У спеціальній доповіді Світового банку щодо ризиків забезпечення потенціалу економічного росту України, експерти зосередилися на ключових аспектах економічного розвитку, в яких зазначено, що Україна наразі перебуває на роздоріжжі: попри відновлення економічного зростання після кризи 2014-15 років, темпи зростання залишаються надто низькими, аби Україна могла досягти рівня доходів сусідніх європейських країн.
Експерти відзначили досягнення прогресу Україною у створенні передумов для сталого зростання, та наголосили, що розвиток економіки стримується незавершеними реформами, що обумовлює низьку продуктивність, надмірну залежності від експорту товарів, слабких інституцій, нестачі прямих іноземних інвестицій та інтеграції у глобальну економіку.
Структурні проблеми та зволікання із реформами
Світовий банк зазначає, що темпи економічного зростання в Україні залишаються надто низькими для досягнення рівня сусідніх європейських країн. Після 16-процентного сукупного скорочення економіки у 2014-15 роках, економічне зростання відновилося до рівня 2,4% у 2016-2017 роках і 3,3% -- у 2018 році.
Відтак, для зменшення рівня бідності, який залишається вищим докризового рівня, необхідне інтенсивніше економічне зростання протягом тривалого часу.
З точки зору рівня ВВП на душу населення, Україна залишається однією з найбідніших країн регіону, тобто перебуває на рівні Молдови, Вірменії та Грузії. ВВП України на душу населення за паритетом купівельної спроможності, приблизно втричі нижчий, ніж у Польщі, попри аналогічний рівень доходів у 1990 році.
Експерти наголошують, що за наявних темпів економічного зростання, Україні знадобиться понад 50 років, щоб досягти рівня доходів сьогоднішньої Польщі.
Якщо темпи зростання продуктивності в Україні та темпи надходження інвестицій залишаться на низькому рівні, що спостерігається в останні роки, то в середньостроковій перспективі темпи зростання економіки можуть сповільнитися до нуля, оскільки зростання продуктивності буде нівельоване скороченням внеску від робочої сили через демографічні тренди. Підвищення продуктивності до 3% на рік, а інвестицій – до 30% від ВВП має допомогти посилити зростання економіки до 4% на рік у довгостроковій перспективі. Враховуючи скорочення загальної кількості населення, це означає зростання ВВП на душу населення приблизно на рівні 4,5% на рік.
Вплив незавершеної економічної трансформації
Незавершена трансформація економіки України стримує продуктивність, мотивацію до накопичення капіталу та зростання експорту товарів з високою доданою вартістю. Трансформація її є недостатньою для рівня конкурентоздатної ринкової економіки.
У Світовому банку наголосили, що в Україні створені офіційні ринкові інституції, система прав на приватну власність, разом з приватним сектором і ринками, але держава залишається важливим гравцем в економіці через володіння значною частиною виробничих активів. Захист прав власності й досі не здійснюється належним чином через слабку судову систему та державні установи, а також високий рівень корупції та вплив приватних інтересів. Порушення вільної конкуренції залишається одним із ключових перешкод для залучення прямих іноземних інвестицій та структурної трансформації економіки.
Також, зазначають експерти, надмірна залежність від експорту сировини затримує надзвичайно необхідну реструктуризацію економіки та зростання експорту товарів з вищою доданою вартістю. За останнє десятиліття частка капіталомісткого експорту скоротилася до майже 16% у 2017 році через низькі інвестиції в основний капітал. Крім того, частка трудомісткої продукції у структурі експорту залишилася дуже низькою, попри те, що Україна має ледь не найбільшу кількість трудових ресурсів серед країн Європи.
У виробничому секторі участь України в глобальних ланцюгах створення вартості залишається низькою. Завдяки участі у глобальних ланцюгах створення вартості, країни здійснюють обмін не лише продуктами, а й технологіями, знаннями та створюють мережі. Як наслідок, структура експорту України залишається висококонцентрованою на невеликій кількості ресурсних товарів. Це робить економіку вразливою до зовнішньоекономічних шоків і цінових циклів на товарних ринках, і разом із короткостроковими зовнішніми заощадженнями робить траєкторію зростання України волатильною та нестійкою.
Рівень інвестицій в Україні та загальна продуктивність факторів виробництва, тобто ефективність використання робочої сили, капіталу та землі між секторами та підприємствами, залишаються низькими. Середньостатистичний робітник у Німеччині за 17 днів виробляє стільки ж, скільки середньостатистичний робітник в Україні за один рік. Великі відмінності в низькому рівні випуску продукції на одного робітника в порівнянні з розвинутими країнами зумовлені як відставанням України в ефективності виробництва, так і меншою кількістю основного капіталу. Рівень капіталу на одного працівника в Україні на тому ж рівні, що й наприкінці 1990-х років (рисунок 1).
Рисунок 1 - Ефективність економіки України та різниця в капіталі в порівнянні з Німеччиною (%)
Протягом останнього десятиліття Україна досягла певного прогресу у подоланні розриву в ефективності, але країна залишається обмеженою у кількості основного капіталу через нестачу інвестицій, включаючи і прямі іноземні інвестиції.
Рисунок 2 - Формування валового основного капіталу, відсоток від ВВП, середній показник у 2010-17 рр.
Україна залишається також і аутсайдером з точки зору рівня капітальних інвестицій (рисунок 2), що стримує потенціал економічного зростання.
Шляхи прискорення економічного зростання України
У майбутньому головна проблема України полягатиме не в тому, щоб досягти високого зростання наступного року або протягом кількох років, а скоріше в тому, щоб зробити економічне зростання швидшим, тривалішим та інклюзивнішим.
У Світовому банку окреслили шляхи подолання основних проблем економічного зростання України. Досягнення високого рівня зростання економіки вимагатиме поєднання збільшення продуктивності та інвестицій. Навантаження на сектор інвестицій та зростання продуктивності є особливо високими з огляду на те, що через демографічні чинники та трудову міграцію в Україні очікується зменшення кількості робочої сили.
Рисунок 3 - Пріоритетні сфери для зростання рівня продуктивності, використання зовнішніх торговельних можливостей, посилення стійкості інституцій
Підтримка інвестицій та зростання продуктивності потребуватиме реформування політики у трьох сферах:
- Зменшення ролі держави в економіці, усунення перешкод для використання факторів виробництва та зміцнення людського капіталу для створення поштовху до зростання продуктивності. Це може бути досягнуто коштом видатків споживання та збільшення державних інвестицій, приватизації державних підприємств та розділення природних монополій; відкриття ринку сільськогосподарських земель; посилення корпоративного управління в державних банках та комплексної реформи системи освіти України.
- Сприяння прямим іноземним інвестиціям та інтеграція у глобальні ланцюги створення вартості, вдосконалення сфери логістики та зв’язку, щоб використовувати можливості зовнішньої торгівлі на повну. Одним з найважливіших факторів залучення ПІІ є захист прав власності.
- Підтримання стабільної макроекономічної політики, надання кожному рівних можливостей і зміцнення верховенства права, щоб зробити економічні інститути більш стійкими.
