Федоров нагадав, що в Україні «війна технологій»: що розробляють українці для ЗСУ
31 Жовтня 2023 17:53 Повномасштабна війна росії проти України – це боротьба технологій. Віцепрем'єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що засоби РЕБ, дрони, супутниковий зв'язок є важливими компонентами сьогоднішньої технологічної битви.
Український бізнес повинен мати змогу отримати контракти, створювати продукти й масштабувати виробництво – для цього потрібна максимальна дерегуляція і відкриття ринків. В Україні сьогодні з'являється все більше стартапів і мілітарі проєктів.
Стартапи для війни
Михайло Федоров, коментуючи те, наскільки Україна готова до технологічної війни, в інтервʼю РБК Україна заявив, що новим технологіям допомагає зʼявлятися, зокрема, кластер Brave1.
«Потрібно розуміти, що це війна технологій. Сьогодні дрони, РЕБ, захист нашої техніки від дронів ворога, системи ситуаційної обізнаності, супутниковий зв'язок – це важливі компоненти технологічної війни», – зазначив він.
Федоров нагадав про успішний досвід – пілотний проєкт «Армія дронів». У порівнянні з минулим роком завдяки цьому виробництво та кількість дронів, які отримали Сили оборони України, зросло в понад 100 разів.
Military-tech
За час повномасштабної війни в Україні став популярним термін Military-tech – дрони, симулятори, штучний інтелект, роботи та мультикоптери, які з початком вторгнення стали використовувати як допомогу військовим. Сьогодні вони відіграють дуже важливу роль на війні.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров навіть заявляв, що «Україна може стати країною № 1 у світі за розвитком military-tech».
Розповімо детальніше про приклади українських розробок у напрямку. Один із найважливіших напрямків у сфері – розробка дронів.
Наприклад, харківська компанія SkyLab у вересні 2022 року створила мультикоптер «Джура МК-6», який був здатен підіймати вантаж вагою понад 6 кг. Після цього команда інженерів тривалий час співпрацювала з військовими, отримуючи рекомендації щодо модифікації коптера – так зупинилися на версії Shoolika МК6. Ударні коптери коштують 25-30 000 доларів.
Ще одна розробка компанії – безпілотник SIRKO-M – удосконалена версія «Сірка» має вантажопідйомність 300 кг. Ціна SIRKO – 8500 доларів.
Punisher або Каратель – це український ударний безпілотник багаторазового використання з найдешевшою у світі собівартістю. Один «контейнер» боєприпасів, коштує всього 100 доларів.
Безпілотник розроблений як високоточна альтернатива далекобійній артилерії та ракетній зброї, здатна вражати ворожі цілі на відстані 25-45 км. БПЛА може знищувати цілі «з одного удару», мінімізуючи ризик жертв серед мирного населення. Пріоритетними цілями є командні пункти, підрозділи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби (РЕБ), склади боєприпасів та пального, командно-штабні машини та казарми з особовим складом всередині.
«Мул» – дрон від команди Keep robotics. Його основне призначення – виконання логістичних завдань. Оскільки «Мул» є безпілотною платформою, він може перевозити вантажі в надзвичайно небезпечних зонах, а також виконувати функцію підтримки піхотних підрозділів .
Дрон працює на безшумних електродвигунах, важить 250 кг, має 1,5 м у довжину та 1 м у ширину, може нести корисне навантаження до 400 кг і має час автономної роботи вісім годин. Вартість – 9 000 доларів.
People’s Drone PD-1 – безпілотник PD-1, розроблений приватною українською компанією. Спочатку його розробили для розвідки, потім модифікували, додавши можливості вертикального зльоту і посадки, а також оснастили ШІ. PD-1 оснащений потужним двигуном та може бути оснащена загороджувальними снарядами - має вантажопідйомність 8 кг і максимальну тривалість польоту 5 годин.
Морські дрони
Під час повномасштабної війни Україна стала першою державою, яка почала створювати власний флот морських дронів-камікадзе. У жовтні 2022 року українці побачили їх роботу – вони атакували базу Чорноморського флоту рф у Севастополі.
Тоді ж президент Володимир Зеленський оголосив про збір на платформі United24 на флотилію таких ударних катерів.
Довжина дронів – 5,5 метра, вага – близько тонни, максимальна швидкість – 80 км за год, дальність – 800 км, автономність – 60 год, бойове навантаження – до 200 кг.
Також Україна почала створювати підводні керовані торпеди. Зокрема, проєкт «Толока» передбачає створення трьох версій підводних дронів: TLK 150, TLK 400, TLK 1000.
TLK 150 має бойову частину в 20-50 кг, запас ходу – 100 км. Торпеда оснащена електродвигуном та щоглою, зверху на якій розташовані камера та антена. Вона може шукати цілі шляхом сканування простору за допомогою 3D-сонара та мікрофона. TLK для системи наведення використовує GPS-сигнал.
Симулятори, системи з ШІ та інше
Ще одна галузь Military-tech – технології, які у мирному житті використовували для розваг, симулятори.
Українська ІТ-компанія Logics7 розробила навчальну систему для тренувань під назвою UNITS – військовий симулятор, що дозволяє економити реальну вартість дефіцитного озброєння.
Система включає 24 модулі озброєння, комплекси NLAW та Javelin, ручні зенітні комплекси Stinger та Igla. Габарити симулятора ідентичні реальній зброї – солдати можуть тренувати свою м'язову пам'ять і ефективно виконувати бойові завдання.
Ціна тренажера варіюється від кількості збройових модулів, які він містить – від 10 тисяч до 50 тисяч доларів.
Ще одна система – Griselda. Вона управляється штучним інтелектом, який аналізує, фільтрує і контролює вхідну інформацію про ворога. Також система може автоматично збирати інформацію про позиції та пересування ворога.
Griselda використовується, зокрема, розвідувальними підрозділами для пошуку розвідувальних даних і донесень противника, перевірки військових гіпотез і протидії саморобним вибуховим пристроям. Система обробляє понад 25 тисяч цілей на місяць. Час між отриманням розвідданих та їхньою появою в системі – 28 секунд.
Платформа для розробників військових технологій
Нагадаємо, що у квітні 2023 року в Україні запустили Defence Tech кластер Brave1. Він є єдиною платформою для співпраці розробників військових технологій з компаніями, державою та армією. Платформа дозволить збільшити виробництво зброї та техніки.
«В Україні з'явиться інституція, яка реагуватиме на потреби проектів, стартапів та людей, які розробляють інновації у військовій сфері. І такі заявки будуть швидко оброблятися. Відповідно буде швидше відбуватися їх фінансування і виділення грантів. Тобто, це буде єдина платформа, де будь-яка ідея у цьому напрямку знайде підтримку», – повідомляв міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
За час повномасштабної війни росії проти України з'явилось багато проектів у цій сфері, які потребують ресурсів для розвитку.
«Тому потрібно розробникам давати гранти, максимально спрощувати бюрократичні процеси. Для цього і потрібне створення інституції, яка буде вкладати кошти в ці компанії й допомагати їм розвиватися», – зауважив Федоров.
Головна мета проекту – створення власних технологій в Україні. Завдяки проєкту будь-який стартап з MVP інноваційного продукту та бажанням запустити серійне виробництво або незалежний розробник чи компанія з чіткою ідеєю може отримати всю необхідну експертизу цій платформі, а потім і здобути державний контракт на свій продукт.
«Генштаб надаватиме військову експертизу. Міноборони забезпечить тестування у військах та постановку на озброєння. Мінекономіки допоможе із залученням грантів та інвестицій», – сказав Федоров.
Але повісток в «Дії» не буде
Хоч і технології в питаннях війни та війська стрімко розвивається, електронних повісток поки не планується.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров запевнив, що повісток у «Дії» не буде.
«Не буде повісток у «Дії». Мені здається, що поки я працюю міністром, все, про що ми говоримо - ми потім дотримуємося наших слів...» – заявив чиновник.
Раніше посадовці пояснювали, що для запровадження електронних повісток в Україні треба вносити зміни у законодавство. А зʼявилися повідомлення про такий формат у березні 2023 року, коли військовий комісар Харківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) Володимир Арап заявив, що в майбутньому люди зможуть отримувати повістки через «Дію», а виклики в ТЦК будуть здійснюватися в електронному вигляді.
Читайте також:
Українські фахівці за допомогою США розробили нові гібридні системи протиповітряної оборони (ППО). Інженерами зібрали їх на базі західного і радянського озброєння.