Вимоги МВФ: що означає скорочення держсектору та розвиток ринкових відносин

Вимоги МВФ: що означає скорочення держсектору та розвиток ринкових відносин

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Імовірність реалізації ризику більш стрімкого уповільнення світової економіки дедалі зростає. Наголошується, що у 2019 році зростання економіки уповільниться через послаблення зовнішнього попиту, що обумовить необхідність дотримання жорсткої монетарної та фіскальної політики, завдяки чому триватиме зниження інфляції. Серед ключових ризиків – більш стрімке уповільнення світового економічного зростання та темпів зростання країн – торговельних партнерів України, а також ризик несприятливої динаміки на товарних ринках.

Прогнозуючи тенденції подальшого економічного зростання,  варто наголосити, що ризики погіршення девальваційних та інфляційних очікувань генеруються  посиленням невизначеності в рік проведення виборів. Таким чином, залежно від перебігу подій на політичній арені можуть погіршитися інфляційні очікування економічних агентів та поява потреби у відповідній жорсткій реакції монетарної політики Національного банку України.

Залишається актуальним завданням збереження поточної динаміки співпраці із міжнародними фінансовими організаціями, вчасного виконання взятих Україною зобов’язань та отримання запланованих траншів фінансової допомоги. Це необхідно для подолання періоду пікових виплат за зовнішнім боргом та подальшого проведення реформ.

Перспективою розвитку подальших відносин з МВФ є виконання ключових пунктів меморандуму співпраці з Україною, які необхідні для здійснення реформ. Постпред МВФ в Україні Йоста Люнгман зазначив, що всі вимоги документа, підписаного в грудні 2018 року, важливі з точки зору макроекономічного значення. Серед основних умов меморандуму Україна-МВФ є ринкова ціна на газ, виконання бюджету 2019 року, приватизація держпідприємств, виконання Україною зобов’язань за зовнішніми боргами, запуск ринку землі.

Якщо питання управління зовнішніми боргами наразі вирішується успішно, ціноутворення на газ має альтернативні рішення в пошуку компромісу, то наступні дві позиції – ринок землі та приватизація держмайна – залишаються проблемними.

Ринок землі

Як повідомляли раніше, Верховна Рада 20 грудня 2018 року продовжила на рік (до 1 січня 2020 року) мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Проблема мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення полягає у двох аспектах: політичному та економічному.

Стосовно політичного контексту проблеми, то зазначимо, що вже понад 16 років в Україні точаться дискусії навколо земельної реформи. З огляду на політичні дивіденди, які приносить спекуляція навколо питання створення та функціонування ринку землі, це може тривати ще нескінченно довго.

В економічному аспекті, за умов подальшого існування мораторію – земля залишається неліквідним активом, а фермери через це не мають доступу до фінансових ресурсів. Землю необов’язково продавати – під заставу землі можна отримати кредит, щоб розпочати власний бізнес. За час існування мораторію в сільській місцевості відбулося практичне знищення підприємництва. Сталось так, що власник земельної ділянки почувається зайвим на селі, адже головними гравцями в агробізнесі стали орендарі, які за мізерну орендну плату отримують доступ до головного виробничого активу, тоді як власники землі та їхні сім’ї позбавлені економічної свободи й ресурсів для розвитку. Тобто мораторій абсурдний як з правового, так і економічного погляду.

Нагадаємо, за оцінками Світового банку, зняття мораторію і запровадження ефективного ринку землі дало б Україні додаткові 1,6% приросту ВВП щороку. Крім того, це могло б забезпечити до 2 млрд доларів доходу від одноразового продажу державних земель та 250 млн доларів щороку від їх оренди. Запровадження прозорого ринку землі забезпечує потенціал річного обсягу виробництва на 15 млрд доларів.

Приватизація держмайна

Проблема успішної приватизації спостерігається в Україні починаючи з 2005 року, що обумовлює проблему забезпечення надходжень до державного бюджету країни.

Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік», передбачено скорочення надходжень від приватизації на 4,2 мільярда гривень у порівнянні з держбюджетом на 2018 рік — до 17,1 мільярда гривень.

Варто зазначити, плановий показник у розмірі 17,1 млрд гривень містилась у держбюджетах на 2015, 2016 та 2017 роки, а на 2018 рік план отримання надходжень від приватизації передбачав до 21,3 млрд гривень. В підсумку план  надходжень від приватизації не виконувався жодного року.

Та ці роки не є виключанням, оскільки єдиним роком, коли зафіксовано перевиконання плану щодо приватизації, був 2005 рік, коли за 24,2 млрд гривень продали  «Криворіжсталь» компанії Mittal Steel Germany GmbH.

У  2018 році за перші сім місяців року вдалося отримати лише 50 млн гривень.

Проблеми з проведенням приватизації держмайна вимусило Кабінет міністрів у 2018 році збільшувати обсяг фінансування державного бюджету шляхом залучення запозичень через невиконання плану надходжень від приватизації.

Так, минулого року було збільшено джерела доходів за кодом класифікації фінансування бюджету «Запозичення» у зв’язку зі зменшенням обсягу джерел фінансування  бюджету за кодом класифікації «Надходження від приватизації державного майна». Таким чином, від приватизації держбюджет  профінансований лише на 355 млн грн.

Отже, у 2018 році до державного бюджету від приватизації державного майна надійшло лише 0,3 млрд грн, що становить 1,4% від початкового плану (21,3 млрд грн).

Як зазначає Фонд державного майна України на сайті відомства, за перший квартал 2019 року від приватизації надійшло 184 млн грн. Це в 5,4 раза більше, ніж за відповідний період минулого року.

Відомство інформує з посиланням на сторінку фейсбук Віталія Трубарова, керівника Фонду, що саме у першому кварталі 2018 року завершено старі процедури приватизації, бо починаючи з 7 березня минулого року набув чинності новий закон про приватизацію, і приватизацію розпочато за абсолютно новими, прогресивними, європейськими правилами.

Зі слів Віталія Трубарова, за весь час малої приватизації, а вона стартувала восени 2018 року, продано державного майна на суму майже в 450 мільйонів гривень.

Як зазначає керівник Фонду: «Треба також розуміти, що найбільш вартісні, конкурентні й інвестиційно привабливі підприємства так і залишаються не переданими міністерствами до Фонду, а це 29 об’єктів малої приватизації, які можна успішно продати й котрі могли б ефективно працювати з новим власником, сплачувати податки й створювати нові робочі місця, » – наголошує Віталій Трубаров.

Та у підрахунку, квартальні надходження лише дещо перевищують 1% від річного плану, закладеного до закону про державний бюджет (17,1 млрд грн).

Нагадаємо, у Меморандумі з МВФ міститься норма про приватизацію державних компаній протягом 2019 року. Згідно з документом, продаж «Центренерго», вугільної компанії «Краснолиманська», підприємств «Індар» та «Президент-Готель-Київ» мають бути забезпечені у першій половині 2019 року.

 

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!