Кремль розіслав у ЗМІ темники, як пояснювати росіянам підвищення податків

Держдума 18 листопада ухвалила у другому читанні проект бюджету росії на 2026 рік. Він передбачає підвищення податку на додану вартість (ПДВ) з 20 до 22% та збільшення податків для малого та середнього бізнесу. На тому ж засіданні депутати ухвалили закон про технологічний збір, який платитимуть покупці імпортної побутової техніки та електроніки.

У Кремлі розуміють, що ці заходи викликають невдоволення росіян. Видання «Медуза» вивчило методичку, яку співробітники АП склали для державних та лояльних до влади ЗМІ. Вона допоможе підцензурним медіа висвітлити ці теми так, як зручно Кремлю.

По-перше, читачам та телеглядачам розкажуть, що у підвищенні податків винен Захід, який нарощує військові витрати, через що Росія «вимушена» відповідати тим самим. По-друге, підвищення нібито допоможе зберегти заходи соціальної підтримки та забезпечити безпеку країни. При цьому автори методик хочуть, щоб росіяни не пов'язували непопулярні рішення з діями особисто путіна, тому наполегливо рекомендують ЗМІ не згадувати його ім'я у матеріалах про підвищення податків.

«Найбільш резонансним» непопулярним заходом у Кремлі вважають підвищення ПДВ, випливає з методички. Її автори вимагають від пропагандистів переконати читача, що «невелике зростання податків» для нього однозначно краще, ніж скорочення соціальних видатків.

Щоб показати, що російська влада має рацію у своїх рішеннях, співробітники АП радять наводити за приклад європейські країни, які нібито «пускають під ніж соціальні витрати заради витрат на зброю». Водночас співробітники лояльних ЗМІ мають нагадати про нові соціальні та інфраструктурні об'єкти. "Від цього відмовлятися не треба, краще трохи скинутися на безпеку", - підказують автори методички правильне формулювання для пропагандистів. Занепокоєння суспільства тим, що через зростання податків зростуть і ціни, автори також врахували. На їхню думку, щоб розпорошити тривогу росіян, необхідно повідомити, що зростання податків лише «незначно» вплине на інфляцію.

Крім того, в АП настійно рекомендують провладній пресі спробувати переключити увагу аудиторії на підвищення податку для букмекерів. Його слід подавати як «справедливий» захід.

Автори методички знайшли формулювання, яке дозволяє обійти гострі кути при розповіді про нові правила оподаткування і, що дивно, навіть підкреслити щедрість російської влади. Непопулярні заходи у податковій сфері тепер називають «завершенням пільгового періоду». Один із аргументів на користь підвищення податків у методичці сформульовано так: Коли бізнесу доводилося непросто, держава допомогла. Але так не могло бути вічно.

Водночас укладачі темника стверджують, що підвищення торкнеться лише 15% компаній. І наголошують: запровадження спрощеного режиму оподаткування призвело до того, що деякі підприємці подрібнювали бізнес, щоб платити менше податків.

Окрему увагу в методичці приділено технологічному збору, який з наступного року сплачуватимуть компанії, які торгують імпортною електронною та побутовою технікою (а отже, і покупці цієї техніки). Введення збору в рекомендаціях провладним журналістам названо «далекоглядним рішенням», яке забезпечить подальше зростання російських технологій.

Інформацію про причини підвищення податків лояльним владі ЗМІ радять «таргетувати». Наприклад, прихильникам війни рекомендується чесно розповісти, що зібрані кошти підуть на збільшення фінансування СВО. Однак привертати до цього увагу тих, хто не підтримує війни, не потрібно.

У результаті, за задумом авторів методички, у росіян має сформуватися відчуття «реальної небезпеки від Заходу та України» та внаслідок цього логічний «запит на зростання вкладень у безпеку». Щоб підвести читачів та телеглядачів до цієї думки, працівникам підцензурних медіа пропонують публікувати «мілітарні заяви лідерів європейських країн та НАТО». Цього разу висміювати їхні виступи (цим часто займаються пропагандистські ЗМІ) не потрібно. Навпаки, у матеріалах необхідно позначити «серйозність їхніх намірів».

Досягнення своєї мети АП навіть дозволяє пропагандистам «прогнозувати», що кількість обстрілів російської території збільшиться, а «диверсійна робота [України] посилиться». У результаті росіян має з'явитися установка: «життя важливіше, ніж гаманець».

Нагадаємо, Держдума рф схвалила бюджет із військовими видатками, у півтора рази більшими за соціальні.

Російський бюджет після двох місяців профіциту знову повернувся до дефіциту. У жовтні Мінфін витратив 3,4 трлн рублів за доходів 3 трильйони. Це призвело до зростання дефіциту бюджету з 3,8 до 4,2 трлн руб. за підсумками десяти місяців.

Російська економіка входить у фазу затяжного спаду, оскільки компанії дедалі частіше повідомляють про фінансові труднощі, скорочують витрати й відкладають інвестиції. За підсумками III кварталу 2025 року, головними проблемами для бізнесу стали неплатежі контрагентів, падіння попиту та брак оборотних коштів.

Тим часом з кінця 2024 року річне зростання економіки рф впало приблизно з 5% до нуля. Серед причини аналітики зазначають інфляцію, військові інвестиції та зниження цін на нафту на тлі мит Трампа.

Після трьох років неочікуваного економічного зростання росія стикається з раптовим уповільненням — витрати на війну, інфляція та падіння цін на нафту почали тиснути на економіку, яка ще донедавна здавалася стійкою до санкцій.