В останні дні я бачу багато новин з тематикої «нам ці дають танки, ці не дають, краща противотанкова зброя - це Шольц, дайте нам танки, ну вам що, важко?». Так блін, важко. Бо це сучасний танк.
Окремо мені незрозумілі нападки на Шольца. Німецька система IRIS-T захищає Київ, та інші міста від російськіх ракет. Гепарди валять ракети та шахиди. Panzerhaubitze 2000 воюють на фронті. Як і GMLRS системи. Ау, Шольц, давай ми тебе похейтимо, ага.
Нам не можуть передати танки однієї модифікації. Бо едина партія танків - це по суті повинні бути танки однієї країни, а ніхто не хоче зменьшувати свою боєздатність в ці буремні часи. Тому кожна країна віддає свої 5-10%, а ми зараз хочемо зрозуміти які саме модификації нам потрібні. Бо навіть Леопарди в кожній країні підлаштовані під ті задачи, які стоять у окремій армії. Модифікації можуть відрізнятись системами активного захисту, типами звязку, системами керування вогнем, системами керування бою. І деякий функціонал танка буде в нас марний.
Як вибрати з великої кількості модифікацій найбільш оптимальні, виявити яку кількість машин обслуговування та зипів до них потрібно, як взагалі обслуговувати ці танки?
Да все ж просто, хай у Польшу чи країни Балтії везуть на ремонт, як Panzerhaubitze 2000 - скаже фейсбук.
Але є але.
Panzerhaubitze 2000 - це самоходка. А танк - це танк (Ауф!).
І робота танка в бою - отримувати пизди. Так, розумію що більшість аналізує функціонал танку на полі бою по таким іграм як World of Tanks чи War Thunder, але в житті танк супроти танку воює доволі рідко. Більший ворог танку - це протитанкові розрахунки.
Тому в більшості танк - це зброя прориву. Це мастодонт який несеться по полю боя, щоб зайняти наступну позицію де він може сховати свою велику тушу за рельєфом, по ходу вражаючи всі цілі які з'являються на тактичному екрані, фіксуючи пуски ПТУРов по собі та використовуючи активний захист щоб не спіймати ракету в башту, а за ним вже ідуть БТР та БМП.
Танк в бою завжди отримує пизди. По ньому валить все. Тому що це пріорітетна ціль, яка роздаючі плюхі наліво та направо може наробити багато шкоди. В нього летять черги с кулеметів, АГС, гранатомети, ПТУРи, біля нього рвуться снаряди арти. Він може заіхати на міну. Це його робота. Бо якщо це все не летить в нього - воно буде летіти в БТР чи БМП що знаходиться десь за ним. А людей в тих машинах більше, і броні там сильно меньше. Тому з бою танк часто виходить з зірваними антенами, пошкодженою оптикою, системами активного захисту, та й просто з зірваним траком та катком.
Відрізняється трошки експлуатація з Panzerhaubitze 2000?
Отож.
Питання в тому, хто буде його ставити в стрій. Бо інакше це одноразова коштовна іграшка. Та і в Польшу як ви його на ремонт будете везти? В нас є трали для цього? Чи може естакади та ЖД-шляхи розраховані на 70-тоні танки?
Питання обслуговування - це пріорітетне питання для такої зброї, як сучасний танк. І те що союзники не можуть дійти повноцінной згоди лише підтвердждує наскільки це непросте питання.
Гаразд, спитаєте ви, але як тоді в цьому виглядає позиція Польши та Британії? Вони ж наполягають на передачі танків.
І так, і вони праві. Бо танкі нам потрібні, і потрібні на вчора. І якщо нам передадуть танки виключно після того як всі питання обслуговування будуть пропрацьовані - то це можливо вже буде після війни і неактуально, тоді взагалом ця історія не має сенсу. Обидві сторони намагаються знайти золоту середину. Британія прямо каже що передасть нам важки Challenger щоб показати що Україна зможе опанувати танки на які в них не розрахована логістика. Мов, якщо вони з Challenger впораються, то з Абрамсами в них проблем не буде.
Тобто зараз немає питання в тому що хтось нам не хоче давати танки. Питання у складності цього процессу, щоб ці танки були ефективними. Але багато спеціалістів наближає цей момент. Нам допомогає весь світ, і не потрібно дивитись на проблему поверхнево.
Ну і чому все ж такі не модифікації Т-64 та Т-72?
Ну по перше - вони закінчуються.
По друге - вони не поруч навіть з сучасними танками. І річ не тільки в тому що сучасний танк краще інтегрований в поле бою, має більш стійкий зв'язок, та може швидше реагувати на загрози на полі бою.
А тому що вони зберігають життя танкистів. Т-64 та Т-72 - це совкова школа танкобудування. Це танк суто прориву, з малими габарітами, високою швидкострільностю, та системою захисту «Баби єщє нарожают». Малі габаріти танку зробили компоновку вузлів дуже плотною, тому навіть при влучанні фугасним снарядом системи танку виходять з ладу. А автомат заряджання з пороховими діжками в каруселі легко вибухає викидуючи башту танка на сотні метрів. Екіпаж їде в бой розуміючи, що його задача - приймати на броню все що летить з тієї сторони. Але якщо броню проб'ють - то навіть нема чого буде ховати. Вони помруть так швидко, що навіть нічого не зрозуміють.
Така собі мотивація танкувати, егеж?
Західні танки будувались так, щоб захистити екіпаж. Щоб танкист був впевнений що якщо танк підібьють, то в нього великий шанс покинути підбиту машину та залишитись живим. І цей факт сильно змінює мотивацію танкових підрозділів при штурмах. А нам дуже потрібна ця мотивація щоб повернути наші землі.
Кароч. Танки будуть, це питання непросте, не треба його спрощувати. Ну і передамо вітання Адептус Механікус в якіх скоро буде багато роботи.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
