Поле бою майбутнього, як дрони з ШІ змінюють війну в Україні
За останній рік війна дронів в Україні кардинально змінилася і стала значно небезпечнішою. На фронті дедалі частіше працюють безпілотники, які можуть самі знаходити цілі й атакувати без прямої участі людини. Про це пише The New York Times, називаючи Україну місцем народження нової ери війни — ери автономної зброї.
Безпілотники з новими функціями щодня працюють як над лінією фронту, так і в глибині обох країн. Вони злітають без пілота, орієнтуються на місцевості, самі прокладають маршрут і можуть розпізнавати цілі. У деяких випадках — відстежувати їх і завдавати удару без прямої команди людини. Як пише видання, ще до минулої весни українські дрони типу Bumblebee здійснили понад тисячу бойових вильотів проти російських цілей. За словами операторів, із того часу рахунок іде вже на тисячі.
Поява цих дронів викликала серйозне занепокоєння у військових колах Росії. NYT посилається на звіти російської технічної розвідки, в яких аналізувався пошкоджений безпілотник Bumblebee, знайдений на фронті. У документах дрон описували як пристрій із чипсетами та материнською платою «найвищої якості», що відповідає рівню провідних світових виробників мікроелектроніки. Хоча у звіті вказували на недоліки, характерні для прототипу, фінальний висновок звучав тривожно.
«Незважаючи на наявні обмеження, технологія продемонструє свою ефективність», — йшлося в документі. Там також прогнозували, що сфера застосування таких дронів «продовжуватиме розширюватися». Водночас Bumblebee майже ніколи не діють поодинці. За оцінкою The New York Times, Україна фактично перетворилася на полігон для випробувань нової зброї в умовах реального бою. Тут співпрацюють військові підрозділи, виробники озброєнь, уряди, інженери, програмісти та навіть венчурні інвестори з різних країн Заходу.
Автономність і рої дронів
За останній рік дрони отримали цілий набір функцій, які раніше вимагали постійного контролю людини. Серед них — автоматичний зліт, зависання, навігація до району атаки, геолокація, розпізнавання цілей і навіть переслідування до моменту удару.
Крім того, розробники навчили кілька дронів працювати разом через спільні застосунки. Це дозволяє передавати керування між пілотами або запускати послідовні атаки — крок до повністю керованих комп’ютером роїв. Такі системи вже використовують не лише наземні підрозділи, а й сили ППО, розвідка та десантні частини.
При цьому, за даними досліджень приватної компанії Conflict Armament Research, Росія також активно впроваджує безпілотники, вдосконалені за допомогою штучного інтелекту. Обидві сторони дедалі швидше адаптують нові технології прямо на полі бою.
Моральна межа
The New York Times наголошує: навіть високоточна зброя неодноразово помилялася, вбиваючи цивільних. Напівавтономні дрони лише посилюють ці ризики й створюють нові загрози. Багато технологів роками наполягали на принципі «людина в процесі» — тобто на тому, щоб остаточне рішення про удар ухвалювала людина, яка може скасувати атаку або вимкнути систему.
Однак на практиці ситуація змінюється. Деякі системи в Україні вже здатні самостійно ідентифікувати цілі. До того ж такі технології відносно дешеві, а отже можуть бути скопійовані та змінені програмістами будь-де у світі. «Я думаю, ми створили монстра», — сказав Назар Бігун, фізик і розробник програмного забезпечення для ударних дронів. «І я не впевнений, куди він приведе».
Що далі
Генеральний директор української оборонної компанії Ark Robotics прогнозує, що майбутнє війни — це один солдат, який керує великими автономними роями дронів, здатними діяти разом без постійних команд. Про розширення застосування дронів із ШІ раніше також повідомляло видання BILD. За його даними, такі системи можуть одночасно ідентифікувати й відстежувати кілька цілей, залишаючи оператору лише визначення пріоритетів.
Попри це, експерти визнають: межа між контролем людини та повною автономією стає дедалі тоншою. І саме війна в Україні показує, якою може бути війна майбутнього — швидкою, технологічною і все менш передбачуваною.
