Арктичну раду очолить нова країна замість росії – ЗМІ

Норвегія перебуває у «конструктивному процесі» з росією, щоб забезпечити передачу головування в Арктичній раді. Роботу міжурядового органу було припинено після вторгнення рф в Україну.

Як повідомляє Bloomberg, процес передачі головування до Норвегії може відбутись на віртуальній зустрічі. В ній навряд чи братимуть участь міністри урядів.

Усі вісім арктичних країн – росія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія, США та Канада – повинні будуть узгодити повну підготовку до переходу головування.

Арктична рада є основним міжурядовим форумом для співробітництва з питань Арктики, включаючи зміну клімату, проблеми корінних народів та управління. У червні він заявив, що відновить роботу над проектами, в яких не брала участь росія. Знову запущені близько 70 проектів, що становлять приблизно половину роботи, затвердженої до лютого.

«Перегони за вплив в Арктиці загострюються. Китай, що розглядає регіон як транспортний маршрут до Європи, є однією з 13 держав, які мають статус спостерігача у Раді. Минулого року він заявив, що не підтримає виключення росії з Ради, заявивши, що для цього немає правового механізму», - йдеться у матеріалі.

Пріоритетами для Норвегії під час головування в Раді будуть питання клімату, стійкий економічний розвиток та турбота про людей в Арктиці, включаючи залучення молоді та посилення ролі та голосу груп корінних народів.

Довідка

Арктична рада (англ. Arctic Council) – міжурядовий форум високого рівня, що займається питаннями країн Арктики та корінних народів Арктики. Членами Ради є 8 країн: Канада, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, росія, Швеція та США, а також низка країн-спостерігачів.

Першим кроком до створення Ради було підписання вісьмома арктичними країнами «Стратегії охорони довкілля Арктики» (англ. Arctic Environmental Protection Strategy), скорочено «СОДА» (англ. AEPS), у 1991 році. «Оттавська декларація» 1996 року заснувала Арктичну раду як форум для просування співпраці, координації та спілкування серед арктичних країн, з залученням корінних народів та інших жителів Арктики з таких питань як сталий розвиток та охорона довкілля. Арктична Рада займалась дослідженнями зміни клімату, нафти та газу, а також арктичних морських перевезень.

У 2011 році країни-члени Ради уклали «Угоду про пошук та рятування в Арктиці» (англ. Arctic Search and Rescue Agreement) – першу зобов’язуючу угоду, укладену за сприяння Ради.

3 березня 2022 року через російське вторгнення в Україну, робота Арктичної ради була поставлена на паузу. Сім арктичних країн тимчасово припинили співпрацю з росією в Раді 8 червня 2022 року всі арктичні країни, окрім росії, опублікували спільну заяву, в котрій передбачався «намір здійснити обмежене відновлення роботи в Арктичній раді за проектами, які не передбачають участі російської федерації».

Читайте також

Ще до повномасштабного вторгнення в Україну, Європейський Союз тривалий час намагався здобути статус повноправного спостерігача в Арктичній раді, з огляду на важливість цього регіону для всієї Європи. Однак росія блокувала заявку через постійну підтримку Брюсселем України.

У лютому 2023 року Велика Британія відмовилася від повноцінної співпраці з рф з питань Арктики через російське вторгнення в Україну.

Тим часом росія продовжує розбудовувати свої військові бази в регіонах Крайньої Півночі поблизу Арктики, попри значні втрати у війні з Україною.

Норвезька розвідувальна служба закликала світ звернути увагу на присутність в Арктиці російських субмарин, що здатні нести ядерну зброю.