Адміністрація Трампа скоротила фінансування розслідувань злочинів рф в Україні — Reuters
Адміністрація Дональда Трампа скоротила фінансування організацій, які займаються документуванням воєнних злочинів Росії в Україні, зокрема тортур, убивств цивільних і викрадення дітей. Через це Єльський університет, який бере участь у пошуку депортованих українських дітей, не отримав близько 8 млн доларів передбачених коштів.
Про це повідомляється в розслідуванні Reuters.
Reuters вивчив урядові документи і провів понад 40 інтерв'ю зі слідчими, юристами, правозахисниками та чиновниками. Загальна сума американського фінансування програм документування воєнних злочинів в Україні з 2022 року, за підрахунками видання, склала понад $283 млн. Програми, на які припадає щонайменше 40% цих коштів, або скасовані, або не були продовжені після завершення строку дії.
Скорочення відбулися після того, як Трамп у січні 2025 року заморозив зовнішню допомогу на 90 днів для перегляду. Частина програм згодом не отримала фінансування взагалі.
Серед постраждалих – українська правозахисна організація Truth Hounds, яка з 2014 року документує воєнні злочини. Вона була змушена скоротити персонал, призупинити архівний проєкт і відмовитися від тренінгів для суддів і прокурорів. Американські кошти покривали третину її бюджету з 2023 року.
«Деякі важливі напрямки роботи не будуть відкриті взагалі», – сказав Reuters співдиректор Truth Hounds Дмитро Коваль.
Лабораторія гуманітарних досліджень Єльської школи охорони здоров'я (Humanitarian Research Lab), яка відстежує місця перебування тисяч депортованих українських дітей на території Росії та окупованих нею районів, вичерпає фінансування у серпні. Державний департамент США заблокував близько $8 млн, які мали надійти лабораторії.
«Без цього йтиметься про багаторічний відкат», – попередила Маріам Ламберт, співзасновниця нідерландського Фонду Еміля, який допомагає повертати дітей додому.
Єльські дослідники використовують супутникові знімки та відкриті джерела для відстеження дітей у понад 200 закладах – частині, як вони стверджують, масштабної мережі примусового перевиховання. Про масштаби: українська сторона повідомляє більш ніж про 20 500 депортованих або примусово переміщених дітей, повернути вдалося дещо більше двох тисяч. Дослідники Єля оцінюють загальну кількість вивезених у 35 000.
Слідча Truth Hounds Роксолана Макар приїжджала в Ізюм, де зустріла 55-річну жінку на ім'я Алла. Та розповіла, що 2022 року, під час окупації міста, солдати Росії тримали її на акумуляторному заводі десять днів. Там, за її словами, її б'ли, пропускали через неї електрострум, душили газовою маскою та зґвалтували.
«Я просила їх убити мене, бо не могла більше терпіти», – сказала вона слідчій.
Зі слів Макар, зменшення фінансування загрожує роботі ще до того, як зібрані свідчення будуть належно задокументовані й збережені. «Надії на справедливість стало менше», – підсумувала вона.
Американський відступ і реакція Європи
Паралельно з фінансовими скороченнями Вашингтон звільнив координатора розслідування воєнних злочинів Росії, розпустив міжвідомчу робочу групу, ліквідував відділ Державного департаменту з реагування на масові злочини і вийшов із багатонаціональної групи, яка готувала справи проти керівництва Росії за агресію. Також адміністрація Трампа розпустила спеціалізовану групу прокурорів, яку створило Міністерство юстиції США у 2022 році.
Держдепартамент запевняє, що США продовжують надавати «суттєву допомогу» Україні в питаннях правосуддя та відповідальності за злочини.
Водночас Євросоюз і Велика Британія заявляють про збереження зобов'язань. ЄС оголосив про €50 млн на захист дітей та €10 млн для спеціального трибуналу проти вищого керівництва Росії за злочин агресії. Британія виділила понад £6 млн на підтримку постраждалих і пошук депортованих дітей.
Трамп розглядає двох кандидатів як можливих наступників — NYT
Нагадаємо, рівень підтримки президента США Дональда Трампа серед американців знизився майже до мінімуму з моменту його повернення до Білого дому.
Водночас Трамп вкотре повторив погрози, які лунали останніми тижнями: «Якщо вони погодяться, то все скінчено, а якщо ні – ми бомбитимемо».
Офіційний Тегеран відмовився брати участь у другому раунді мирних переговорів зі Сполученими Штатами, які мали відбутися в Ісламабаді.
