Кремль хоче нової хвилі біженців з України — The Spectator
Росія цілеспрямовано б’є по енергетичній інфраструктурі України, намагаючись зробити міста непридатними для життя взимку. Мета Кремля — змусити мільйони українців залишити домівки й створити нову хвилю біженців у Європі. Про це пише заступник редактора британського журналу The Spectator Оуен Метьюз.
Протягом майже чотирьох років повномасштабної війни українці пережили масові обстріли, атаки дронами, руйнування міст і загибель мирних людей. Але цієї зими, пише The Spectator, Росія вийшла на новий рівень тиску — через системне знищення енергетики.
Оуен Метьюз зазначає, що протягом трьох попередніх зим Володимир Путін уже намагався занурити Україну в темряву та холод. Однак тоді ці спроби не дали очікуваного ефекту. Українські енергетики відновлювали пошкоджене, а люди пристосовувалися до життя в умовах відключень. Цієї ж зими ситуація значно складніша.
За словами автора, зі зниженням температури до мінус 16 градусів російські війська намагаються вивести з ладу максимум систем опалення та електропостачання. Удари наносяться не хаотично, а з чітким розрахунком — так, щоб наслідки було неможливо швидко усунути. «Протягом минулого тижня Росія завдала Україні безпрецедентного удару, випустивши майже 1100 дронів, 890 керованих бомб і понад 50 ракет, включно з гіперзвуковою ракетою “Орешник”», — пише Метьюз. Основною ціллю атак стали електростанції, теплові мережі та житлові квартали. Усе це — на тлі сильних морозів.
Президент України Володимир Зеленський назвав ці удари «цинічним терором», спрямованим проти цивільного населення. За його словами, внаслідок атак понад тисяча будівель у різних регіонах країни залишилися без опалення. З Різдва без світла більш ніж на добу залишалися Одеса, Суми, Дніпро, Харків, Житомир і Запоріжжя. Перебої також фіксувалися в Києві та передмісті.
Автор звертає увагу на ключовий фактор, який робить нинішню кампанію Кремля особливо небезпечною. «Вода при замерзанні розширюється приблизно на 10 відсотків, розриваючи труби та опалювальні системи, які потім неможливо відремонтувати до весни», — пояснює Метьюз. Це означає, що навіть після припинення обстрілів багато міст можуть залишатися без тепла місяцями.
Цього року зима в Україні холодніша, ніж у попередні три роки. І це, за словами автора, ще більше випробовує витривалість людей. «Я щойно вийшла на вулицю, і там шалено холодно. Чесно кажучи, я не пам’ятаю таких зим у Києві», — розповіла блогерка Анжеліка Шалагіна. Українська влада намагається реагувати. У містах працюють «Пункти незламності» — спеціальні намети, де можна зігрітися, зарядити телефон, випити гарячого чаю чи супу та отримати психологічну допомогу.
Однак, підкреслює Метьюз, є межа, після якої міста стають практично непридатними для життя. Коли немає світла, води, тепла і не працює громадський транспорт, люди опиняються перед важким вибором. Частина українців уже замислюється, чи не безпечніше залишити країну, ніж переживати ще одну зиму в таких умовах. Про можливу нову хвилю біженців у Європі говорять і західні уряди. Ще у вересні 2025 року чиновники МЗС Німеччини попереджали Берлін, що країна має бути готовою до напливу українців, яких може змусити виїхати «безжальна зимова стратегія Путіна».
Польща та Чехія вже підготували плани дій на випадок надзвичайної ситуації. Європейський Союз продовжив дію Директиви про тимчасовий захист для українців до березня наступного року. За даними Державної прикордонної служби України, лише за перший тиждень цього року пасажиропотік через кордон зріс приблизно на 27 відсотків. На думку Метьюза, це підтверджує головну мету Кремля — створити нову хвилю біженців і використати її як інструмент тиску на Європу.
«Путін намагається досягти ефекту “позбавлення житла”, змушуючи людей тікати. Його плани є політичними — чинити тиск на європейські столиці та змусити їх погодитися на завершення війни на його умовах», — зазначає автор. При цьому ситуація в ЄС ускладнюється зростанням негативних настроїв щодо українських біженців. Німеччина, яка прийняла понад 1,2 мільйона українців, минулого року скоротила соціальні виплати.
У Польщі президент Кароль Навроцький наклав вето на закон, що продовжував захист українців, а мер Варшави Рафал Тшасковський запропонував зменшити допомогу для сімей, які не працюють. Нідерланди ж заявили про плани допомагати біженцям «повертатися до України».
Метьюз нагадує, що прийом Європою близько 4,3 мільйона українців у перші місяці війни став прикладом солідарності. Але нова хвиля міграції може ще більше напружити бюджети та політичну ситуацію в ЄС. «Стратегія Путіна є диявольськи цинічною. Але вона може виявитися небезпечно ефективною, зосередивши увагу європейців на людській ціні цієї війни — і на бажанні якомога швидше її завершити», — підсумував автор The Spectator.
