РФ задіє новий комплекс ЗАК-30 «Цитадель» для захисту НПЗ від дронів

Росія розробила новий зенітний артилерійський комплекс ЗАК-30 «Цитадель», який нібито має захищати нафтопереробні заводи від українських дронів. Водночас експерти ставлять під сумнів його реальні бойові можливості.

Про це повідомляє видання Defense Express.

Комплекс створений російським «Ростехом» і призначений для ураження безпілотників різних типів — як коптерних, так і літакового типу.

Система оснащена 30-мм автоматичною гарматою у стаціонарній турелі та заявленою можливістю використання снарядів із керованим підривом і шрапнельним ураженням. Процес виявлення та знищення цілей частково автоматизований.

Для наведення передбачаються радіолокаційна та оптико-електронна системи, що працюють у видимому та інфрачервоному діапазонах.

Втім, як зазначають аналітики, на оприлюднених зображеннях ці модулі фактично відсутні, що може свідчити про використання зовнішнього цілевказання або інтеграцію в загальну систему ППО.

За оцінками дослідника оборонно-промислового комплексу Андрія Тарасенка, ефективний радіус ураження системи становить близько 1,2 км, а вартість одного комплексу — від 3,5 до 7,2 млн євро.

Щоб захистити один нафтопереробний завод, може знадобитися від 6 до 10 таких установок, що суттєво збільшує загальну вартість оборони об’єкта.

Аналітики також порівнюють «Цитадель» із німецькою системою Skynex, яка використовується в Україні та здатна ефективно знищувати не лише дрони, а й крилаті ракети. Ключова різниця полягає в тому, що в Skynex усі системи наведення інтегровані безпосередньо в установку, тоді як у російському комплексі це не підтверджено.

Окремим слабким місцем називають відсутність підтвердженого серійного виробництва програмованих боєприпасів, необхідних для максимально ефективної боротьби з дронами. Без них комплекс фактично використовуватиме стандартні 30-мм снаряди, що суттєво знижує ефективність.

Експерти зазначають, що потенційно «Цитадель» може бути ефективнішою за російський «Панцир» у боротьбі з БПЛА, однак без масового виробництва та підтверджених бойових випробувань її реальна цінність залишається під питанням.

За оцінками аналітиків, система може залишитися радше дослідним або демонстраційним проєктом, ніж реальним інструментом захисту критичної інфраструктури.