Україна запускає масове виробництво бойових роботів для фронту
Україна планує різко масштабувати використання наземних роботизованих комплексів і вже у першій половині 2026 року має намір виготовити 25 тисяч таких машин. Вони дедалі частіше виконують небезпечні бойові завдання замість людей у прифронтовій «зоні смерті». Про це повідомляє The Telegraph.
Україна стрімко переходить до війни, де частину найнебезпечніших завдань виконують машини, і цей процес уже набирає промислових масштабів. У першій половині 2026 року заплановано виготовлення 25 тисяч наземних роботизованих комплексів, які дедалі активніше витісняють людей із ділянок, де виживання фактично залежить від випадку.
Йдеться про так звані наземні роботизовані комплекси (НРК), які вже сьогодні працюють як багатофункціональні платформи: вони доставляють боєприпаси й провізію, евакуюють поранених, виконують розвідку, встановлюють міни і навіть завдають ударів по позиціях противника. У війську їх дедалі частіше називають «новою кавалерією», підкреслюючи швидкість і мобільність цих систем у зоні активних бойових дій.
Командир батальйону НРК бригади «К-2» Олександр Афанасьєв пояснює, що головна причина такого переходу — збереження життів військових, адже традиційна логістика в зоні фронту стала надто небезпечною. «Головною причиною масового впровадження роботів є порятунок життів бійців», — зазначив він, підкреслюючи, що саме роботизовані системи дозволяють виконувати завдання там, де перебування людини вже критично ризиковане.
За даними, які наводить The Telegraph із посиланням на президента України Володимира Зеленського, інтенсивність використання таких платформ уже зараз зростає рекордними темпами. Лише у квітні зафіксовано 10 281 місію з постачання та евакуації, що в середньому становить 343 операції на добу, тоді як ще у листопаді цей показник не перевищував 2 900 місій.
Експерти відзначають, що така динаміка фактично змінює саму природу війни. Роберт Толласт із Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) вважає, що технологічний стрибок уже формує нову реальність, у якій бойові дії між автономними системами стають лише питанням часу.
Причиною масового переходу на безпілотні наземні системи стала різка зміна умов на полі бою: через активність дронів території біля фронту перетворилися на «зону смерті», де будь-який рух швидко виявляється і знищується. Раніше для логістики використовували автомобілі та бронетехніку, але втрати стали настільки високими, що їх довелося замінювати роботами, здатними працювати там, де люди не витримують і кількох хвилин.
Ситуація на фронті різко загострилася, російські війська активізували наступальні дії майже на всіх напрямках і стягують додаткові сили для посилення тиску, особливо під Покровськом. Саме ця ділянка зараз є однією з найскладніших, де противник концентрує значні ресурси для спроб прориву української оборони.
Українські Сили оборони завдали серії ударів по важливих об’єктах на території Росії, зокрема по нафтопереробному заводу в Ярославській області та складу зберігання безпілотників у Ростові-на-Дону. На обох об’єктах зафіксовані пожежі, а масштаби наслідків наразі уточнюються.
