Дрони атакували ще два російських НПЗ: що відомо і як це впливає на російський ринок

У ніч на середу, 1 травня, у росії зафіксували атаку дронів на одразу декілька регіонів. Внаслідок цього було пошкоджено нафтопереробний завод у Рязані, який входить у пʼятірку найпотужніших у росії. А також підприємство «Воронежнефтепродукт».

Пропагандисти звинувачують у всьому «київський режим», а українці і не дуже поспішають цю інформацію заперечувати. Принаймні у медіа вже пишуть про «операцію СБУ».

Агентство UA News зібрало інформацію про нічну атаку дронів на росію, а також наслідки влучань у російські НПЗ, які відбуваються від самого початку повномасштабного вторгнення.

 

«Хлопки» та зруйновані заводи

У ніч на 1 травня у російській Рязані зафіксували атаку дронами. Приблизно о 4:00 тамтешній губернатор Павло Малков повідомив, що Рязанська область «зазнала атаки безпілотного літального апарата». Постраждалих, нібито, немає, а перевірка – триває. 



Згодом рязанські Telegram-канали почали висвітлювати події сьогоднішньої ночі (бо посадовцям до того часу немає, у них 1 травня). Так канал «Рязань. Происшествия» повідомив, що БпЛА атакували Рязанський нафтопереробний завод.



«За словами очевидців, атака сталася приблизно о 3:00. Спочатку було чути гул, а потім сталися два вибухи. Наразі на заводі працюють співробітники оперативних служб. За попередніми даними, постраждалих немає», – сказано у повідомленні.



Російський паблік Astra також повідомив, що внаслідок атаки на заводі загорілася установка первинної переробки нафти. Сталося це після падіння одного із БпЛА на території НПЗ.



Установки первинної переробки є найважливішими елементами нафтопереробних заводів. Їх виготовляють індивідуально під потреби підприємства, а ціни сягають десятків мільйонів доларів.

Такі установки необхідні для розділення нафти на фракції за допомогою тиску, температури, каталізаторів в ректифікаційних колонах.

Уже зранку 1 травня видання РБК-Україна, посилаючись на власні джерела, повідомило, що атака на Рязанський НПЗ була операцією ГУР Міноборони України.

Але, не Рязанню єдиною. Бо сьогодні у мережі зʼявилася ще й інформація про атаку на підприємство «Воронежнефтепродукт» у Воронезькій області росії. Там, нібито, вночі впав збитий безпілотник. Постраждалих і пошкоджень, як кажуть місцеві медіа, немає.



Telegram-канал «Вести Воронеж» повідомляв про те, що у небі Воронезької області збили три дрони. Уламки одного з них, мовляв, збили у Воронезькому районі, інший – у Рамонському. А ось сліди третього десь загубилися (зовсім навіть очікувано).



За даними російського агентства Интерфакс, АТ «Воронежнефтепродукт» продає паливо вроздріб через власну мережу АЗК та дрібнооптовим споживачам з нафтобаз. «Воронежненафтопродукт» має чотири нафтобази і сім мінітерміналів.

Варто зазначити, що атаки на НПЗ визнало навіть Міністерство оборони росії. У відомстві заявили, що у ніч проти 1 травня російська ППО нібито «знищила та перехопила» шість українських БПЛА в чотирьох регіонах росії: три над територією Воронезької області, один – над територією Рязанської області, один над територією Бєлгородської області та ще один над територією Курської області рф.



 

Знищені російські НПЗ: хто ще був під атакою

Атаки на російські нафтопереробні заводи – справа не нова. Починаючи з 2022 року, з росії лунали невтішні настрої щодо руйнування і пошкоджень важливих підприємств.

Так 22 червня 2022 року російська пропаганда заявила про удар по нафтопереробному заводу у Ростовській області, який раніше належав родині українського політика, нардепа від забороненої ОПЗЖ Віктора Медведчука.

На оприлюднених у соцмережах відео можна побачити безпілотник, який падає на його територію, після чого відбувається потужний вибух.



А 15 грудня того ж року на нафтопереробному заводі у російському Ангарську сталися вибух і пожежа. Вогонь охопив технологічну установку.

Губернатор російського регіону Ігор Кобзєв уточнив у своєму Telegram, що площа займання становила 2500 кв.м. Внаслідок пожежі загинули двоє працівників підприємства, ще п’ять постраждали.



У 2023 році атак на російські НПЗ траплялися значно частіше. Зокрема, були пошкоджені чи зазнали займання такі підприємства:

• Ільський нафтопереробний завод (Краснодарський край рф, 3 атаки);


• нафтопереробна та газорозподільча станції «Транснафти» (Смоленська область рф, 1 атака);


• Афіпський нафтопереробний завод (Краснодарський край рф, 3 атаки).

Варто зазначити, що остання атака на Афіпський НПЗ сталася у жовтні 2023 року. І тоді, чи не вперше, українська сторона почала говорити про свою причетність до атак БпЛА на російські підприємства.

Як повідомляло видання NV з посиланням на власні джерела, Афіпський НПЗ, який забезпечував паливом війська РФ, атакували два безпілотники СБУ.

Повідомляється, що внаслідок спецоперації СБУ уражено декілька нових установок заводу, на яких таке пальне перероблялося, що стало серйозним ударом по російських окупантах.

«За попередніми даними, загорілось і декілька резервуарів з “чорним золотом”. Тепер у рашистів буде менше ресурсів, щоб атакувати Україну своїми літаками», – заявило власне джерело видання.



Проте, найбільш результативним у питанні атак на російські НПЗ виявився 2024 рік. Лише за перші 4 місяці українським спецслужбам вдалося здійснити низку ударів по російських підприємствах від Краснодарського краю до доволі далекого Татарстану.

Наразі можна говорити про підтверджені атаки на такі нафтопереробні заводи:

• «Лукойл-Волгограднафтопереробка» – найбільший виробник нафтопродуктів у Південному федеральному окрузі рф (атака підтверджена СБУ);


• Ільський НПЗ (атака підтверджена СБУ);


• Афіпський НПЗ (атака підтверджена СБУ);


• Нижегородський НПЗ «Лукойл»;


• Куйбишевський НПЗ;


• Саратовський НПЗ;


• НПЗ Єлаз-Нафтопродукт;


• НПЗ ТАНЕКО (атака підтверджена СБУ та ГУР);


• бази зберігання та перекачки паливо-мастильних матеріалів у Ярцевому і Роздоровому Смоленської області рф (атака підтверджена СБУ);


• НПЗ «Славянск ЭКО» (атака підтверджена СБУ). 

 

Думки експертів

Очевидно, що такі потужні і доволі систематичні атаки негативно впливають на паливний сектор росії. 

Зокрема, видання Politico стверджує, що хвиля ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах рф змусила Кремль захищати власну територію. Але, попри намагання країни-агресорки, найбільша нафтова держава світу залишилася без бензину, а місцеві ціни на пальне різко зросли.

Зокрема, ціни на дизельне пальне для російських споживачів лише за останній тиждень зросли на 10%, а на бензин – на 20% від початку 2024 року. Ця цифра є шестимісячним максимумом, оскільки пропозиція скорочується і все більше заводів змушені призупиняти виробництво.

В результаті Москва скоротила експорт палива до майже історичного мінімуму. Минулого тижня вона відвантажила трохи більше 712 тис. тонн дизельного пального, порівняно з понад 844 тис. тонн за аналогічний період у 2023 році.

Politico припускає, що ця тенденція збережеться в осяжному майбутньому.

Політтехнолог Борис Тизангаузен зазначає, що заводи у Рязані та Воронезькій області рф також є вагомими. Адже вони є доволі потужними і напряму впливають на структуру нафтової та паливної галузей.

При цьому експерт зазначає, що зараз росіяни відчувають брак пального, тому вони звертаються до Білорусі щодо отримання сировини.



Військовий експерт та полковник запасу ЗСУ Петро Черник в ефірі телемарафону зазначив, що якщо Сили оборони продовжать вражати російські НПЗ, то це може вплинути на можливість ведення бойових дій окупантами.

«Я б не сказав, що вони залишилися без бензину, у них 30 великих НПЗ і близько 50 малих. Потрібно, щоб відбулося щось подібне до того, що було у Другій світовій війні, коли американці знищили 12 заводів німців. На цей час ми зачепили до 15% їхньої нафтопереробної галузі. Аби там дійсно почало щось горіти, цей коефіцієнт треба підіймати до 30-50%», – сказав Черник.

Військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак звертає увагу на те, що наразі і наші західні партнери змінили свої позиції у питанні атак на російські НПЗ.

«Десь декілька місяців тому наші друзі американці спочатку через ЗМІ вкидали інформацію про те, що вони не в захваті від атак на російські НПЗ. Потім зʼявилися прямі наполегливі звернення не бити по цих обʼєктах. Але удари продовжуються. І станом на 30 квітня Штати прибрали прохання не бити по російських НПЗ. Не знаю, чи це назавжди, чи лише тимчасово. Але зараз ми маємо політичне «зелене світло» пускати наші дрони на територію росії», – зазначив Ступак.



 

Авторка: Даша Шерстюк