ВВП, зайнятість, зарплати і ціни в умовах війни: економічні наслідки та прогноз

ВВП, зайнятість, зарплати і ціни в умовах війни: економічні наслідки та прогноз

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Після шоку перших тижнів широкомасштабної війни економіка помірно відновлюється у регіонах, в яких не відбуваються бойові дії. Підприємства відновлюють роботу, однак значна їх кількість відновила значно нижчі обсяги виробництва проти довоєнного рівня завантаженості.

Ринок праці поступово відновлюється після значного падіння активності на ньому в березні. Проте перевага пропозиції робочої сили над попитом тисне на зарплати в бік зниження.

Ціновий тиск є високим і нерівномірним за регіонами.  Основний чинник – порушення ланцюгів поставок.

Про це повідомляє Нацбанк в травневому макроекономічному огляді.

Найбільш істотне зростання цін – у тимчасово захоплених регіонах та у містах з активними бойовими діями. Водночас суттєвим дезінфляційним чинником стають логістичні обмеження експорту та надлишок пропозиції с/г продукції.

Ми вирішили відобразити ключові параметри економічних змін в умовах війни, та їх трансформацію в проблеми, які обумовлюють рівень життя простих українців.

Оцінка впливу війни на ВВП та функціонування бізнесу в України

Після широкомасштабного вторгнення росії на територію України 24 лютого, вже у березні бойовими діями були охоплені 10 областей та м. Київ. Разом ці регіони, охоплені війною, в минулому формували понад 55% ВВП.

У квітні кількість таких регіонів зменшилася до шести, які раніше формували близько 20% ВВП, оцінили в Нацбанку.

Загалом за розрахунками різних економістів втрати економіки стартують від $90 млрд – це майже половина минулорічного ВВП. За оцінкою Нацбанку, втрати фізичного капіталу через війну наразі перевищують $92 млрд.

Загальні прямі втрати малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні за час повномасштабної війни росії проти України оцінюються в 64-85 млрд доларів США.

Кількість підприємств, які повністю зупинили діяльність, скоротилася майже вдвічі у порівнянні з початком військових дій (з 32% до 17%). Утім, 60% підприємств працює нижче довоєнного рівня завантаженості, майже 23% – більш ніж удвічі. Наприкінці квітня найбільше підприємств працювало в с/г, відновлювали роботу транспорт та переробна промисловість. Найскладніша ситуація в будівництві та добувній промисловості, значно нижче довоєнного рівня залишається завантаженість торгівлі. Насамперед поліпшилася завантаженість деокупованих територій, але в регіонах з активними бойовими діями/окупованих регіонах ситуація складна.

Варто зазначити, через розриви ланцюгів постачання та виробництва, невизначеність та збільшення ризиків, відплив робочої сили та зростання додаткових витрат, падіння економічної активності спостерігалося й у порівняно спокійних областях. Згідно з опитуванням Нацбанку, підприємства зазначили, що крім порушеної логістики та втрати ринків збуту, роботу обмежують комендантська година, заблоковані порти, погіршення платіжної дисципліни, окуповані або зруйновані потужності, закриті реєстри. Проте навіть у таких умовах бізнес поступово адаптувався. Зокрема, українська ІТ-індустрія забезпечила рекордних $2 млрд експортних надходжень в умовах війни.

Нині в Україні запустили гранти на підтримку бізнесу під час війни через портал Дія. Грантовий фонд створений програмою EU4Business за участі Мінцифри, Мінекономіки та Офісу з розвитку підприємництва та експорту, й розрахований на 300 підприємств – малих та мікро. Зазначається, заявку на грант у розмірі 125 тис. гривень (4000 євро) можна подати на порталі Дія з 13 травня.

Допомагає також державна програма з релокації. Наразі за держпрограмою з релокації українських виробництв 510 підприємств перемістили свої потужності з областей, де тривають бойові дії. Ще 50 підприємств наразі монтують виробниче обладнання та підключають комунікації, відтак запрацюють найближчим часом. Окрім цього, готуються до переїзду найближчим часом 192 підприємства й нині перебувають на різних стадіях транспортування. Загалом Мінекономіки отримало понад півтори тисячі заявок від бізнесу щодо участі у програмі релокації.

Слід зауважити, промислові підприємства запускаються, переорієнтовуються на потреби війни, але працюють на нижчих потужностях.

Портова інфраструктура практично паралізована. Утім, відновлюються залізничне та автотранспортне сполучення, налагоджуються нові шляхи постачання. Морські порти Бердянськ, Маріуполь, Скадовськ, Херсон закриті до відновлення контролю над територіями. Робота портів Миколаєва та Одеси заблокована окупантами. Працюють лише порти Дунаю, триває робота над збільшенням їх пропускної здатності. Триває відновлення залізничних та автотранспортних сполучень зі звільненими регіонами, у відносно спокійних регіонах пасажиропотік зростає, вводяться нові маршрути. Водночас УЗ зіштовхується з труднощами через пошкодження та перевантаженість колій. Черги вантажів на західному напрямку зростають. В Нацбанку зазначають, ураховуючи підвищену роль УЗ (експорт-імпорт, складська логістика, релокація підприємств), залізнична інфраструктура ймовірно буде однією з головних цілей подальших ракетних ударів росії для сповільнення поставок ЗСУ та гальмування українського експорту.

Ринок праці та фактори зменшення зарплат

Попри те, що кількість підприємств, які не працюють, скорочується, наприкінці квітня значна кількість підприємств (54%) змушена утримувати менше персоналу, а 34% ‒ платити нижчу зарплату, ніж до війни. Частка підприємств, які не змінили зарплату (38%), також знижується.

У квітні сектор послуг, с/г та переробна промисловість частіше підвищували зарплату, ніж інші. Натомість торгівля та будівництво – частіше знижували. Серед тих, хто не працює та вивів персонал у простій з оплатою 2/3 зарплати, переважно підприємства промисловості та транспорту. Будівельні підприємства частіше надавали матеріальну допомогу, утім, саме вони переважають серед тих, хто повністю зупинив роботу та виплати працівникам, йдеться в аналітичних даних оприлюднених Нацбанком.

Швидко зростає кількість тих, хто шукає роботу, що значно перевищує кількість вакансій. Після істотного зниження в березні – на початку квітня падіння кількості вакансій припинилося. Проте зростання кількості резюме відновилося раніше та швидко зростає. Згідно з опитуванням grc.ua, більш ніж половина осіб, які шукають роботу, готові погодитися на зменшення заробітних плат. Чверть опитаних компаній не виплатила зарплату з лютого.

Міграційні процеси в умовах війни

Потік біженців стабілізувався, і навіть почався зворотний процес, зазначать в Нацбанку.

Згідно з даними ООН, протягом квітня 2022 року Україну покинуло 1.5 млн людей, що більш ніж удвічі менше за показники березня. Загалом станом на 01.05.2022 кількість біженців з України перевищила 5.5 млн, із них до Польщі – понад 3 млн.

Водночас розпочалися і зворотні процеси ‒ кількість громадян, які повертаються в Україну, збільшується. Це, серед іншого, може пояснюватися бажанням українців бути вдома на Великодні свята, стабілізацією безпекової ситуації в окремих регіонах та вичерпанням ресурсів для перебування за кордоном. Кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб досягла 3.4 мільйона людей, із них понад 2 млн – це люди, які вимушено перемістилися після впровадження воєнного стану. З них 1.9 мільйона – вимушено перемістилися вперше.

Інфляція в Україні

Ціновий тиск залишається високим через порушення ланцюгів постачань, нерівномірний попит та зростання витрат.

Споживча інфляція в річному вимірі пришвидшилася до 13.7% у березні та, за оцінками Нацбанку, ‒ майже до 16% р/р у квітні.  Дані Держстату перевищили очікування аналітиків — інфляція в Україні у річному вимірі становить – 16,4% р/р. Прогнозується, що наприкінці 2022 року інфляція може перевищити 20%.

Найбільший внесок у пришвидшення інфляції мало подорожчання харчові продукти.

Руйнівні фактори війни стали проінфляційними. Цінове зростання зумовлювалося порушенням ланцюгів постачання, нерівномірним попитом, збільшенням витрат бізнесу та фізичним знищенням активів підприємств через повномасштабний напад росії на Україну. Крім того, пришвидшення інфляції пояснюється значним зростанням цін у частково захоплених областях унаслідок блокування російськими загарбниками постачання товарів.

Нагадаємо, джерелами фінансування держбюджету від початку повномасштабної війни росії проти України є військові облігації та допомога – усього за понад два місяці надійшло 338 млрд грн. Найбільше профінансував держбюджет Нацбанк – регулятор «надрукував» через викуп військових облігацій 100 млрд грн. Ще 65 млрд грн надійшло від продажу військових ОВДП іншим інвесторам.

Водночас надлишки запасів за обмеженості експортних можливостей створюють знижувальний тиск на ціни. Проте усе більше підприємств підвищує відпускні ціни, зазначають в Нацбанку.

В підсумку варто зазначити, втрати України від війни, розвʼязаної росією, зростають щодня, що унеможливлює будь-який прогноз. До економічних втрат додаються втрати людського капіталу, нереалізовані можливості та багато іншого. Про фінальні цифри можна буде говорити після війни, коли буде можливість повноцінно проаналізувати втрати в кожному із сегментів економіки та припустити потенціал наслідків.

 

 

Поділитись: