періоди не є виключанням, оскільки єдиним роком, коли зафіксовано перевиконання плану щодо приватизації, був 2005 рік, коли за 24,2 млрд гривень ($4,8 млрд) продали  «Криворіжсталь» компанії Mittal Steel Germany GmbH.

Запуск ринку землі

Україні необхідно повною мірою використовувати ті нагоди, що їх дає сільське господарство. Країна має найбільші в Європі запаси земель сільськогосподарського призначення, але продуктивність їх використання в розрахунку на гектар у кілька разів відстає від показників урожайності у Франції та Німеччині. Один олігарх контролює групу компаній, що виробляє понад 80% обсягу виробництва кількох видів мінеральних добрив у країні, зазначає Президент Групи Світового банку.

Нагадаємо, за оцінками Світового банку, зняття мораторію і запровадження ефективного ринку землі дало б Україні додаткові 1,6% приросту ВВП щороку. Крім того, це могло б забезпечити до 2 млрд доларів доходу від одноразового продажу державних земель та 250 млн доларів щороку від їх оренди. Запровадження прозорого ринку землі забезпечує потенціал річного обсягу виробництва на 15 млрд доларів США.

В економічному аспекті, за умов подальшого існування мораторію – земля залишається неліквідним активом, а фермери через це не мають доступу до фінансових ресурсів. Відтак мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення підриває надійність володіння землею та перешкоджає використанню землі як забезпечення для доступу до кредитних ресурсів.

Скасування цього мораторію та створення ефективного ринку земель сільськогосподарського призначення сприятиме поліпшенню ситуації — зокрема, збільшенню інвестицій у механізацію та системи зрошення, вирощуванню продукції з вищою доданою вартістю і кращій доступності фінансових ресурсів для невеликих господарств.

У міру збільшення обсягу виробництва сільськогосподарської продукції вкрай необхідно підвищувати ефективність залізничних перевезень.

В підсумку зазначимо, підтримка інвестицій та зростання продуктивності потребуватиме реформування у таких сферах: зменшення ролі  держави  в  економіці,  усунення  перешкод  для  використання  факторів  виробництва  та  зміцнення людського капіталу для створення поштовху до зростання продуктивності. Сприяння прямим іноземним інвестиціям та інтеграція у глобальні ланцюги створення вартості, вдосконалення сфери логістики та зв’язку, щоб використовувати можливості зовнішньої торгівлі на повну. Одним з найважливіших факторів залучення інвестицій є захист прав власності. Забезпечення стабільної  макроекономічної  політики,  надання  кожному  рівних  можливостей  і  зміцнення  верховенства права, щоб зробити економічні інститути більш стійкими.

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!