РФ модернізувала Герань-4, дрон отримав нову навігацію та боєголовку

Росія внесла низку змін у далекобійний ударний дрон «Герань-4», оновивши його навігаційні системи, силову установку та бойову частину. За оцінкою аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), така модернізація потенційно може підвищити стійкість безпілотника до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Росія продовжує вдосконалювати ударні безпілотники та створювати нові модифікації, які використовуються для атак по українській інфраструктурі й цілях поблизу лінії фронту. 

Водночас РФ намагається нарощувати можливості своїх дронів швидше, ніж Україна встигає масштабувати ефективні засоби протидії.

Аналітики ISW зазначають, що російська сторона внесла зміни одразу до кількох ключових систем «Герані-4». Йдеться про оптичну навігацію, компас, силову установку та бойову частину.

Зокрема, дрон отримав нові компоненти автономної навігації, серед яких — високоточний магнітоіндуктивний датчик американського виробництва.

Такий компонент потенційно може допомагати безпілотнику самостійно визначати напрямок руху та здійснювати навігацію навіть за умов роботи засобів РЕБ.

Відповідно, модернізація може зменшити залежність «Герані-4» від зовнішніх навігаційних сигналів і ускладнити її придушення засобами радіоелектронної боротьби.

Зміни торкнулися також силової установки безпілотника. Росія замінила реактивний двигун китайського виробництва на новий двигун власного виробництва.

Його виготовляють у спеціальній економічній зоні «Алабуга», яку РФ використовує для локалізації виробництва окремих компонентів безпілотників.

За оцінкою ISW, це дозволяє російській стороні поступово переносити частину виробничих процесів усередину країни та зменшувати залежність від готових іноземних комплектуючих.

Окремо Росія модернізувала бойову частину «Герані-4». Нові безпілотники отримали спеціалізовану кумулятивно-різальну боєголовку КРСН.

За даними ISW, вона призначена для ураження укріплених конструкцій зі сталі та бетону. Зокрема, така боєголовка може використовуватися для пошкодження вантових мостів.

Аналітики звернули увагу, що останніми днями російські війська посилили удари по Північному та Південному мостах Києва через Дніпро.

Росія паралельно розширює можливості інших безпілотних систем. Йдеться не лише про збільшення їхнього виробництва, а й про підвищення швидкості, маневреності та використання різних платформ для запуску.

5 жовтня 8-й армійський корпус ЗСУ повідомив про перехоплення нового російського розвідувального безпілотника «Молнія-13».

За наявною інформацією, нова версія приблизно у півтора раза більша за попередні модифікації та оснащена чотирма двигунами.

Аналітики ISW зазначають, що російські розробники продовжують адаптувати безпілотники до умов війни та намагаються розширювати їхні бойові можливості.

В ISW попередили про можливі наслідки подальшої модернізації російських ударних дронів:

«Росія може спробувати задіяти нові, більш стійкі та небезпечні моделі своїх ударних безпілотників до того, як Україна зможе розробити ефективні контрзаходи, щоб восени підірвати українську енергетичну інфраструктуру та логістику напередодні, ймовірно, жорстокої кампанії ударів, що очікується в найближчу зиму», — підсумували в ISW.

Про це свідчить звіт Інституту вивчення війни (ISW).

У ніч проти 6 жовтня російські війська запустили по Україні 137 ударних дронів, зокрема 49 реактивних. Сили оборони збили більшість безпілотників, однак зафіксовані й влучання.

Нагадаємо, РФ вдарила по житловому будинку в Запоріжжі, є постраждалі.

Раніше в Одесі пролунав вибух під час російської атаки.

У Сумах російський FPV-дрон пошкодив три автомобілі.

Фото: ДСНС показала наслідки нічної російської атаки на Київ.

У Печерському районі столиці уламки безпілотника впали на подвір’я приватної будівлі.