Майже 40% бюджету Росії йде на війну, що виснажує економіку країни – NYT
40% федерального бюджету Росії спрямовується на військові витрати.
Протягом чотирьох років диктатор Володимир Путін робив війну проти Україна ключовим пріоритетом своєї політики. Це дозволило Росії частково виправити наслідки провального початку вторгнення, повернути ініціативу на фронті та формувати позиції на мирних переговорах за посередництва Вашингтона.
Видання The New York Times пише, що, за деякими оцінками, до 1,2 млн росіян були вбиті або поранені. За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, на полі бою могли загинути до 325 тисяч військових. Економісти попереджають: перебудова економіки під війну підриває майбутнє країни.
"Ви маєте величезні гроші, витрачені на танки, снаряди, бомби, військові виплати та інші речі – без довгострокової цінності, нічого з того, що працює на те, що ми називаємо розвитком", – сказала колишня посадовиця Центробанку Росії, нині співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні Олександра Прокопенко.
Аналітики зазначають, що така концентрація ресурсів на війні створює значне навантаження на економіку країни та обмежує розвиток інших секторів.
Ще до війни Росія стикалася зі стагнацією, залежністю від видобутку сировини і демографічним спадом. Після 24 лютого 2022 року ці проблеми лише загострилися. Майже 40% федерального бюджету нині спрямовується на військові та безпекові витрати, ще 9% – на обслуговування дефіциту, допущеного для фінансування війни.
Росія швидко вичерпує свій Фонд національного добробуту – фінансову подушку безпеки на "чорний день", яку Путін створив, використовуючи доходи від нафти і газу. Його ліквідні резерви скоротилися зі 113 млрд доларів до війни до близько 55 млрд нині. Поки Китай і США активно інвестують у штучний інтелект та інші передові технології, Росія зосереджена на озброєнні й відстає у світових рейтингах інновацій.
Війна зруйнувала зв’язки із Заходом. Прямі іноземні інвестиції різко скоротилися, внутрішні стримуються високими відсотковими ставками, покликаними приборкати інфляцію в економіці, розігрітій військовими витратами. Минулого року доходи від нафти й газу впали майже на чверть через зниження світових цін і санкції.
Демографічна криза в РФ посилилася. Деякі прогнози передбачають, що за песимістичного сценарію населення Росії до 2100 року може впасти нижче 100 млн осіб – порівняно з приблизно 145 млн до війни. Сотні тисяч людей залишили країну. Згідно з нещодавнім звітом Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні, на полі бою загинуло до 325 тис. військовослужбовців.
Опитування незалежного проєкту Chronicles показало, що 59% росіян віком 18–29 років підтримали б рішення вивести війська без досягнення заявлених Путіним цілей (проти 42% серед усіх опитаних). Майже половина молодих респондентів розцінила обмеження Telegram як утиск свободи слова.
У перші роки війни масштабні військові витрати спричинили економічний бум, який суперечив очікуванням Заходу. Тепер економіка сповільнюється: уряд скорочує витрати, зростає напруження на ринку праці, підвищуються податки.
За словами Прокопенко, фактично "усі видатки, які не пов’язані з військовою сферою або підтримкою соціального життя, поставлені на паузу". Значні ресурси спрямовуються на обхід санкцій і підтримання ілюзії "життя як зазвичай", замість інвестицій у розвиток. Навіть у разі послаблення санкцій демонтаж воєнної економіки буде складним.
Економіка РФ ослабла, бюджет переробляли тричі, дефіцит виріс у п’ять разів.
Нагадаємо, що Економіка рф увійшла в фазу промислової рецесії.
Після трьох років неочікуваного економічного зростання росія стикається з раптовим уповільненням — витрати на війну, інфляція та падіння цін на нафту почали тиснути на економіку, яка ще донедавна здавалася стійкою до санкцій.
Кредитування населення у росії скоротилося до шестирічного мінімуму.
