Британський генерал дав поради, як Україні перемогти росію
Україна не зможе перемогти рф у цьому році, але за певних умов це можливо у 2024 чи 2025-му.
Так написав колишній генерал британської армії і екскомандувач британських Об'єднаних сил Річард Берронс у своїй колонці для Financial Times, пише НВ. Він вказав, що нинішній контрнаступ України не викине рф геть - та й не те щоб хтось цього очікував. Так само навряд вдасться зменшити площу окупованих територій вдвічі до зими, що могло б бути однією з найбільш оптимістичних цілей. Але цей контрнаступ показує, як можна перемогти російську армію. Не у 2023 році, а у 2024 чи 2025. Тому західні союзники мають збільшити виробництво зброї, щоб дати Києву засоби здолати Москву раз і назавжди.
Прогрес склав приблизно 8 миль (12,8 км). Ще 55 миль (88,5 км) лишається пройти через три лінії оборони, щоб дійти до моря. Мета [українського контрнаступу] - перерізати сухопутний коридор до Криму.
Водночас на північ і південь від Бахмута просування становить приблизно 5 миль (8 км). Ще 10 миль (16 км) лишається до російської головної оборонної лінії та 60 миль (96,5 км) - до кордону.
Ймовірне вбивство ватажка ПВК Вагнер Євгена Пригожина та вищого командування групи його найманців не вплинуло на бойові дії, за винятком, можливо, посилення лояльності військ до володимира путіна. Російські сили розтягнуті, виснажені та не мають резервів, але воювати все одно доведеться довго, якщо вони не візьмуть і просто здадуться.
ППО Україні вистачить, щоб прикрити приблизно третину території країни. Дефіцит артилерійських боєприпасів було вирішено лише тимчасово шляхом надання США касетних снарядів. Україні знадобиться часу до середини 2024 року, щоб побудувати достатньо потужні повітряні сили. До того ж українцям дуже не вистачає ключового обладнання, необхідного для розмінування територій при наступі.
Виправлення всього цього затягне війну щонайменше ще на наступний рік.
Було б катастрофою дозволити знищити залишки 10-го корпусу - ще незалученого резерву України – об оборону рф лише через поспішний графік.
Великі війни - а ця війна за національне виживання ведеться вздовж майже 1000 км лінії фронту - ведуться в тому масштабі та темпі, яким вони розвиваються.
По-перше, Київ не повинен намагатися досягнути значного успіху на полі бою, поки не буде мати у наявності засоби для його досягнення. Війну найкраще вести не як рівний бій: Україну потрібно зробити сильнішою, а рф - слабшою, інакше ситуація буде заходити у глухий кут.
По-друге, необхідно підтримувати безперервний тиск на окуповані росіянами території протягом усієї зими. Це означає підтримку успішних операцій «вкуси і тримай» - просування в короткі терміни для зменшення втрат і перебування в радіусі прикриття артилерії та ППО, у межах стабільного постачання живої сили та боєприпасів.
Закріплення російських сил на фронті постійно розмиватиме силу, волю та резерви. Якщо моральний стан російської армії вже низький, то його потрібно знизити ще більше.
По-третє, Україна повинна систематично послаблювати військовий контроль рф над своїми територіями до 2024 року і пізніше. Знищення артилерійської зброї важливе так само як і атаки глибоко за лінією фронту.
Мета полягає в тому, щоб знищити російський військовий потенціал швидше, ніж він може бути відновлений, зробивши його нездатним протистояти сильнішому майбутньому українському наступу.
Київ обмежений західною забороною на використання наданого обладнання та боєприпасів у самій рф, але він все одно повинен застосувати власну винахідливість і мужність, щоб завдати потужних ударів за межами своїх кордонів.
По-четверте, Чорноморський флот рф повинен бути нейтралізований як джерело руйнівних ракетних ударів із кораблів, а також ключовий обмежуючий фактор експорту зерна.
Власні ракетні удари України та швидке розширення можливостей морських безпілотників можуть пошкодити російські кораблі швидше, ніж їх можна буде відновити. До весни 2024 року Чорноморський флот не повинен відігравати в цій війні головної ролі.
П’ятий і найважливіший аспект - визнати, що ця війна залежить від оборонної промислової потужності Заходу та України як визначального фактору у військовому успіху.
Більше зброї можна було б отримати зі сховищ і запасів, але кампанія України тепер залежить від зростання оборонної промисловості її союзників. Боєприпаси з нещодавно розширених виробничих ліній мають надходити в достатній кількості принаймні до середини 2024 року. Це має забезпечити важливу точку перелому в можливостях Києва для проведення агресивних дій.
Україні обов’язково має перемогти на полі бою, щоб вижити як держава. Ця перемога не лише життєво важлива для безпеки НАТО та його постійних відносин із рф, вона також вплине на апетит Китаю до військових авантюр.
Нинішній контрнаступ показує, що окупацію путіна можна перемогти. Це займе більше часу і коштуватиме більше, ніж ми сподівалися, але самих лише сподівань тепер недостатньо. Тепер Захід має взяти на себе зобов’язання щодо більш складної кампанії, що має відбутися, аби не приректи Україну на війну без перспективи перемоги.
Тим часом, Зеленський назвав умови закінчення війни у 2023 році.
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що Україна може завершити війну в 2023 році, якщо вчасно отримає достатню кількість необхідної зброї – снарядів, далекобійних ракет та винищувачів.
Тим часом, глава МЗС Кулеба вказав, що ескалаційні кроки з боку росії говорять про те, що вона не готова завершити війну проти України дипломатичним шляхом і бажає вирішувати це на полі бою.
