Федоров нагадав, що в Україні «війна технологій»: що розробляють українці для ЗСУ
31 Жовтня 2023 17:53 Повномасштабна війна росії проти України – це боротьба технологій. Віцепрем'єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що засоби РЕБ, дрони, супутниковий зв'язок є важливими компонентами сьогоднішньої технологічної битви.
Український бізнес повинен мати змогу отримати контракти, створювати продукти й масштабувати виробництво – для цього потрібна максимальна дерегуляція і відкриття ринків. В Україні сьогодні з'являється все більше стартапів і мілітарі проєктів.
Які новинки зʼявляються на фронті і яке озброєння та технологічні розробки українців допомагають нищити ворога - UA.NEWS розповідають у матеріалі.
Стартапи для війни
«Потрібно розуміти, що це війна технологій. Сьогодні дрони, РЕБ, захист нашої техніки від дронів ворога, системи ситуаційної обізнаності, супутниковий зв'язок – це важливі компоненти технологічної війни», – зазначив він.
Федоров нагадав про успішний досвід – пілотний проєкт «Армія дронів». У порівнянні з минулим роком завдяки цьому виробництво та кількість дронів, які отримали Сили оборони України, зросло в понад 100 разів.
Military-tech
За час повномасштабної війни в Україні став популярним термін Military-tech – дрони, симулятори, штучний інтелект, роботи та мультикоптери, які з початком вторгнення стали використовувати як допомогу військовим. Сьогодні вони відіграють дуже важливу роль на війні.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров навіть заявляв, що «Україна може стати країною № 1 у світі за розвитком military-tech».
Розповімо детальніше про приклади українських розробок у напрямку. Один із найважливіших напрямків у сфері – розробка дронів.
Наприклад, харківська компанія SkyLab у вересні 2022 року створила мультикоптер «Джура МК-6», який був здатен підіймати вантаж вагою понад 6 кг. Після цього команда інженерів тривалий час співпрацювала з військовими, отримуючи рекомендації щодо модифікації коптера – так зупинилися на версії Shoolika МК6. Ударні коптери коштують 25-30 000 доларів.
Ще одна розробка компанії – безпілотник SIRKO-M – удосконалена версія «Сірка» має вантажопідйомність 300 кг. Ціна SIRKO – 8500 доларів.
Punisher або Каратель – це український ударний безпілотник багаторазового використання з найдешевшою у світі собівартістю. Один «контейнер» боєприпасів, коштує всього 100 доларів.
Безпілотник розроблений як високоточна альтернатива далекобійній артилерії та ракетній зброї, здатна вражати ворожі цілі на відстані 25-45 км. БПЛА може знищувати цілі «з одного удару», мінімізуючи ризик жертв серед мирного населення. Пріоритетними цілями є командні пункти, підрозділи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби (РЕБ), склади боєприпасів та пального, командно-штабні машини та казарми з особовим складом всередині.
«Мул» – дрон від команди Keep robotics. Його основне призначення – виконання логістичних завдань. Оскільки «Мул» є безпілотною платформою, він може перевозити вантажі в надзвичайно небезпечних зонах, а також виконувати функцію підтримки піхотних підрозділів .
Дрон працює на безшумних електродвигунах, важить 250 кг, має 1,5 м у довжину та 1 м у ширину, може нести корисне навантаження до 400 кг і має час автономної роботи вісім годин. Вартість – 9 000 доларів.
People’s Drone PD-1 – безпілотник PD-1, розроблений приватною українською компанією. Спочатку його розробили для розвідки, потім модифікували, додавши можливості вертикального зльоту і посадки, а також оснастили ШІ. PD-1 оснащений потужним двигуном та може бути оснащена загороджувальними снарядами - має вантажопідйомність 8 кг і максимальну тривалість польоту 5 годин.
Морські дрони
Під час повномасштабної війни Україна стала першою державою, яка почала створювати власний флот морських дронів-камікадзе. У жовтні 2022 року українці побачили їх роботу – вони атакували базу Чорноморського флоту рф у Севастополі.
Тоді ж президент Володимир Зеленський оголосив про збір на платформі United24 на флотилію таких ударних катерів.
Довжина дронів – 5,5 метра, вага – близько тонни, максимальна швидкість – 80 км за год, дальність – 800 км, автономність – 60 год, бойове навантаження – до 200 кг.
Також Україна почала створювати підводні керовані торпеди. Зокрема, проєкт «Толока» передбачає створення трьох версій підводних дронів: TLK 150, TLK 400, TLK 1000.
TLK 150 має бойову частину в 20-50 кг, запас ходу – 100 км. Торпеда оснащена електродвигуном та щоглою, зверху на якій розташовані камера та антена. Вона може шукати цілі шляхом сканування простору за допомогою 3D-сонара та мікрофона. TLK для системи наведення використовує GPS-сигнал.
Симулятори, системи з ШІ та інше
Ще одна галузь Military-tech – технології, які у мирному житті використовували для розваг, симулятори.
Українська ІТ-компанія Logics7 розробила навчальну систему для тренувань під назвою UNITS – військовий симулятор, що дозволяє економити реальну вартість дефіцитного озброєння.
Система включає 24 модулі озброєння, комплекси NLAW та Javelin, ручні зенітні комплекси Stinger та Igla. Габарити симулятора ідентичні реальній зброї – солдати можуть тренувати свою м'язову пам'ять і ефективно виконувати бойові завдання.
Ціна тренажера варіюється від кількості збройових модулів, які він містить – від 10 тисяч до 50 тисяч доларів.
Ще одна система – Griselda. Вона управляється штучним інтелектом, який аналізує, фільтрує і контролює вхідну інформацію про ворога. Також система може автоматично збирати інформацію про позиції та пересування ворога.
Griselda використовується, зокрема, розвідувальними підрозділами для пошуку розвідувальних даних і донесень противника, перевірки військових гіпотез і протидії саморобним вибуховим пристроям. Система обробляє понад 25 тисяч цілей на місяць. Час між отриманням розвідданих та їхньою появою в системі – 28 секунд.
Платформа для розробників військових технологій
Нагадаємо, що у квітні 2023 року в Україні запустили Defence Tech кластер Brave1. Він є єдиною платформою для співпраці розробників військових технологій з компаніями, державою та армією. Платформа дозволить збільшити виробництво зброї та техніки.
«В Україні з'явиться інституція, яка реагуватиме на потреби проектів, стартапів та людей, які розробляють інновації у військовій сфері. І такі заявки будуть швидко оброблятися. Відповідно буде швидше відбуватися їх фінансування і виділення грантів. Тобто, це буде єдина платформа, де будь-яка ідея у цьому напрямку знайде підтримку», – повідомляв міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
За час повномасштабної війни росії проти України з'явилось багато проектів у цій сфері, які потребують ресурсів для розвитку.
«Тому потрібно розробникам давати гранти, максимально спрощувати бюрократичні процеси. Для цього і потрібне створення інституції, яка буде вкладати кошти в ці компанії й допомагати їм розвиватися», – зауважив Федоров.
Головна мета проекту – створення власних технологій в Україні. Завдяки проєкту будь-який стартап з MVP інноваційного продукту та бажанням запустити серійне виробництво або незалежний розробник чи компанія з чіткою ідеєю може отримати всю необхідну експертизу цій платформі, а потім і здобути державний контракт на свій продукт.
«Генштаб надаватиме військову експертизу. Міноборони забезпечить тестування у військах та постановку на озброєння. Мінекономіки допоможе із залученням грантів та інвестицій», – сказав Федоров.
Але повісток в «Дії» не буде
Хоч і технології в питаннях війни та війська стрімко розвивається, електронних повісток поки не планується.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров запевнив, що повісток у «Дії» не буде.
«Не буде повісток у «Дії». Мені здається, що поки я працюю міністром, все, про що ми говоримо - ми потім дотримуємося наших слів...» – заявив чиновник.
Раніше посадовці пояснювали, що для запровадження електронних повісток в Україні треба вносити зміни у законодавство. А зʼявилися повідомлення про такий формат у березні 2023 року, коли військовий комісар Харківського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) Володимир Арап заявив, що в майбутньому люди зможуть отримувати повістки через «Дію», а виклики в ТЦК будуть здійснюватися в електронному вигляді.
Читайте також:
Українські фахівці за допомогою США розробили нові гібридні системи протиповітряної оборони (ППО). Інженерами зібрали їх на базі західного і радянського озброєння.
