Вардгес Сирунян: Вірменин, який віддав життя за справедливість і мир в Україні
Сирунян Вардгес Суренович, народжений 24 червня 1994 року в Запоріжжі, був людиною, життя якої стало зразком непохитної відданості справедливості, незламної стійкості та щирої любові до Батьківщини, яку він розумів у найширшому сенсі. Україна для Вардгеса не була просто країною народження — це був його дім, де він виріс і сформувався як особистість. Його відданість родині, вірність традиціям та принципи, закладені батьками, визначили його життєвий шлях.
З юних років Вардгес виявляв лідерські якості та розуміння цінності підтримки інших. Навчаючись у школі №76, він завжди був тим, до кого зверталися за порадою, допомогою та захистом. Його однокласники пам’ятають його як товариша, який ніколи не залишав когось у біді, завжди був першим, хто протягував руку допомоги. Уже тоді його цінності справедливості й чесності виділяли його серед ровесників, закладаючи основу його майбутнього життя.
У 2020 році Вардгес отримав економічну освіту, хоча його інтереси та життєві пріоритети завжди виходили за рамки обраної професії. Вихований у традиційній вірменській сім’ї, він глибоко цінував сімейні зв’язки та моральні принципи, вірив у важливість працьовитості, чесності та готовності допомагати іншим. Сім’я для нього була основою, і, хоча він сам не встиг створити власну, це було його заповітним бажанням — передати своїм дітям ті ж цінності, які в нього виховали батьки.
З початком воєнних дій у Арцасі в 2020 році Вардгес не залишився байдужим. Він розумів, що відбувається на його історичній батьківщині, і активно допомагав фінансово, відправляючи кошти та підтримуючи армію. Це була його данина предкам, але його основна відповідальність залишалася перед Україною — країною, яка стала його рідним домом. Вардгес глибоко розумів взаємозв’язок між Україною та Вірменією і прагнув бути корисним обом народам, поєднуючи свою спадщину з відданістю країні, в якій виріс.
У 2023 році, керуючись своїм бажанням змінювати світ, Вардгес здобув ступінь магістра права. Він вважав, що знання правових принципів допоможуть йому краще розуміти механізми суспільства, відстоювати справедливість і захищати тих, хто цього потребує. Його бажання внести свій внесок у суспільство відображалося у всіх його діях. У той час він бачив себе тим, хто здатний привнести позитивні зміни, допомагаючи людям і борючись за справедливість на законодавчому рівні. Однак війна змінила його плани.
24 лютого 2022 року, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, Вардгес не вагаючись вирішив долучитися до захисту Запоріжжя, яке одразу опинилося під загрозою. Він активно допомагав переселенцям, займався волонтерською діяльністю і всіляко сприяв обороні міста. Його підтримка не обмежувалася фінансовою допомогою — Вардгес був особисто залучений у діяльність, спрямовану на захист мирного населення. Він говорив: “Краще я сам допоможу”, і не чекав на інших, завжди діяв першим. Незважаючи на те, що він не отримав підтримки від відомих людей, до яких звертався, Вардгес продовжував боротися, використовуючи всі доступні ресурси, включаючи допомогу від родичів з Америки для придбання необхідного військового обладнання.
Він не міг стояти осторонь, тому, незважаючи на відмову через стан здоров’я, Вардгес зробив усе можливе, щоб його прийняли до Збройних сил України. Він розумів важливість своєї участі і прагнув бути там, де його найбільше потребують. Вардгес допомагав не тільки людям, але й турбувався про тварин, які теж постраждали від війни. Його бажання бути корисним проявлялося у всіх сферах, і він став прикладом для багатьох людей, які його оточували.
Трагічні події 28 жовтня 2024 року, коли життя Вардгеса обірвалося під час виконання служби в Куп’янську, стали болісним ударом для його родини та близьких. Його батьки, хоча й з великим болем, пишаються своїм сином, який віддав своє життя заради свободи і миру. Вони віддали Україні найдорожче, що мали, — свого сина, людину, яка до останнього вірила у справедливість і мир.
Його жертва стала свідченням безмежної любові до рідного дому і відданості країні, яка дала йому життя.
Вардгес Сирунян став символом мужності, самовідданості та людяності. Його історія нагадує нам про справжній патріотизм, який проявляється не в словах, а в діях, у готовності ризикувати життям заради майбутнього інших. Він залишив незабутній слід у серцях тих, хто його знав, і надихнув багатьох на боротьбу за свободу і кращий світ. Його життя — це нагадування про те, що справжні герої не мають національних кордонів: вони живуть і діють заради людства, справедливості і миру.