Швеція змінила пріоритети у передачі авіації Україні

Швеція окреслила поетапну модель авіапідтримки України: спочатку — передача літаків дальнього радіолокаційного виявлення ASC 890, а вже згодом можливе повернення до питання винищувачів JAS 39 «Gripen». 

Такий підхід пояснюють складністю одночасної інтеграції двох різних бойових авіаційних платформ, що вимагають від України окремих логістичних, навчальних і технічних контурів забезпечення. 

У Стокгольмі наголошують: рішення про «Gripen» не зняте з порядку денного — до нього повернуться, щойно F-16 будуть повністю введені у бойову роботу.​

ASC 890 створює для Повітряних сил України новий рівень ситуаційної обізнаності — це літаки раннього попередження, що поєднують огляд повітряного простору, управління боєм та наведення винищувачів на значних дистанціях. 

За оцінкою очільників шведської дипломатії, така спроможність різко підвищує результативність повітряних боїв, зокрема у зв’язці з F-16, які заходять у стрій, — синергія сенсорів, каналів управління та носіїв озброєння дає ефект, недосяжний для розрізнених платформ. 

Водночас передача ASC 890 розглядається як заповнення критичного проміжку, поки Україна нарощує парк західних винищувачів і формує стійку систему ППО/ПРО.​

У Швеції визнають: одразу розгортати й F-16, і «Gripen» — надто ризиковано з погляду навчання персоналу, технічного супроводу та запасних частин, тому пріоритет — завершити інтеграцію першої системи без втрати темпу й безпеки. 

Відтак Стокгольм змістив фокус на авіаційну розвідку та управління, щоб Україна отримала відчутний приріст боєздатності вже зараз, не чекаючи завершення багаторічних програм переозброєння. 

Такий крок узгоджується з підходом партнерів, які рекомендували не множити платформ до стабільного розгортання F-16, аби уникнути «конфлікту ресурсів» у тренуванні та логістиці.​

Нагадаємо, Швеція збудує стратегічні зерносховища на випадок війни.

Також Швеція та Фінляндія почали готуватися до «життя у пітьмі».