Вічна пам’ять і шана Герою! Антон Городецький
Захищаючи Батьківщину, 5 вересня 2022 року на Донеччині загинув житель Вишгорода Антон Городецький, військовослужбовець 68-ї єгерської бригади ЗСУ, яка на Донеччині кілометр за кілометром відвойовувала захоплені окупантом українські території. Жорстока війна забрала ще одну світлу і добру людину…
Народився Антон Городецький 21 квітня 1986 року, за кілька днів до Чорнобильської трагедії. Стан малюка був такий тяжкий, що його мамі щодня казали, що він не виживе. Але мамина любов, турбота і віра допомогли виходити дитятко, і в сім’ї зростав маленький карапуз, а у сестрички братик.
Складалось враження, що він знав секрети життя, вмів насолоджуватись кожною миттю, не зважати на труднощі, легко долати будь-які перешкоди. Не ставити собі позахмарних цілей, а жити тут і зараз – вочевидь, це допомагало Антону в тому, що він не боявся робити вибір у житті, приймати рішення а ще –обов’язково радіти тому, що мав. Він до кінця життя зберігав дитячу безпосередність і залишався великою дорослою дитиною – надзвичайно щирою, відкритою і світлою дитиною. Він був улюбленцем усіх дітей, вони тягнулись до нього, тому що відчували його, його справжність і світло.
Але найбільше пощастило татовим донечкам, яких він обожнював. Їм діставалась вся татова любов і увага, він хотів бути присутнім у кожному моменті їхнього життя, починаючи з народження, яким він особисто керував. Він готовий був вставати до них вночі, проводити з ними ранки, гуляти вдень і вкладати спатки ввечері. Для своїх Софіко і Маріко Антон із задоволенням робив все, що вони просили. Вони могли танцювати, читати книжечки, співати пісні, складати конструктори, грати в ігри. Він був їхнім улюбленим татом, але і найбільшим другом. Він любив своїх дівчаток безумовною любов’ю. Любив і був вдячний за них своїй дружині – його найближчій, найріднішій, найкоханішій Наталі. Вона була його невід’ємною частинкою, його другом, його опорою. Наталі, як ніхто інший розуміла Антона, підтримувала будь-які його божевільні ідеї, дивилась з ним в одному напрямку, дихала з ним одним повітрям, жила з ним одними мріями, завжди була поряд. Він завжди прагнув допомогти і бути добрим до всіх і кожного, він прагнув виконати будь-яке бажання. Якщо такого не існувало в реальності, він міг це придумати і зробити.
А ще у Антона були золоті руки і всі знали, що Антон може все. До всього, у нього було загострене почуття справедливості.
З перших днів війни Антон знав — де і з ким його місце. Він не хотів залишатись осторонь, прагнув захищати свою землю і свою родину. Він хотів бути зі своїм народом, зі своїми людьми, найкращими людьми, нашими Воїнами. Тож з перших днів віроломного повномасштабного вторгнення росії в Україну відправився на передову. Служив у 68-ї єгерської бригади ЗСУ, і мріяв про те, як відсвяткує Перемогу.
І йому допомагала родина, збираючи кошти на придбання таких необхідних воїнам дронів.
«Дякую всім, хто взяв участь у нашому сімейному зборі нам на техніку, всі зібрані кошти ми направляємо на нашу з вами Перемогу! На сьогодні вже дві пташки попрямували на виконання розвідувальних завдань. Бачили б ви очі пілотів дронів, які отримали своїх нових пташок!», – написав Антон Городецький на своїй Фейсбук-сторінці ще 10 серпня…
Ще місяць тому Антон знімався у зворушливому відео, читаючи рядки вірша і тримаючи в руках фото доньки…
Загинув Антон Городецький під час виконання бойового завдання.
Він був найкращим в світі сином, братом, другом, чоловіком і батьком. Він був Ангелом, якого Господь послав нам, щоб навчити нас жити. Він став Ангелом, якого Господь у нас забрав…
«Ми втратили чудову людину, батька, сина, друга. Досі не можу повірити… Просто говорив з ним кілька місяців тому. Дуже яскрава, освічена, харизматична особистість була. Свобода коштує не дешево, і українці платять за неї неймовірну ціну зараз. росіяни вбили мого друга Антона, двох маленьких дочок залишили без батька. Щодня молоді хлопці та дівчата віддають свої життя за захист нашої Батьківщини, багато мирних жителів страждають під постійними обстрілами та бомбардуваннями. Росіяни прийшли нашу землю по гроші, територію, зі своїми імперськими амбіціями, але у них не вийде», – написав у соцмережах друг Антона Nick Shevchuk.
Щирі співчуття родині загиблого, і сили витримати непоправну втрату. Герої не вмирають, вони назавжди у наших серцях. Вічна пам’ять і спокій нашому Герою!
Прощання з Антоном Городецьким і похорон – 9 вересня 2022 року у Вишгороді. Відспівування відбудеться об 11.00 у храмі Святого Рівноапостольного Князя Володимира за адресою: Вишгород, вул. Шевченка, 5А.
Підтримати родину Героя можна за реквізитами карти вдови Антона Наталі Городецької в Monobank — 5375414111536131.