Наступ рф біля Гуляйполя оголив дефіцит військ ЗСУ на фронті, — NYT
Швидке просування російських військ у районі міста Гуляйполе Запорізької області висвітлило одну з головних проблем України — нестачу сил для утримання всієї лінії фронту протяжністю понад 1100 км.
Про це пише видання The New York Times.
Наприкінці грудня російські підрозділи, скориставшись туманом, проникли в Гуляйполе вздовж річки та атакували український командний пункт. Після бою українські військові були змушені відступити, залишивши техніку та карти бойових позицій. Згодом підрозділи операторів дронів опинилися під щільним вогнем.
«Це була катастрофа», — розповів капітан Дмитро Філатов, командир Першого окремого штурмового полку ЗСУ, який перекинули для підсилення оборони міста.
Втрата командного пункту стала, за оцінками журналістів, лише симптомом ширшої проблеми. Українська армія змушена обороняти надзвичайно довгу лінію фронту, не маючи достатньо військ для рівномірного прикриття напрямків. У результаті виникають прогалини, якими користується противник.
Упродовж більшої частини 2024 року Київ зосереджував ключові ресурси на Донецькому напрямку, який має стратегічне та політичне значення. Водночас частини Запорізької області, зокрема район Гуляйполя, залишалися менш укріпленими.
За даними фінської аналітичної групи Black Bird Group, у листопаді–грудні російські війська захопили майже 440 кв. км у Запорізькій і сусідній Дніпропетровській областях — це приблизно на 20% більше, ніж на Донеччині за той самий період. Аналітики стверджують, що РФ нині контролює щонайменше половину Гуляйполя.
«Українці просто не мають ресурсів для оборони всюди», - наголосив військовий аналітик Пасі Паройнен.
Тривалий час оборону міста тримали підрозділи територіальної оборони, сформовані здебільшого з цивільних добровольців. Місцеві жителі говорять про гострий дефіцит людей і озброєння.
70-річна мешканка Гуляйполя Світлана Листопад каже, що оборонці мали фактично одну артилерійську гармату: «Раз на два дні вона робила кілька пострілів — і все. Нема з чого стріляти».
За її словами, ротація військових майже зупинилася: спершу заміна відбувалася кожні три дні, потім — раз на тиждень, далі — раз на місяць.
«Це означає одне: людей не залишилося», — зазначила вона.
Офіцер 102-ї бригади тероборони анонімно заперечив критичну нестачу ресурсів, але офіційно коментувати ситуацію в бригаді відмовилися через внутрішнє розслідування втрати командного пункту.
Після загострення ситуації українське командування перекинуло до району Гуляйполя штурмові підрозділи з Донецького напрямку. Військові ведуть контратаки в умовах активного застосування російських ударних дронів і ближніх боїв.
Водночас українські військові визнають: ресурсів для повного відновлення контролю над містом може бракувати.
Раніше Володимир Путін публічно доручав військам просуватися в напрямку Запоріжжя.
Україна робить ставку на багаторівневі оборонні лінії в області — з колючим дротом, протитанковими ровами та земляними валами. Вони мають стримати подальший наступ і запобігти повторенню сценарію 2024 року на Донеччині.
Однак кадровий дефіцит залишається гострим.
«Батальйон має налічувати близько 500 осіб. Якщо є 100 — уже пощастило», - зазначив начальник штабу батальйону безпілотників 260-го полку Владислав Бащеванжи.
За оцінкою військових, ситуація на Запорізькому напрямку дедалі більше нагадує «гасіння пожеж» — стримування прориву в одному місці за рахунок ослаблення іншого.
